15 фактів про зйомки серіалу «Водна поліція»

Кадр із серіалу "Водна поліція", фото - канал СТБ

"Водна поліція" (СТБ) – це детектив про роботу особливого підрозділу правоохоронних органів України, який займається злочинами, скоєними на воді або в прибережній зоні. Впродовж 44 серій команда професіоналів буде патрулювати акваторію Дніпра і розплутувати складні історії. Але за кадром складнощів виникало не менше, ніж у кадрі. 

 Факт 1. Поліція починається з відділку. У водної поліції він має бути особливим, вирішили автори серіалу. На їхню думку, це не просто функціональний офіс, а атмосферне приміщення, тому перш за все розглядалися старі судна. Зрештою вибір зробили на користь справжнього дебаркадера. Щоправда, його довелося переобладнати, щоб там була кімната для допитів, лабораторія і навіть морг…  До речі, інтер'єр відділку та майстерні одного із співробітників водної поліції укомплектували не бутафорським реквізитом, а дрібничками, якими люб’язно поділилися  власники яхт.

Факт 2. Найважче давалися знімальній групі екшен-сцени на воді. Задля ефектного кадру акторам доводилося добряче постаратися – перш за все, навчитися гарно плавати. Оскільки співробітники водної поліції повинні вміти не лише триматися на воді, а й спокійно почуватися під водою, опанували й ази дайвінгу. Одна з таких зйомок під водою тривала п'ять годин! 

Факт 3. Актори пройшли курс екстремального водіння автомобілем Dodge. Роман Муленко від цього в захваті. Він згадує, як батько і дідусь дозволяли йому в дитинстві керувати машиною. А тут – мало того, що таке круте авто, їздити довелося по піщаному пляжу, а це вже зовсім інші відчуття. "Просто фантастика! – згадує він. –  І повна свобода: отримуєш машину і чуєш: "Ну, давай!"

 Факт 4. Улюбленцем групи був величезний пікап, яким керували оперативники. І цей пікап одним із перших було передано до одного із спецпідрозділів ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. А військовим передали все з реквізиту та обладнання, що могло знадобитися на фронті: рації, маскувальні сітки, термопоти, намети, каремати, пледи, обігрівачі тощо.

Факт 5. Зйомки екшна неможливо уявити без участі професійних каскадерів. Але актрисі Катерині Скрипко дублер не знадобився – з усім змогла справитися сама. Кілька років вона працювала у Китаї і потоваришувала там с каскадерами. "Вони працюють із Джекі Чаном і іншими відомими акторами, – згадує вона. – Я відвідувала їхні тренування, багато чому навчилася. У Китаї знімається дуже багато проєктів, тож невдовзі й для мене знайшлися ролі у жанрі екшн".

Справитися з режисерськими задачами змогла й Міла Римар, адже теж має добру підготовку – раніше вона займалася стрільбою, рукопашним боєм і тайським боксом.

Факт 6. Надзвичайно складними були зйомки під водою. "Це не просто покласти в акваріум пістолет і зняти на камеру, – пояснює виконавча продюсерка Олена Лисак. – Вся знімальна група, включаючи режисера, працювала з аквалангами, в костюмах дайверів. Зміна з підводними зйомками могла тривати максимум сім годин, оскільки перебування під водою – це дуже велике навантаження на організм. Всі  виринали через кілька годин, потім знову занурювалася. Ми знайшли дуже класних операторів-підводників – батька та сина. Батько ще трохи й знімався – був  дублером, оскільки він інструктор з дайвінгу".

Факт 7. Підводні зйомки тривали навіть восени, коли температура води опустилася до 8°С. Було холодно, але, за словами Олени Лисак, отримані кадри того вартували. 

Факт 8. У більшості випадків у ролі трупів були загримовані манекени. Щоб вони не спливали на поверхню, спочатку до них прив'язували грузики. А коли "трупи" наповнювалися  водою, їх притоплювали.

Факт 9. Інколи роль трупів виконували актори. Коли було прохолодно, вони вдягали  гідрокостюми, поверх них – сукні чи сорочки з високими комірцями та довгими рукавами. Періодично для таких зйомок запрошувати дублерів. Якщо за сценарієм це була бабуся, на каскадера одягалася перука, жіночий одяг та прикраси. Справжнім викликом для гримерів у такій ситуації було створення складного водостійкого гриму. "Уявіть собі: з води витягують труп, який спочатку згорів, потім його кинули у водойму, а далі з ним ще щось робили… Звичайно, без спеціального гриму тут не обійдешся", –  каже виконавча продюсерка Олена Лисак.

Факт 10. Підводні зйомки проходили в Малинському кар'єрі, що в 120 км від Києва. Там знаходиться підводний музей, де дайвери на пам’ять залишають різні речі. Сам по собі кар'єр дуже живописний: з гарним камінням, водоростями і блакитною прозорою водою.

Факт 11. Зйомки на воді – теж непроста задача. Здавалося б, що тут такого – зняти сцену, яка в сценарії прописана так: "переслідування катера, катер різко зупиняється". "Проблема в тому, що катер не може різко зупинитися. І тут починаються роздуми, як усе зняти, змонтувати тощо. Загалом мозок у членів знімальної групи перебудувався: це не автомобільні перегони, а набагато довший і складніший процес. Але в той же час і цікавіший. Часто ти не можеш просто спрогнозувати, скільки часу займе зйомка і як все зрештою буде. Наприклад, сцена, коли посеред річки загорається двигун човна. Постановники знають, що це треба знімати з використанням димових шашок, і вміють це робити. Але коли щось горить посеред річки, процес трішки ускладнюється. І за логістикою також, тому що має бути другий човен – з постановниками трюку. Ще один нюанс: коли горить двигун катера, повинен йти чорний дим, а не білий, як у автомобіля. Але постановники придумали, як досягти необхідного результату", –  пояснює виконавча продюсерка.

Факт 12. Серед серіального реквізиту, який найважче було знайти, опинилася… браконьєрська сітка, в якій час від часу заплутувалися трупи. Справа в тому, що використання рибальських сіток в Україні заборонене. "Якщо когось впіймає справжня водна поліція або Рибнагляд, це загрожує величезними штрафи чи навіть позбавлення волі. Наші художники домовлялися про сітки з якимось баригами і везли на локацію вночі, щоб ніхто не бачив. Потім запливали на середину річки, щоб з берега не було їх видно, і тільки там закидали сітки", – розповіла виконавча продюсерка. На зміні завжди чергував водолаз-рятувальник – на випадок надзвичайних ситуацій. 

 Факт 13. Під час роботи над серіалом знімальна група двічі мала проблеми зі справжньою водною поліцією! "Перший раз нам треба було постріляти з автомата Калашнікова, а виявилося, що поряд їхня база. Групу зупинили, не давали знімати далі. Але ми швидко вирішили ситуацію – зв’язалися з керівництвом водної поліції і все пояснили. Вдруге теж стріляли, вже в іншому місці, і знову потурбували представників водної поліції", – зізналась Олена Лисак.

Факт 14. Якщо автомобіля на зйомках актори керували власноруч, катери їм не довірили. "Ми хотіли їх убезпечити, тому максимум, що вони могли зробити самостійно на катері, – пришвартуватися біля берега. А керували ними навіть не "водії" катерів, а професійні каскадери. Бо коли водний транспорт врізається на повному ходу в опору моста, і досвідчена людина не завжди зможе впоратися. Для крупних планів ми задіяли човни з румпелем ззаду і штурвалом спереду. Румпелем керував каскадер – лягав на дно човна, ми його накривали чимось, а в цей час актор за штурвалом відігравав усі свої сцени. Виглядало все правдоподібно і, найголовніше, безпечно", – поділилась виконавча продюсерка. 

Факт 15. В даний момент частина команди "Водної поліції" знаходиться на фронті – захищає Батьківщину. Серед них – один із режисерів серіалу Євген Доронін. Він брав участь у звільненні Херсонщини, а також у боях на Харківщині, Миколаївщині та Донеччині. Наразі перебуває на реабілітації і зізнається: зрадів, що "Водна поліція" транслюється на ТБ. "Ми часто не помічаємо героїв, а їх насправді багато. Під час локдауну це були медики, яким ми буквально кланялися за працю та порятунок наших життів. Зараз це не лише військові, а й енергетики, комунальники, рятувальники, прикордонники, а також поліцейські, зокрема водна поліція, про існування якої, мабуть, багато хто взагалі не чув. І займаються вони не лише боротьбою з браконьєрами, а й серйознішими злочинами. Сподіваюся, нам вдасться цим серіалом трохи більше розповісти про цінність їхньої роботи", – каже Євген Доронін.