Павло Розенко. Фото з відкритих джерел

В Україні затверджують проєкт закону про допомогу сім’ї до та після народження дитини. Ним передбачено підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини з 10,3 тис. гривень до 50 тис. гривень. Павло Розенко, експерт із соціальної та економічної політики, віце-премʼєр-міністр 2016-2019 рр. в інтерв’ю порталу "Коментарі" розповів, як саме може реалізуватися ця програма та про соціальну політику в Україні.

50 тисяч за дитину. Звідки візьмуться гроші на такі виплати? Урізатимуть інші соцпрограми, братимуть кредити чи друкуватимуть гривню?

Давайте почнемо з самого початку, а саме з історії 50 тисяч гривень, тому що зараз дуже багато маніпуляцій на цю тему. І перша маніпуляція дуже прикра, коли починає маніпулювати влада і прем'єр-міністр, заявляючи про те, що раніше було 10 тисяч гривень, а буде — 50 тисяч гривень. От як ми збільшили цю одноразову допомогу.

(Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про допомогу сім’ї до та після народження дитини. Про це повідомив прем’єр-міністр
Денис Шмигаль. За словами посадовця, законопроєкт передбачає підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини:
якщо раніше вона становила 10,3 тисячі гривень, то тепер її збільшать у кілька разів — до 50 тисяч гривень.- Прим.ред.)

Але будь-яка людина може зайти в інтернет та подивитися, скільки становить одноразова допомога при народженні дитини. Вона складає 41 тисячу 260 гривень, тобто, ніякого підняття з 10 тисяч до 50 тисяч немає. Фактично є індексація, підняття 41 тисячі 260 гривень до 50 тисяч гривень, на 20%.

Це при тому, що з 2019 року за 6 років нинішньої влади жодного разу ця допомога не була проіндексована. Тобто, її не підвищували 6 років.

І зараз виходить така ситуація, що 6 років не підвищували цю допомогу, при цьому за офіційними даними Держстату, з 2019 року ціни зросли на 95%. Інакше кажучи, інфляція в Україні (з 2019 по 2025 рік) склала 95% сумарно — вдвічі ціни збільшилися з того моменту. І зараз уряд такий “ми 6 років нічого не робили, вдвічі на 95% зросли ціни, а ми зараз на 20% підвищуємо допомогу при народженні дитини, які ми молодці”. І всі починають в цій істерії розказувати, як добре, як класно, як шикарно. Та ні.

Насправді уряд не виконував 6 років завдання індексувати цю виплату, а зараз на 6 рік проіндексував на 20%. Це по-перше. Тому і сам факт того, що уряд не здійснює зміни до державного бюджету, показує, що насправді ці кошти були, просто вони, скажімо так, м'яко кажучи, були приховані.

І по-друге, коли ми ставимо питання, звідки візьмуться ці кошти, давайте не забувати, що в 2019 році у нас народжувалось приблизно 310 тисяч дітей в рік. Зараз ця цифра зменшилася через війну і становить всього-навсього 170 тисяч дітей в рік (2024 рік). Цього ж року цифра, відповідно, буде ще менше. Але в державний бюджет закладаються стандартні показники на рівні 250-300 тисяч дітей в рік.

От вам, будь ласка і вся економія. Виходить так, що кошти будуть братися за рахунок того, що в державі різко впала народжуваність за ці роки. Тому ще раз скажу, там великої звитяги в цьому немає. Пройшла індексація, але говорити про масштабні системні реформи щодо демографічної політики, не можна. Бо цього, обʼєктивно кажучи, немає.

Чому уряд пропонує одноразову допомогу, замість системної підтримки батьків протягом перших трьох років життя дитини? Чому взагалі у нас відсутня системність у проведенні соціальної політики як такої?

А давайте поставимо питання, що у нас взагалі в сфері соціальної політики за 6 років було зроблено? От назвіть мені хоч одну реформу, яку можна сказати “от прийшла нова команда, зробила реформу”, в будь-якій сфері соціальної політики, пенсійна реформа, допомога малозабезпеченим,  людям з інвалідністю, ветеранам. Те ж саме з демографічною ситуацією — нуль, нічого.

Тобто це загальна проблема цього уряду, цієї влади. Немає розуміння того, що робити, як робити і тому робиться більше піару і популізму, а реальних реформ, яких справді потребують люди, немає.

Чому саме 50 тисяч гривень? Це реальна економічна потреба родини чи просто красива цифра для заголовків (напередодні можливих виборів, якщо вони, звісно, відбулися б)?

Це просто звичайна індексація виплат, яку завжди всі уряди робили і до цієї влади. Але ще раз кажу, влада за 6 років нічого не зробила, а зараз чекають на подяку за те, що вперше за 6 років проіндексували цю виплату. Це ж просто недолугість, яка не потребує жодних коментарів.

І так само по всім іншим речам те, що вони вчора проголосили, це теж саме відбулося, такі ж самі індексації, такі ж самі підвищення, нічого нового власне вчора не прозвучало. Це індексація, яку має робити уряд, та яку робили всі попередні.

Чи є якісь офіційні дані, що така виплата дійсно змінить демографічну ситуацію? Чи, можливо, це має бути, мʼяко кажучи, інша сума?

Ні, це не змінить демографічну ситуацію, тому що принципового збільшення виплат немає. Перша серйозна річ, яка вплинула реально на демографічну ситуацію, була у 2005 році, коли Ющенко запровадив оцю одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 8,5 тисяч гривень.

(У 2005 році Президент Віктор Ющенко запровадив разову допомогу при народженні дитини. Розмір допомоги при народженні дитини з 1 квітня 2005 року підвищили в 11,7 разу (з 725 грн. до 8 497,6 грн.). Ця допомога стала частиною соціальних ініціатив,
спрямованих на підтримку сімей з дітьми. — Прим.ред.)

Тоді було збільшення з 1 тисячі гривень до 8,5 тисяч гривень. Тобто, 8,5 раз – це була колосальна сума на той час. Зараз такого ж немає. Тобто просто відбулася індексація і всього лише на 20%. Це не дасть жодного стимулу людям говорити про те, що держава нарешті почала турбуватися про родини з дітьми, що відтепер вони можуть та будуть планувати народження дитини. Ні. Нічого.

За 6 років інфляція склала сумарно 95%, а збільшення допомоги відбувається на 20%. Тобто, воно навіть не покриває ту інфляцію, яка зросла за 6 останніх років. Тому, це точно не фактор.

Окрім того, до фінансового фактору сьогодні ж додається в питанні планування родини і народження дітей, фактор, безумовно, війни, безпеки, і так далі. Тут, на жаль, фінансові стимули, яких фактично і немає, точно не перекривають ці безпекові виплати.

Якщо завтра зміниться влада, чи не скасують ці виплати, як це вже було з іншими соціальними “обіцянками”?

Не знаю, важко сказати, важко зрозуміти, важко прогнозувати, тому що, на жаль, дуже багато гарних і пафосних слів з екранів телевізорів, але ситуація абсолютно зворотня. І, справді, дуже часто, особливо останні 5-6 років, ми бачимо, як соціальні програми потроху згортаються або закриваються, натомість замість них не робиться нічого нового.

Чи доречно, на Вашу думку, замінити цю ініціативу з виплатою на інші та які саме? Яким чином уряд може скоротити видатки для їх реалізації?

Я не хочу говорити “замість” цієї, тому що, насправді, цю індексацію виплат при народженні дитини можна було і варто було б зробити, єдине можливо, подумати в більшому обсязі.

Але тут питання в тому, що саме нам треба скоротити, для того, щоб отримати гроші. Наприклад, різко скоротити державні видатки. Тут треба, безумовно, щоб уряд звернув увагу на такі видатки, як Національний телемарафон, про який ми вже говоримо 4 роки, який, окрім, скажімо так, придушення свободи слова і введення цензури в Україні, політичної цензури, експертної цензури, не військової, а саме політичної експертної цензури, фактично нічого більше суспільству не дає.

Інші видатки, державні інвестиційні фонди на 25 мільярдів, які просто є корупційною годівничкою для уряду, інші речі. Тобто, це питання номер один — зібрати кошти на це, підвищувати ефективність соціальних програм і відійти від популізму. Як спочатку роздали тисячу Зеленського, зараз 5 тисяч для школярів.

В чому, на Вашу думку, ключові проблеми цих соціальних програм?

Розумієте, проблема цих програм в тому, що багато піару, а виходить так, що роздаються кошти направо і наліво всім підряд. Що з тисячою, що зараз ці 5 тисяч для першокласників.

Вибачте, я розумію, коли треба підтримати малозабезпечених людей, у яких немає коштів, які в стані безробітності чи бідності знаходяться, з різних причин. Так, їх треба і можна підтримати, але вибачте, для чого давати чи “Вовину тисячу” чи 5 тисяч гривень для першокласників державним чиновникам, народним депутатам, суддям, прокурорам, які отримують заробітні плати по 40, 60, 100, 120, 150, 250 тисяч гривень. Для чого їм це давати?

Це не соціальна політика, це просто тринкання наших з вами бюджетних коштів, які ми платимо в податки, бездумно. Замість цього, щоб сконцентруватися навколо потрібних програм, наприклад, тим же вимушеним переселенцям повернути допомогу, підтримати, можливо, більше родини з дітьми.

У нас сьогодні є популізм, а давайте гроші роздамо всім. В чому зміст цього? І зараз ми дивимося декларації чиновників за минулий рік. Заступники міністра, чиновники, судді, прокурори взяли по тисячі гривень від Зеленського. Ось і вся соціальна політика.

Читайте Comments.ua в Google News