Рубрики
МЕНЮ
Виталий Войчук
Наталія Ємченко, директорка з комунікацій компанії СКМ
У відкритих джерелах є інформація, що після повномасштабного вторгнення було втрачено контроль і повністю знищено 70 компаній, проінвестованих SCM. Яка картина насправді?
Ми не даємо жодної точної статистики і жодних оцінок тому, що відбувається. Для нас ця війна почалася ще в 2014 році і все, що стосується втрат між 2014 і 24 лютого 2022 року, все задокументовано. На сьогодні картина змінюється, адже ми втрачаємо контроль, потім ЗСУ все повертають, тобто це дуже динамічна історія. Наразі ми фіксуємо не остаточні, а попередні збитки для того, щоб вчасно зафайлити кейси, і для того, щоб вони змогли потрапили до судів, а також до калькуляцій загальних українських втрат. Це важливо, оскільки заставити Росію заплатити буде важко. Проте, це не про гроші, це про запобіжники. Чому ця війна сталася? Тому що, звичайно, є певні внутрішні російські процеси, але й тому, що за жоден військовий чи економічний злочин, Росія не була покарана. Весь наш фокус сьогодні не на відшкодуванні збитків, а на:
1. Допомога Україні перемогти. Це про допомогу ЗСУ, цивільному насаленню, містам, в яких ми працюємо.
2. Енергетичний фронт. Росія намагається вбити цивілізацію в Україні. І від нашої співпраці з державою, від того, наскільки ми зможемо не допустити блекауту, дуже багато чого залежить. Результат війни може вирішуватися на енергетичному рівні.
3. Це історія відбудови і ми потроху починаємо рухатися в цьому напрямку, тому що є речі, які треба робити прямо зараз. Наприклад, ми почали роботу над відновленням Маріуполя “Mariupol: Reborn”, тому що ми розуміємо, що відбувається, коли територія деокупована. Нам би дуже хотілося, щоб принаймі там, де ми працюємо, життя людей було найкращим. Тобто, це не трішки підлатати, а повноцінно закласти фундамент для перетворення. Те, що відбувається, це велика біда, але з іншого боку, це для нас можливість зробити квантовий стрибок. Частково або повністю зруйноване місто — це можливість переосмислити дизайн та функціонал з урахуванням сучасних технологій.
4. Це бізнес. Ми працюємо над тим, щоб наші бізнеси працювали. Наш банк працює, логістичні компанії теж, енергетичні чи металургійні компанії, де ми зберегли контроль теж працюють. Історія про збереження економіки і про те, що ми робимо все можливе, щоб в Україну приходили і зберігалися гроші, це окреме та нетривіальне завдання. Ми, як великий, стабільний, сконструйований надовго бізнес, вважаємо, що це наш обов’язок. В цьому році, я думаю, ми сплатимо податки на суму не менше, ніж в минулому. На жаль, ми не можемо залишити всіх людей, які у нас працювали, але ми максимально зберігаємо робочі місця.
У вас 200 000 співробітників тільки в Україні, чи є відсоток, який би вказував наскільки скоротився штат працівників?
Це дуже мобільна річ. Наприклад, у нас в Маріуполі працювало 30 000 людей, частина з них просто не вийшла на зв’язок. Ми взагалі не знаємо, що трапилося з майже 14 000 співробітниками, адже офіційна цифра загиблих в Маріуполі, яку міська рада офіційно декларувала, це 22 000 людей. Аналітично ми розуміємо, що загиблих не менше 40 000, проте лунають цифри і про 80-100 тис загиблих. А з тих, хто вийшов на зв’язок, частина людей за кордоном. Ми сплачували зарплату навіть за умов, коли не було оперативного контролю у березні, квітні та, напевно, в травні.
SCM подали позов до ЄСПЛ проти Росії. Як на вашу думку заставити виплачувати репарації та відшкодовувати втрати бізнесу країну, яка ніколи ні за що не платила?
Репарації – це отримання відшкодування за збитки, це стосується людей, держави та бізнесу, тобто бізнес теж може претендувати на репарації, як і держава. Є оцінка і фіксація збитків, є суд, який визначає винного, а далі — інфорсмент. З точки зору інфорсменту не було нормальних механізмів тому, що всі організації, які б могли це робити, блокуються росіянами. І для успішного вирішення цього питання необхідно створювати нові механізми. Те, що в понеділок 14 листопада Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, згідно з якою Росія має сплатити, знімає імунітет з суверенних активів, які є в різних державах. А це резерви Центробанку на суму 300 млрд доларів. Відтепер держави, в яких зберігалися найбільші резерви Росії, а це Канада, США і Німеччина, мають прийняти спеціальні закони, які знімуть імунітет з цих грошей. Канада вже прийняла такий закон, він вже проголосований. В Штатах такий закон зареєстрований під авторством представників як Республіканської, так і Демократичної партій, що дає надію на його успішне проходження через голосування. Наскільки мені відомо, Німеччина ще не починала цей процес і потрібно тиснути на неї, щоб вона зголосилася зняти імунітет на основі резолюції Асамблеї ООН. Ці всі гроші потрібно використовувати для виплати репарацій по кейсах, які вже є в судах. Ми розуміємо, що цих коштів не вистачить, але, як сказав Маркіян Ключковський, давайте спочатку прокладемо маршрут, розберемося з 300 млрд., а потім будемо вирішувати далі.
Новини партнерів
Новини