Нові правила: Марія Мезенцева-Федоренко про те, як працюватиме законопроєкт в підтримку ЛГБТ

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що посилить відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості та боротиметься з проявами дискримінації. Документ є однією з умов виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Коментарі.юа записали інтерв’ю з народною депутаткою  Марією Мезенцевою-Федоренко, аби з’ясувати, які саме зміни передбачає законопроєкт №13597, кого вони захищатимуть і як працюватимуть нові механізми покарання.

Маріє Сергіївно, розкажіть, будь ласка, у чому суть основних змін у законопроєкті?

Законопроєкт № 13597 комплексно оновлює підхід держави до протидії дискримінації. Ми розширюємо перелік захищених ознак та включаємо до законопроєкту ознаки раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, віку, інвалідності, стану здоров’я, етнічного, національного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця про. Ми чітко розмежовуємо дії, що не супроводжуються насильством, і публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості. Перші переводимо в адміністративну площину з конкретними санкціями, а другі — залишаємо в кримінальному кодексі як серйозний злочин, оскільки вони можуть призвести до інших злочинів. Також ми визнаємо "мотиви нетерпимості" як обтяжливу обставину для низки кримінальних правопорушень та розширюємо коло суб’єктів, відповідальних за протидію дискримінації.

Чому перелік ознак дискримінації розширено саме до 20, і як визначався цей список?

Ми спиралися на міжнародні стандарти, зокрема норми ЄС та ООН, а також на рекомендації правозахисних організацій. Нові ознаки відображають ті сфери, де в Україні зафіксовано найбільше випадків упередженого ставлення. Додавання саме цих ознак робить захист більш всеосяжним і відповідає нашим міжнародним зобов’язанням.

Як Ви вважаєте, чи не зменшить декриміналізація дискримінаційних дій без насильства рівень захисту постраждалих?

Ні, навпаки. Коли такі справи були виключно в кримінальній площині, вони часто не доходили до суду через складність процедур і високий поріг доказування. Переведення їх в адміністративну площину дає змогу швидше реагувати, ефективніше притягувати винних до відповідальності та реально захищати постраждалих. При цьому публічні заклики до насильства залишаються кримінальним злочином, що гарантує суворе покарання у найнебезпечніших випадках.

Чи поширюватиметься розширений перелік ознак дискримінації на мовне питання, і яку відповідальність передбачено?

Так, мовна ознака й надалі залишається у переліку захищених. Це європейська практика. Якщо дискримінація за мовною ознакою не пов’язана з насильством чи його загрозою — вона тягне за собою адміністративну відповідальність. Якщо ж йдеться про публічні заклики до насильства з цієї ознаки — це вже кримінальна відповідальність.
 
Розкажіть будь ласка, як ці зміни допоможуть людям, які щодня стикаються з упередженням і приниженням, відчути себе захищеними?

По-перше, ми визнаємо нетерпимість серйозним правопорушенням. Це означає, що держава офіційно підтверджує — такі дії неприпустимі. По-друге, ми запроваджуємо швидкі механізми реагування та чіткі санкції. По-третє, ми переводимо низку злочинів з категорії приватного обвинувачення, де заяву могла подати лише потерпіла особа, до категорії публічного, де з заявою може звернутися будь-хто, хто став свідком дискримінації чи злочину з мотиву нетерпимості. Це значно підвищує рівень захисту і зменшує ризик тиску на потерпілого.

Маріє Сергіївно, щб Ви хотіли сказати тим, хто пережив дискримінацію, але боїться звертатися по допомогу через недовіру до системи?

Я хочу сказати: ви не самі, і ваша гідність — це цінність, яку держава готова захищати. Нові норми передбачають, що навіть без вашої заяви справу про публічні заклики до насильства можна буде відкрити. А адміністративні механізми дозволяють діяти швидко й результативно. Ми працюємо над тим, щоб система була не лише формальною, а реальною опорою для кожного, хто зіткнувся з упередженням чи приниженням.

На Вашу думку, чи готові українські суди та правоохоронні органи ефективно застосовувати розширений перелік ознак дискримінації на практиці?

Так, я переконана, що готові. Варто пам’ятати, що першочергова ініціатива, яка лягла в основу цього законопроєкту, — законопроєкт № 5488 — свого часу йшла від Міністерства внутрішніх справ. Це означає, що правоохоронна система розуміє необхідність таких змін і підтримує їх. Звісно, для належного та однакового застосування норм на практиці ми передбачаємо проведення цільових навчань і координаційних нарад для поліції, прокурорів та представників судової системи. Це дозволить забезпечити єдині стандарти реагування та належний захист прав людей у всіх регіонах.

Якою, на Вашу думку, буде реакція суспільства на розширення переліку ознак дискримінації, зокрема на чутливі теми, і як ви плануєте працювати з можливими упередженнями?

Я впевнена, що суспільство сприйме ці зміни позитивно, адже вони спрямовані на захист кожної людини. З дискримінацією може зіткнутися будь-хто, незалежно від віку, статі, професії чи місця проживання. Наше завдання — донести, що це не "привілеї" для окремих груп, а рівні права і гарантії для всіх. Ми будемо активно працювати з громадськістю, медіа та освітнім середовищем, щоб пояснити суть змін, наводити приклади з життя та демонструвати ефективні кейси правозастосування.

Читайте Comments.ua в Google News