Ексклюзив Ігор Кондратюк: "На карантині читав книги, дивився кіно і розпочав гру «Караоке на дивані» в Інстаграмі"

Ігор Кондратюк. Фото: Український простір

Ігора Кондратюка можна сміливо називати одним із найбільш упізнаваних персонажів українського телебачення. Вже не одне покоління телеглядачів знають його як ведучого щонедільного шоу "Караоке на Майдані". Уявіть тільки, українці співали пісні у караоке ще 20 років тому, задовго до того, як це стало всесвітнім мейнстрімом! Причому караоке виробництва Кондратюка ще й транслювалося на всю країну. 

А ще глядачі зі стажем мають пам'ятати Ігоря Кондратюка як ведучого "Програми передач на завтра", "Інтелект-шоу LG Евріка" і "Зірковий дует", як активного гравця "Що? Де? Коли?" і, звичайно ж, як суддю телешоу "Україна має талант" і "Х-Фактор". Причому у другому він є і найдосвідченішим тренером, який брав участь у 7 із 10 сезонів проекту і тричі приводив підопічних до перемоги. 

Окрім того, 58-річний Ігор Кондратюк – кандидат біологічніх наук, палкий футбольний уболівальник і батько трьох дітей. Тому з ним вже точно нам було про що поговорити.

"Майже усім головним каналам країни запропонував придбати "Караоке на Майдані" після СТБ – але марно"

– Ви були суддею в шоу "Україна має таланти", у пісенному шоу X-Фактор. Наскільки важливі такі проекти?

– На мій погляд, УМТ та Х-Фактор для глядачів – це проекти соціального оптимізму: ось, погляньте, наскільки наша країна багата талантами! А для учасників – це можливість стати ближчими до глядачів, продемонструвати свій талант великій телевізійній аудиторії. Нагадаю, перші сезони цих програм на СТБ мали прекрасні рейтинги та частки телеперегляду і відзначені багатьма преміями української телепремії Телетріумф. Бо були яскравими, цікавими, сповненими дивовижних талантів шоу.

З часом, щоправда, глядачі наситились талантами: "Аааа.., гімнастика на канаті? Ми це вже бачили!".

– Хто з Ваших підопічних зміг домогтися успіху після шоу?

– Найбільших успіхів станом на сьогодні, досяг, здається, переможець 6-го сезону Х-фактору Melovin (Костя Бочаров) з Одеси. Щодо переможців УМТ, то Ксенія Симонова, пісочний аніматор з Євпаторії, мала шалений успіх у світі. У 2019-му їй вдалося дійти до півфіналу сезону "America`s Got Talent: The Champion", в якому виступали найяскравіші таланти з усього світу!

– 20 років поспіль, аж до 2019-го, виходила програма "Караоке на Майдані". Ви були її співавтором, продюсером і ведучим. Чому програма припинила своє існування?

– Програма закрилася в січні 2019-го року великим гала-концертом колишніх випускників "Караоке…", рівно через 20 років з моменту виходу, через те, що закінчився контракт з телеканалом СТБ. Володимир Бородянський, який тоді ще керував телеканалом, вважав її застарілим форматом, а мені побажав придумати і зробити – як ведучому або як продюсеру – більш солідну програму. Я, до слова, усім головним каналам країни (окрім Інтера) запропонував придбати "Караоке на Майдані" після СТБ – але марно…

– Які випуски особливо запам'яталися?

– Не повірите, але я багато випусків програми пам’ятаю!

Наприклад, першу виїзну зйомку ми провели в Маріуполі, на Лівому березі, біля кафе покійної мами Андрія Козлова (співавтора "Караоке на Майдані") "Пікаділлі". Був нереальний натовп!

Єдина зйомка не на площі і не на вулиці була в Горлівці – на тенісному стадіоні. Незвично, скажу я вам.

Коли знімали програму в Каневі, здається, півміста було на найбільшій площі Канева (тобто – більше 12 тисяч чоловік!).

А ще ми знімали програми на острові Реюньон в Індійському океані, в Барселоні, в Льорет-дель-Мері та навіть на Бульварі Зірок в Лос-Анджелесі. Щоправда, то була не самостійна програма, а епізод в шоу "Американський шанс".

"Епідемії у розвинених країнах давно відійшли в минуле, навіть доцільність щеплень почали ставити під сумнів, що я вважаю ідіотизмом чистої води"

– "В минулому житті", як Ви самі зазначали, Ігор Кондратюк написав понад 100 наукових робіт з молекулярної біофізики, став кандидатом біологічних наук. З Вашої точки зору – чому людство виявилося не готове до атаки коронавіруса? Чи достатньо адекватно реагувала на виклики українська влада?

– Щодо неготовності людства до пандемії коронавірусу краще почитати розлогі коментарі вірусологів. До того ж зараз домінантною думкою є думка про штучне його походження з лабораторії в Ухані. Це одразу знімає питання про неготовність медицини: бо хто зна, що там в пробірках вже виготовлено?

Насправді актуальніше питання – чому медики майже всього світу, а не лише українські, були не готовими до пандемії? Відповідь, як на мене, – очевидна: людство розслабилось, і забуло, що біологічна зброя – підступніша і є більш нищівною, ніж навіть ядерна. Епідемії у розвинених країнах давно відійшли в минуле, навіть доцільність щеплень почали ставити під сумнів, що я вважаю ідіотизмом чистої води! В результаті, найбільшою проблемою для медицини переважної кількості країн є сезонний грип. Лихоманка Ебола, СНІД, різні тропічні малярії вважаються або локальними, або підконтрольними хворобами. Коротше кажучи, ми ніколи не будемо застраховані від іншого коронавірусу чи ще якогось смертельного патогену, який раптом захопить Землю.

Це – не про апокаліпсис, а про непрості наслідки роботи вірусологів.

Щодо української влади, то реакція, як на мене, була більш-менш вдалою. Історія покаже. Дуже важко, до слова, зрозуміти критерії "вдалості" карантину для кожної країни. Кількість тих, хто захворів? Кількість тих, хто одужав? Кількість померлих? А може те, як вдалося утримати ВВП країни під час карантину? Не знаю. І впевнений, наразі вам ніхто цього не скаже. Є різні думки. Знову ж таки – історія покаже. А раптом ми приречені надалі весь час жити з коронавірусом, і будемо щорічним щепленням уберігати себе від його важких наслідків?

– Як Ваша родина пережила час жорсткого карантину? Хто чим займався? Чи не позначилася вимушена ізоляція на стосунках?

– Почну з останнього – ні. Все в порядку. Стосунки ніяк не постраждали, а навпаки – покращились. Бо ми увесь цей період постійно спілкуємось зі старшими дітьми. Вони навіть жили певний період із нами. Я особисто читав книги, дивився кіно та серіали, "боровся" за правду в соціальних мережах. Започаткував гру в Інстаграмі "Караоке на дивані" на однойменній сторінці. Зайдіть, пограйте. До слова – непогані призи розігруємо!

– У травні, після того, як DZIDZIO і Оля Цибульська презентували новий кліп "Киця", Ви передбачили лавину нових пісень і кліпів після завершення карантину... Збувається пророцтво?

– Ще ні… Карантин же продовжено! Вангую, що артисти, навіть якщо вони увесь карантин писали свої нові хіти, появу пісень в ефірах підлаштовують під тури та концерти, яких поки що немає. Ждьом-с...

"Мої друзі – з іншої сфери життя. З науки та бізнесу"

– У різний час ви продюсували Віталія Козловського, Олександра Воєвуцького, Наталю Валевську, Павла Табакова, Інну Воронову, Олесю Киричук, гурт "Авіатор" (спільно з Юрієм Нікітіним). Чому залишили продюсерську діяльність?

– Продюсування артистів – це, все-таки, не моє. Усі перераховані хлопці і дівчата були переможцями та учасниками телепроекту "Шанс", де я виступав продюсером. Тому я вважав за необхідне зануритись у шоу-бізнес задля їхньої розкрутки. Здається, багатьом цей мій хід дозволив закріпитися на українській сцені надовго. Але моя місія по закінченні "Шансу" виявилась виконаною! Цікавий досвід для мене, дякую обставинам. А найбільш успішного серед моїх екс-підопічних кожен читач може назвати сам, в залежності від власних музичних уподобань.

– Кого з українського шоу-бізу можете назвати своїми друзями?

– Я не маю і ніколи не мав багато друзів. Бо за моїми переконаннями, друзів багато бути не може, або якщо їх багато – то це приятелі. З ким з відомих Вам людей я час від часу зустрічаюсь і проводжу вільний час? Ні з ким. Мої друзі – з іншої сфери життя. З науки та бізнесу. Але набрати номер і подзвонити я можу будь-якому відомому Вам представнику українського шоу-бізу. До декого із них можу приїхати у гості одразу після дзвінка. (сміється).

– Переможниця 10 сезону "Х-фактора" (останнього на даний момент), Ваша підопічна Еліна Іващенко не пробилася у фінал Нацвідбору на Євробачення-2020, зате буде представляти Україну на "Слов'янському базарі". Як оцінюєте її шанси в Білорусі, а також перспективи тих, кого Україна відправить на тепер вже Євробачення-2021 в Роттердам?

– Еліна з великою ймовірністю може перемогти у Вітебську. Бо вона – унікально талановита співачка. Артистка, вокалістка і трудяжка. Бажаю їй стати четвертою українською переможницею "Слов’янського базару" після Повалій, Руслани та Краснянської.

Щодо Роттердаму, то до нього поїдуть же Go A? Чому Ви мене питаєте? Їм лише іншу пісню потрібно написати. В успіх на "Євробаченні" з піснею "Соловей", з якою гурт виграв Нацвідбір, я не вірив.

– У яких проектах Ви задіяні зараз?

– Станом на сьогодні єдина моя задача – здати серіал "Доброволець" (режисером виступив Ахтем Сєїтаблаєв, на рахунку якого "Чемпіони з підворіття", "Кіборги", "Захар Беркут" – ред.) телеканалу ICTV. Серіал моя продакшен-студія знімала восени минулого року. Це мій перший досвід роботи з серіалом. Прем’єра має відбутися до Дня захисників Вітчизни, 14 жовтня 2020 року. 

Серіал розповідає про труднощі адаптації у мирному житті чоловіка, який три роки був в АТО. І який продовжує в мирному Києві боротися за справедливість, воювати з ворогами України, які є і у Києві. Це бойовик, екшн. Повторюю, це мій перший серіал як продюсера. Тому я запам’ятав все... Маю надію, що глядачам ICTV серіал сподобається. 

А от телепрограм власного виробництва зараз у планах немає. Думаємо…

"Команда Зеленського, виголосивши фразу "потрібно перестати стріляти", показала своє нерозуміння глибини проблеми і дитячу наївність"

– Відомо, що Ви – пристрасний уболівальник, особисто судили футбольні матчі, були другом Євро-2012... Що скажете про стан сучасного українського футболу? Що потрібно змінити?

– Наразі маємо не дуже цікавий чемпіонат. Домінування "Шахтаря" та постійні проблеми "Динамо". Незрозуміла для мене ситуація із "Зорею" –незрозуміло,  команда має стабільне фінансування, чи – ні? Продовжують підніматися нагору "Олександрія", "Колос" та "Десна".

Я розумію, що всі нинішні негаразди пов’язані з війною на сході. Про який підйом українського футболу можна говорити, коли в анексованому Росією Криму зникли "Таврія" та ФК "Севастополь", а одразу три команди Прем’єр ліги – "Шахтар", "Зоря" та "Олімпік" – грають не у своїх містах? Тому, в першу чергу, потрібне припинення російської агресії. Далі поступово зросте конкурентність і чемпіонат стане таким же цікавим, як нещодавно, коли "Шахтар", "Динамо", "Дніпро" та "Металіст" грали при повних трибунах і демонстрували пристойний футбол як в чемпіонаті України, так і на європейській арені.

А поки що спостерігаємо за вдалою грою наших збірних! Сподіваюсь, підопічні Андрія Шевченка наступного року не пастимуть задніх на Євро. Ну і слід відзначити історичну минулорічну перемогу наших хлопців на молодіжній першості світу U-20. Круто ж! Маємо таланти і маємо перспективу. Я, принаймні, – вірю. 

– Наскільки, з Вашої точки зору, впливає на спортсменів гра при порожніх трибунах, що стала буденністю в карантинний час? Як оцінюєте введення системи VAR?

– Ну, це ж не назавжди – без глядачів. Винайдуть вакцину, і глядачі знову повернуться на стадіони світу. Дай Бог, щоб це відбулося вже восени.

Система VAR – це прогрес. Крок вперед. Система, яка компенсує об’єктивну неспроможність суддів встигати за усіма подіями на футбольному полі. Як на мене – краще VAR, ніж збільшувати кількість суддів на полі…

– Як Ви ставитеся до загравання окремих українських спортсменів і артистів з країною-агресором? Всі ці висловлювання в стилі "всі люди – брати", "миру – мир", гастролі в РФ і так далі?

– Категорично не розумію. Вважаю, що такі заяви, а також виступи українських спортсменів за російські клуби чи просто виступи на території країни-агресора – це від невеликого розуму хлопців та дівчат та відсутності чіткої однозначної позиції держави. Не можна нейтрально або прихильно ставитись до агресора! Це – неприродньо. Це – збочення у вихованні і свідомості.

– Восени минулого року Ви запропонували "формулу Кондратюка" для припинення війни на Сході України. За минулі півроку щось у ній змінили б?

– У моїй формулі я б нічого не змінював. Вона, до слова, підходить і для звільнення Криму. Я не наскільки наївний, щоб думати про можливість її застосування. Але я впевнений, що саме моя формула дозволить повернути не лише українські території, а й Україну на окуповані землі. А як буде – побачимо. Боюсь, замирення буде іти якимось гібридним підлим шляхом, який не гарантуватиме миру і спокою ні Донбасу, ні Україні. Але  сподіваємось на краще.

– Як оцінюєте дії Зе-команди щодо пошуку шляхів для вирішення конфлікту?

– Дуже неоднозначно. Команда Зеленського, виголосивши фразу "потрібно перестати стріляти", показала своє нерозуміння глибини проблеми і дитячу наївність у намаганні побачити в очах очільника Росії мир. Війну розпочала Росія, і єдиний шлях до припинення цієї ганебної війни і агресії – постійний тиск усієї світової спільноти на агресора в усіх сферах. При твердій українській позиції бути готовими давати відсіч агресору.

– Ви – відомий мандрівник. Були в багатьох куточках світу, включаючи Японію, Сінгапур, Канаду, США. Минулої зими, ще до карантинних обмежень, побували в Новій Зеландії.  Де особливо запам'яталося і чому?

– Нова Зеландія скрізь, з півночі на південь і з заходу на схід – країна-картинка. Яскрава природа – головне, що притягує туристів з усього світу в цю дуже далеку від України країну. Я виклав пост у Фейсбуці про Нову Зеландію. Бажаючі можуть зайти і почитати.

А найбільше запам’яталось, мабуть, той факт, що у Новій Зеландії на 5 мільйонів мешканців десь 50 мільйонів голів корів, овець та оленів. Їх розводять фермери, і коли ви подорожуєте країною на авто, скрізь вздовж доріг на пасовиськах – вівці, вівці, вівці…

– Чи є улюблені куточки в Україні? Які б поради дали нещодавно створеному Державному агентству розвитку туризму України?

– По-перше – зробити гарну дорогу до Кам’янця-Подільського. Це сором, що у це місто – історико-архітектурний заповідник, неможливо доїхати нормальною дорогою!

Моя улюблена частина України – це Херсонщина. Але люблю Кримські дороги, Карпати, Кам’янець-Подільський, Ужгород, Львів, Київ, Одесу… У нас багато прекрасних і перспективних туристичних місць. Тому у цього Державного агентства роботи – непочатий край!

Нагадаємо, що Ігор Кондратюк також пояснив "Коментарям", чому в Україні так мало інтелектуальних телешоу.