Голова правління СК “ПРЕСТИЖ” Євгеній Бридун: з початком війни втрати акціонерного капіталу у страховій галузі складають більше 30%

Євгеній Бридун

Разом з тим виплати впали на близько 22%. Зменшилися страхові виплати й у лайфових компаній. При цьому обсяг валових премій страховиків життя майже не змінився. Загалом страховий бізнес за результатами І кварталу продемонстрував прибутковість. Фінансовий результат ризикових компаній був навіть кращим ніж за відповідний період минулого року. Це пояснюється суттєвим зменшенням витрат за майже незмінних показників операційної ефективності.

У другому кварталі обсяг активів страховиків збільшився, незважаючи на зменшення кількості компаній на ринку. Однак за статистикою й цифрами важливо бачити людські життя. Адже складно заперечити, що широкомасштабне вторгнення росії в Україну стало шоком для кожного з нас. Чи вдалося страховим компаніям пристосувати роботу колективу до нових умов, як війна вплинула споживача страхових продуктів та яких змін на ринку чекати в майбутньому – про це "Коментарі" поговорили із засновником та головою правління Страхової компанії “ПРЕСТИЖ”, доцентом кафедри фінансів Національного університету "Києво-Могилянська академія” Євгенієм Бридуном.

До нових викликів не був готовий жоден бізнес в Україні. Як змінилася організація роботи страхової компанії “ПРЕСТИЖ” після 24 лютого?

По-перше, до 24 лютого 2022 року в компанії ми прогнозували дії з боку росії, але не в таких масштабах. Так, для прикладу, в лютому на 5 днів раніше ми виплатили аванс заробітної плати та відправили персонал компанії 14 та 15 лютого на дистанційну роботу для придбання продуктів харчування та речей  першої необхідності.

По-друге, події після 24 лютого приголомшили усіх, особливо наших співробітників Ірпінського регіону, адже третина персоналу  компанії мешкає в м. Ірпінь, Київської області, які знаходились там більше двох тижнів, під постійними обстрілами. Іншим співробітникам теж було нелегко — вони знаходилися в м. Києві. З  початку повномасштабної агресії росії  майже до середини березня компанія працювати не могла – співробітники рятували себе та свої сім’ї. Єдине, що вдалося зробити — це забрити з офісу статутні документи та ключі до клієнт-банків банківських установ, сплатити податки за 2021 рік та бути на постійному зв’язку з персоналом. Ми уважно слідкували за рекомендаціями влади та законодавчо-нормативними документами.

Так, з 1 по 30 березня було прийнято рішення про призупинення діяльності не з вини працівників, підготовлено інструкції щодо їх дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та під час сигналу "повітряна тривога", проінформовано клієнтів про надання послуг та врегулювання збитків в дистанційному режимі, переміщено більшість працівників на Західну Україну. В 20-х числах березня вже було налаштовано роботу персоналу, оскільки евакуація співробітників та їх сімей закінчилась. Ми почали активно працювати над відновленням нормального режиму роботи, усіх складових життєдіяльності компанії, адже робота завжди відволікає від новин, що лунали з усіх інформаційних джерел.

За півроку російської агресії нам все таки вдалося зберегти найцінніше — це колектив, клієнтську базу, виконати взяті на себе зобов’язання перед клієнтами та відновити роботу компанії.

На початку травня ми вже інформували працівників про повернення до нормального режиму роботи з 1 червня. Таким чином, з червня 2022 року головний офіс почав працювати в звичному режимі з урахуванням заходів безпеки.

По – третє, на сьогоднішній день ми працюємо в звичайному режимі. Щодо операційної діяльності компанії, то пандемія “навчила” працювати в дистанційному режимі, а тому персонал, методологія компанії, інформаційна інфраструктура компанії та інформаційні системи працюють як і раніше в звичайному режимі.

Що відбувається зараз зі страхуванням на окупованих з лютого територіях?

Ми перестали надавати страхові послуги на тимчасово окупованих територіях, де проводяться бойові дії. Є поодинокі випадки, коли наші менеджери, які залишилися на окупованих територіях, передають окремих клієнтів головному офісу, але це скоріше виняток, ніж правило. 

Як змінилися умови страхування в контексті військового часу?

У контексті військово часу суттєво збільшилися запити на страхування від настання військових ризиків, розширився перелік обмежень відносно території дії страхових договорів та обмежень, запроваджених резолюціями ООН, врегулювання збитків у більшості випадків проводиться без відвідування офісу клієнтами.

Крім того, суттєво змінилися тенденції в укладанні договорів страхування, зокрема, збільшилась кількість укладених договорів страхування онлайн, зменшилась кількість укладених договорів страхування вантажів, авіа та морським транспортом, однак збільшилася кількість договорів страхування вантажів, що перевозяться наземними транспортними засобами. Решта умов страхування не змінилися, змінилися тільки страхові суми та відповідно страхові платежі.

Як зміна економічного контексту вплинула на вартість страхування?

За останні шість місяців вартість страхування зросла від 10% до 30%, в залежності від страхових продуктів. Факторами зростання є девальвація гривні, зміна витрат на ведення справи та зміна нормативних документів.  Так, страхові продукти, що прив’язані до курсу євро/долара, а саме “Зелена картка” та подорожей за межі постійного проживання — тут страхові платежі зросли від 10 до 30%, пропорційно до зростання вартості іноземної валюти. У страхових продуктів, де страхова сума є сталою, страхові платежі не змінилися.

Інша складова, це діючі договори страхування та ті, що на сьогодні укладаються. Стосовно діючих договорів – тут ми не переглядали умови у зв’язку із суттєвим збільшення страхових сум, страхувальникам і так фінансово складно сплачувати страхові платежі. За договорами, що сьогодні укладаються, звичайно вартість зросла.

Третя складова. У травні НБУ прийняв Постанови №108 та №109 щодо Обов’язкової автоцивілки, відтак страховики протягом липня-серпня 2022 року затвердили нові тарифи, збільшили страхові суми та максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України (Європротокол). Таким чином, середня вартість полісу Обов’язкової автоцивілки зросла на 9,0% (ОСЦПВ), в той час коли страхові суми збільшились на 23,0%.

Чи з'явилися нові страхові продукти у зв’язку з війною?

У нас в компанії кількість страхових продуктів не збільшилася, лише перерозподілилися канали продажу — нині більшість договорів страхування укладається онлайн.

На вашу думку, як затяжна війна може вплинути на страховий ринок?

Дуже сподіваюсь, що війна якнайшвидше закінчиться, але якщо вона буде затяжною, то вона змінить страховий ринок та його інфраструктуру.

Чи може регулятор якимись рішеннями полегшити життя страховикам? 

НБУ відповідно до Закону “Про Національний банк України” здійснює державне регулювання та нагляд за небанківськими фінансовими установами, тому звичайно може спрощувати процедури регулювання та пом’якшувати вимоги до діяльності страховиків. На превеликий жаль, на сьогодні з урахування поточної макроекономічної ситуації, припинення діяльності підприємств, знецінення національної грошової одиниці, інфляції, зменшення платоспроможного попиту населення та його міграції страхування як вид бізнесу перестав бути привабливим для інвесторів. За моїми оцінками, втрати  акціонерного капіталу в страховій галузі складають більше 30%.

Підтримуючи прагнення вступу нашої країни в Європейський союз та, відповідно, приведення законодавчо-нормативних документів до Європейських стандартів, регулятору необхідно враховувати наші внутрішні обставини, а саме фактори, які викликала війна, зокрема: активні бойові дії на 35% території України, зменшення страхового поля, військову мобілізацію співробітників страхових компаній та їх агентів, зменшення платоспроможності населення, зникнення зацікавленості інвесторів в страховій галузі.

Окремо хочеться наголосити, що війна дуже вплинула на психологічний стан людей і хоча цей вплив позначився на  кожному по-різному, Національний банк України, як регулятор, а також уряд, повинні це обов’язково враховувати. Інакше натхнення наших громадян до змін зникне. В гіршому разі люди покинуть нашу країну назавжди, разом з їх капіталом, який міг бути інвестований в нашу економіку. На мій погляд, на даний момент, завдання регулятора — зберегти українські страхові компанії та  українське страхування як таке.

Читайте Comments.ua в Google News