Головна Статті Інтерв'ю 2024 Ринок азартних ігор: проблеми, які існують та перспективи розвитку гемблінгу в Україні
commentss Інтерв'ю Всі новини

Ринок азартних ігор: проблеми, які існують та перспективи розвитку гемблінгу в Україні

В Україні частково вирівнюється баланс між білим та чорним ринком азартних ігор. На питання експертів відповідає голова КРАІЛ Іван Рудий

27 лютого 2024, 06:45 comments2704
Поділіться публікацією:








Ринок азартних ігор: проблеми, які існують та перспективи розвитку гемблінгу в Україні

Проблеми ринку азартних ігор

Віктор Гольдський: Привіт. Сьогодні ми зібралися для проведення відкритої дискусії щодо ринку азартних ігор в Україні. Ми будемо вести бесіду з головою комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Іваном Рудим. Також в нашій дискусії будуть приймати участь економічний експерт Юрій Гаврилечко, видавець журналів про гемблінг — Азарт та Grand Ante — Ігор Романюк, керівник Ukrainian Gambling and Betting Association Микола Мельник і координатор наземного сегмента ринку азартних ігор "Всеукраїнської Ради Гемблінгу" Іваненко Сергій. І так, давайте почнемо, мабуть, з підсумків 2023 року, з аналізу ринку гемблінгу в Україні під час війни.

Іван Рудий: — Окей, по підсумкам, можна побачити класну тенденцію — це вирівняння балансу білого та чорного ринку, потрошки, на користь білого. Комісія у 2023 році перевиконала план по ліцензійним надходженням, тобто з'являються нові суб'єкти господарювання, з'являється більше охочих виходити з тіні і залучатись до цього бізнесу цивілізованим шляхом, як це, в принципі, всюди в світі. Сам бізнес, так само як і решта бізнесів в Україні, перебуває в тих самих жахливих умовах, про які ніхто ніколи не міг подумати. Гемблінг був не готовий і зі плином двох років повномасштабного вторгнення тільки но почав адаптуватися до нових реалій. Але ми бачимо, що цей сектор економіки зростає і держава отримує, нарешті, з кожним днем, з кожною хвилиною після легалізації азартних ігор все більше і більше надходжень. Як в податках, так і за рахунок ліцензійних платежів.

Віктор Гольдський: — Ти сказав, що ліцензійні надходження перевищили заплановані. За рахунок чого це відбулося?

Іван Рудий: — За рахунок того, що з’явилися нові суб’єкти господарювання. Умовно кажучи, якщо в 2023 році план по ліцензійним надходженням був трошки більше ніж півтора мільярда гривень, то фактично бюджет отримав на 200 млн грн більше за рахунок появи нових суб’єктів господарювання. Окрім того, на нас чекає цікавий кейс – видача інвест-ліцензії — це найкрутіший показник того, що світ вірить в українську реформу, вірить в нашу перемогу і розуміє, що Україна — це чудовий майданчик для інвестування. Всі зараз розуміють, що Україна — це дуже потужний тренд, дуже потужна інвестиційно приваблива історія, звісно за винятком окремих нюансів.

Віктор Гольдський: — Давайте тоді одразу перейдемо до наступного: є легальний ринок, а є нелегальний ринок. Про які обсяги ринку ми можемо говорити? Скільки потенційно Україна могла б заробити, якби існував виключно прозорий ринок гемблінгу, і скільки вона заробляє за умов функціонування нелегального ринку азартних ігор?

Іван Рудий: — Тут, навіть, не хочу дати в штангу з якимись неблагодатними прогнозами. Тому що ти ніколи не відслідкуєш чорний ринок. Чисто гіпотетично, то, мабуть,  70-60% відсотків додалось би до того, що є зараз.

Дивись, навіть в країнах, в яких ринок легалізований та прозорий, існує чорний ринок. І відношення 80% на 20% — клас, 70% на 30% — ну теж норм. Тому, немає жодної країни, де було б 95% на 5% навіть. Всюди це дуже, дуже великий розріз.

Віктор Гольдський: — Питання до всіх: чи можна віднести до чорного, чи до сірого, чи до білого ринку компанію, яка, наприклад працює офіційно по ліцензії, але виданій Кюрасао. Це компанія відноситься до якого сегменту ринку?

Сергій Іваненко: — Давайте так, ліцензія Кюрасао не дає право працювати ніде, навіть на Кюрасао. Це для вашого розуміння. Питання в тому, щоб підключити якусь платіжну систему і відкрити якийсь банківський рахунок потрібно показати якусь ліцензію на свою компанію. Кюрасао вміло збирає гроші під це. Це нормальна історія і хочу сказати, що в Україні B2B формат має дуже величезний потенціал. Є ще мальтійські ліцензії, які більш менш катуються в Європі. Але на території України вони працювати не можуть. Закон чітко говорить, якщо ти хочеш працювати тут, придбай тут ліцензію і сплачуй тут податки. Згоден абсолютно з паном Іваном в тому, що десь приблизно зараз ми маємо 50% на 50% баланс білого та чорного ринків. В нас такий win-win з нелегальним ринком. Однак, якщо ми говоримо про наземний сегмент, то нелегальний ринок зараз в десятки разів більший ніж легальний. І це пов'язано з тим, що є багато обмежень для легального бізнесу, в тому числі безглуздих. І коли ти розмовляєш з депутатами, які це вигадали і написали, і коли ти відверто говориш "Хлопці, ви вбили 70% наземного легального ринку оцим своїм рішенням. Чому ви так зробили?", то у відповідь тільки тиша. Чим більше закручуються гайки для легального бізнесу, тим більше зростає частка нелегалів.

Іван Рудий: — Я от, вибачте, переб’ю. Якщо ми говоримо про подальший розвиток і взагалі про завдання, які глобально стоять, то основне — це зробити ринок і умови існування на ринку такими, щоб існувати в білу було набагато вигідніше, ніж існувати в чорну. Не потрібно створювати якісь штучні обмеження. Регуляція має бути, правила теж мають бути, але вони мають бути зрозумілі. Саме тому ми постійно ініціюємо певні зміни до закону, для того, щоб розширити межі білого ринку. Адже, ніякі законні інструменти проти незаконного ринку не діють: ти не можеш ні проконтролювати, ні оштрафувати.

Юрій Гаврилечко: — Якщо можна додати до цього. Кожного разу, я як економічний експерт, чую: "Ось ми виведемо з тіні стільки-то і держава отримає стільки-то" — не буде нічого. Тому що чорний ринок, як і сірий ринок, як і білий ринок, мають свої обтяження і видатки. От якби не було обтяжень і видатків, то тоді б з чорним ринком не було б можливості боротися взагалі, навіть теоретично. Чорний ринок також має свої обтяження і видатки, сірий ринок має свої обтяження і видатки, насамперед фінансові. Тому, чим адекватнішою буде державна політика щодо білого ринку, тим більше будуть замислювати над тим: "А чи є сенс, чи варто?". Тобто якщо, обтяження будуть менше в білому сегменті, чорний іде зі свого сегмента, бо буде нецікаво працювати. Нащо тобі витрачати більше, ще й наражатись на якісь неприємності різного ґатунку, якщо можна працювати в білу. І навпаки: якщо зиск від діяльності буде вищим, ніж обтяження, зобов’язання і видатки — нічого не буде працювати.

Політика влади щодо гемблінгу — недолуга

Віктор Гольдський: — Послухавши вас, я бачу, що українська влада неадекватно ставиться до гемблінгу в Україні. Але чому ж тоді ми бачимо збільшення ліцензійних платежів?! Є певний дисонанс. Якщо політика неадекватна, то платежі мали б зменшуватися і гравці мали виходити з ринку, але якщо вони йдуть на ринок, то може політика все ж таки адекватна?

Іван Рудий: — Я б сказав, що політика недолуга, непрофесійна. Але вона працює. Є легальний ринок. Чи можна краще? Звичайно можна. Через рік, два, три ми бачимо ефективність певних інструментів, механізмів, програм, альфа і бета-версій. Ми сідаємо, дивимось, де є певні "ботомнекі", і їх потрібно взяти і усунути, а не створити нові. І тут дійсно потрібно вже чітке розуміння логіки і менеджерського підходу. Наведу приклад: на мою особисту думку трішки алогічною є ідея розміщення гральних автоматів виключно в готелях. Чому так було вирішено? Тому, щоб діти, не дай Боже, не побачили гральний заклад і не стали лудоманами. Вибачте, але діти ходять кожного дня повз алкогольні і тютюнові вироби і якось ніхто не хвилюється, що вони можуть, за такою логікою, стати алко- чи тютюново-залежними. А свято місце пусто не буває. Відразу з’являється нелегал, і там, де можна було б працювати "в білу", ми отримуємо розширення чорного ринку. І таких от речей, насправді, є досить багато і от їх потрібно усувати. Створюються вони, знову ж таки на мою думку, через той факт, що певні процеси, законодавчі ініціативи мають бути погоджені з усіма "причетними і не дуже". Та не завжди усі вони можуть дати компетентну пораду, але це вже нікого не цікавить.

Ігор Романюк: — А оця найбільш корупційна норма в законі про заборону розташування грального закладу в радіусі 500 метрів від дитячого закладу. А ми ж розуміємо, що міста в Україні будувалися за радянськими ДБН, тобто в радіусі одного кілометра має бути і лікарня і школа, і дитячий садочок тощо.

І ось ти відкриваєш гральний заклад. Начебто, все окей. Знайшов ти пропорційно віддалене місце від дитячих закладів. А я, як конкурент, іду і десь поруч відкриваю дитячу студію танців. І ти автоматом стаєш порушником.

Реклама азартних ігор: в чому проблема

Віктор Гольдський: — Давайте перейдем до питання реклами азартних ігор.

Ігор Романюк: — Відносно реклами,  порушень дуже багато. По-перше, тому що чорний ринок, до того, як відбулася легалізація, 12 років що хотів, то і творив. І треба бути щирим, що деякі оператори працювали в сірому сегменті, бо нічого іншого Юля Володимирівна їм не залишила. То 12 років Україна плекала порушників реклами. Спеціалісти в сфері реклами також виросли з повною впевненістю, що за це нічого не буде. Сьогодні КРАЇЛу  надані додаткові повноваження, але це недостатні повноваження, я вам, як спеціаліст в цій сфері можу казати. Громадні бюджети уходять людям, які займаються зовнішньою рекламою. Це три оператори в країні.

Віктор Гольдський: — А не в журнал "Азарт" йдуть)

Ігор Романюк: — Журнал "Азарт" з початку війни перестав займатися рекламою азартних ігор. Для виробників апаратів для казино це не цікаво. Навіщо випускати журнал...

Віктор Гольдський: — В законі про рекламу є пункт, що рекламувати гемблінг можна виключно в друкованих медіа.

Іван Рудий: — Так, є певні перекоси. Але повертаючись до зовнішньої реклами. Візьмемо реклами на більбордах та рекламу в Telegram каналах. Що більш вигідно і що ефективніше працює? Що є більшим злом? Ну оштрафуємо ми, наприклад, оператора за рекламу на фасаді будівлі. Яке кінцеве КПД такої реклами? Давайте відверто, люди йдуть вулицями, опустивши голови, або заліпши у телефонах, і я сумніваюсь, що  велика кількість цих людей дивиться по сторонам, шукає: "де мені витратити свої гроші". А от коли ми, наприклад, бачимо реально проблему — Telegram канали з мільйонами підписників, де йде прямо лінк, по якому ти переходиш й відразу можеш грати, то такі випадки ми замовчуємо. Бо не маємо можливості притягти до відповідальності власників телеграм-каналів. Наразі вони поза правовим полем знаходяться. Тому не потрібно демонізувати зовнішню рекламу. Це теж бізнес. І гральний сегмент так само має підживлювати цей сектор економіки.

Сергій Іваненко: — Дивіться, більшість реклами фасадної, яку ви бачите, це є реклама спонсорства, це є легальні речі. По-друге, маркетингові кампанії, які мають ці площини, отримують з цього гроші, люди отримують зарплатню, вони сплачують податки. Гральний бізнес – це відсотків 80 усього обсягу зовнішньої реклами.

Віктор Гольдський: — Миколо, як ти прокоментуєш заяви, що захисники на передовій витрачають усю зарплатню за азартні ігри?

Микола Мельник: — Так, воїни грають, але програють не тому, що вони побачили рекламу, а тому, що вони схильні програти. Є люди, які пробухають зарплатню, а є ті, хто програє. Конструктивне рішення цієї проблеми — це надання можливості командиру військової частини подавати списки безпосередньо на КРАЇЛ осіб, які схильні до гри. І щоб їх таким чином заблокували.

Віктор Гольдський: — Наскільки гостро ця проблема стоїть в ЗСУ?

Микола Мельник: — Ну.. Мінімум по одному на роту (від 80 до 200 осіб в залежності від роду війська, — ред). Який є залежним.

Іван Рудий: — І ми підтримали цю ініціативу, але є один нюанс. Давайте будемо відверті: це працює, на жаль, тільки з ліцензованими операторами. Нелегал ніяким чином не обмежений.

Як вирішити питання лотерей. Чи треба підходити до них, як до азартних ігор

Віктор Гольдський: — Давайте далі питання. Щодо лотерей. Зараз планується надати їм такі повноваження, які були до 2020 року, до моменту легалізації гемблінгу в Україні. Тобто під ліцензію лотереї можуть бути легалізовані усі нелегали, які зараз працюють. Як це питання буде вирішено?

Іван Рудий: — Я вважаю, що до лотерей потрібно підходити таким же чином, як і до грального бізнесу.  Тобто не потрібно створювати якісь конкурси, умови і так далі. Вимоги мають бути подібними до вимог гральних операторів. Подаєш документи, купуєш ліцензію, ведеш свою діяльність. І ціна має бути відповідною. І лотереї мають займатися виключно лотереями.

Сергій Іваненко: — Більш глибоко відкрию вам тему. Головна проблематика в країні в цих лотереях знаходиться в тій площині, що лотерея — це не азартна гра.

І всі обмеження, які діють для азартних ігор, для операторів азартних ігор — вони не діють для лотереї. Якщо не помиляюсь, перший проєкт лотереї, схожий на казино, запустили в 2013 році. Кожне натискання на кнопку відкривало новий білет — це була моментальна лотерея. А зараз під лотереєю лотерейні оператори приймають ставки на спорт. Ну, розписують коефіцієнти.. Чому? Тому що в них подача правил проведення лотереї декларативна і у комісії нема повноважень їх обмежувати або контролювати. Оператори подали правила і починають працювати через 10 днів. І це головне питання, чому КРАЇЛ не наділений цими повноваженнями, щоб керувати цим процесом. Колись в нас була дискусія з одним замів в Мінфіні при запровадженні 10% податку на оборот. Ми казали йому: "Зупиніться. Ви розумієте, що не буде ніяких надходжень. Усе можна приховати, тому що весь оборот буде схований в цьому білеті". Він не повірив, податок на оборот імплементували і все закінчилось. Надходжень до бюджету не стало.

Іван Рудин: — Треба змінювати законодавство. Нинішнє законодавство не дає змогу розвинути цей сектор, проте, дозволяє зробити життя декількох осіб "трішки кращим". Наразі може бути тільки три оператори. Чому тільки 3? Чому вони мають бути з досвідом проведення державних лотерей не менше 10 років? І як нам говорити про залучення нових іноземних інвестицій?! Де в світі, окрім 3-х чи 4-х країн є державні лотереї? Тобто уже апріорі ніякий інвестор сюди ніяк не зайде. Ну і таких от перепон дуже багато.

Функції та завдання КРАЇЛ. Чи буде воно ліквідовано

Віктор Гольдський: — Давай поговоримо про проблеми в КРАЇЛі. Мінцифри ініціювала ліквідацію КРАЇЛ.

Іван Рудий: — Цій ініціативі більше року. Логіка і причинно-наслідковий зв'язок викладені у відповідному законопроекті, що лежить у стінах парламенту. До речі, там є певні твердження, з якими я повністю погоджуюся. Наприклад, це зміна колегіального органу на одноосібний, але менше з тим. Давай по факту закон проголосований? Ні. Комісія працює, все окей. Зараз в нас крута конструктивна комунікація співпраця з Мінцифрою. Вони виступають одним із флагманів розуміння того, що всі органи державної влади мають працювати як одна команда, а не кожен сам за себе, і ми в цьому плані дуже відчуваємо їх і підтримку і допомогу, тому..

Віктор Гольдський: — Давай конкретно. Моніторинг організації та проведення азартних ігор коли запрацює?

 - Дивись, в мене немає, на жаль, кришталевого шару, а так, як працює в нас система державного управління, прогноз — дуже невдячна справа. По суті державна система онлайн моніторингу — це той інструмент, задача якого нараховувати GGR, розуміти кількість ставок, виплат, обсяги і передати цю інформацію податковій, щоб нарахувати справедливий податок, по суті, ну це.. там.. я не айті.. Це там одна історія. А от коли в цей порядок роботи коли там да буде пункт 1, пункт 2, пункт 3 нараховувати GGR (Gross gaming revenue, — ред.), слідкувати за обсягом. Умовний якийсь експерт каже: "А давайте він ще буде й групу крові матері визначати". І ми отримаємо унікальне, суто українське визначення GGR. І понеслось. Зробили, зробили, а потім інші кажуть "Нє, зажди. Так якщо групу крові матері, тоді ми не згодні. Давайте групу крові батька".

Сергій Іваненко: — Я хочу сказати з приводу ДСОМу (державна система онлайн-моніторингу, — ред) — це дійсно болюче питання. Можу сказати, що ринок був готовий сплатити за цю систему, тому що вона необхідна самому ринку, щоб там не було маніпуляції. Але є правові колізії. Якщо зараз вімкнути ДСОМ, завтра буде купа нестиковок по законодавству, які потім оператори будуть розгрібати. Зрозуміло, цим хлопцям в парламенті все одно, вони все по-своєму бачать, але це необхідність і це просто нагальна проблема. Це просто потрібно зробити, прийняти визначення GGR, виграшу, з якої суми сплачуються податки. Ви розумієте, що зараз податок у наземного грального бізнесу — 100% де-юре, а де-факто — 250%. Як можна працювати в таких умовах? По-друге, коли людина кладе депозит в 1000 грн, виграла 200 грн і хоче вивести на картку собі усю суму 1000+200=1200 грн, то вона має сплатити 19,5% податку з суми 1200 грн.  А якщо вона програла 200, виводить 800, то ще 19.5% має сплатити зі своїх власних коштів.

Юрій Гаврилечко: — Більше того, хочу сказати, що ДСОМ — це буде той інструмент виведення ринку з тіні. Він зручний для бізнесу, оскільки знімає безліч претензій до нього. До цього 20 року не було жодного закону, який би регулював гральну діяльність. Тобто були закони щодо ліцензіювання господарської діяльності, а от щодо врегулювання саме гральної діяльності не було жодного. В підтвердження цьому: тільки минулого року внесли в податковий кодекс категорію "онлайн казино".

Микола Мельник: - Хочу звернути увагу шановного товариства, що жоден народний депутат, який вніс "дурну ініціативу" щодо боротьби з гемблінгом, якось не збіднів. От, м'яко кажучи, серед народних обранців багато фартових людей, які покращують статки через виграши в лотереї. Звісно, що прізвища усіх, хто створює штучне навантаження на гральний сектор, записані. Я думаю, що рано чи пізно легальні оператори займуться цим питанням. Ми ж за чесний ринок, за повний монітиронг, то давайте моніторити всіх. Хоча я впевнений, що ці самі депутати будуть дуже, дуже проти цього.

Віктор Гольдський: — Давайте практичне питання щодо захисту тих же інвесторів і тих же операторів від держави. Паріматч тому яскравий приклад. Були заморожені гроші гравців, одного з найбільшого операторів грального бізнесу. Як вирішується це питання, і яка роль КРАЇЛ у захисті, перш за все,  гравців, громадян України перед державою чи перед обличчям інших інвесторів, які зайдуть на ринок. Як ми захищаємо власних громадян, їх фінансові інтереси у гемблінгу?

Іван Рудий: — Дивись, заморожені кошти – так, це проблема. Але, знову ж таки. На той момент не було чіткого розуміння, що це за гроші і кому вони належать. Тому ситуація… 

Віктор Гольдський: — Зараз є це розуміння?

Іван Рудий: — До нього йдуть. Про проблему знають всі. Не все так однозначно, як то кажуть. По суті, тут унікальна абсурдна ситуація, тому що гравець захищений, бо користувався послугами ліцензійного оператора, який діяв в рамках законодавчого поля України. Тут все окей, все гаразд. Але, як виявилося, склався такий колапс.

Віктор Гольдський: — Тобто ви списуєте це на форсмажор і люди нічого не отримають?

Іван Рудий: — Чому ти кажеш ми списуємо, ми ж нічого не списуємо.

Віктор Гольдський: — Ну ти, як представник держави, представник регулятора займаєш позицію що, мабуть, це буде форсмажор і людям повертати кошти не будуть.

- Можна я скажу.

- Давай Сергію.

Сергій Іваненко: — Тут питання чисто юридичне. Воно ніяк не стосується КРАЇЛу, тому що КРАЇЛ не є розпорядником грошей оператора, який підпав під санкції. Якщо гроші арештовані, буде якесь рішення слідчих органів, куди їх передавати: або в Арму, або ще на якісь потреби. І вже новий розпорядник цих грошей буде їх використовувати, або поверне людям, а може на ЗСУ відправить. 

Віктор Гольдський: — Гаразд, тоді питання по 1xbet: вони зробили платежі, але виявилось, що вони представники країни-агресорки. Давайте розберемось.

Ліцензію їм аналювали. Гроші повернули чи ні?

- Країні агресору?

- Не країні агресору..

- Якщо хвилюєшся за інвесторів на прикладі отаких от, то тут таке собі..

Віктор Гольдський: — Тобто, коли ви видавали ліцензію, ви не знали, що вони — представники країни-агресора? Коли ви брали гроші ви не знали цього?

 - Дивись, ми брали гроші, давай в певних юридичних площинах. Так, як має бути.

- Ну давай так.

 - На момент подачі документів, тоді я взагалі був в ЗСУ, але на момент подачі документів, юридично не було жодних підстав (вважати, що 1xBet пов’язаний з РФ, — ред.) Є закон і, на жаль чи на щастя, іноді держслужбовець чи посадовець може думати одне, але він має діяти в межах, передбачених законодавством. Якщо згідно з законодавством комісія, отримавши пакет документів, до якого немає зауважень по пунктах, виписаних в законі, вона має прийняти рішення протягом дуже маленького періоду часу про видачу ліцензії, не видачу або залишення заяви без розгляду. Інших варіантів немає. У державного службовця немає правоохоронної опції. Повторююсь, уся процедура була витримана згідно з чинним законодавством, після чого відбулася оплата до державного бюджету, тобто все було по закону. Звичайно, ти ж не страус, щоб ховати голову в пісок. Якщо в тебе є розуміння, підозри тощо, то є компетентні, відповідні органи. Були звернення до правоохоронних органів, була отримана інформація, після чого комісія прийняла рішеня про анулювання ліцензії.

Віктор Гольдський: — Давай тоді інший кейс розглянемо — pin-up. СБУ дала довідку, що вони, начебто, пов'язані з країною-агресоркою. Ви заявили, що даний оператор не має зв’язків з РФ. Тобто, у випадку з Паріматч та 1хВЕТ КРАІЛ прийняла до уваги позицію правоохоронних органів і анулювала ліцензії, а в кейсі з пін-апом ви зайняли протилежну позицію. Як ти можеш це прокоментувати?

Іван Рудий: — Дивись, інформація в ЗМІ є, м’яко кажучи, не точною. Комісія з регулювання азартних ігор, лотерей — це центральний орган влади зі спеціальним статусом, який діє відповідно до чинного законодавства і за нормативами правових актів. Наразі все відбувається по закону. Є, на жаль, інформація, яку я не можу розголошувати. 

Віктор Гольдський: — Гаразд, хтось прокоментує?

Ігор Романюк: — В листі зазначено, що "не знайдено доказів", але докази все ще шукають. Проблема в тому, що назви юридичних компаній — операторів не співпадають з назвами брендів, які вони рекламують. Це велика проблема і це треба регулювати. В мене питання про інших громадян України, які постраждали від цих, ну може і справедливих, але репресивних методів. Про працівників, персонал. Персонал грального бізнесу зовсім не має захисту від держави: не розроблено номенклатуру професій, а відтак немає соціального та пенсійного забезпечення людей, які зайняті в гральному бізнесі. Це питання якось вирішується? 

Юрій Гаврилечко: — Наскільки я пам’ятаю, в положенні про комісію немає слова про те, що комісія може виступати ініціатором доповнення класифікатора професії. Цим у нас має займатися Мінсоцполітики і асоціації.

Іван Рудий: — Я ще раз кажу, ну давайте, не плутати здоровий глузд з маразмом. Є процеси, за які ми відповідаємо, і є процеси, на які ми впливаємо, і решта питань, до яких ми взагалі не дотичні. І треба рухатися степ бай степ. Окрім того, нещодавно кількість штатних працівників КРАІЛ зрізали вдвічі, функцій додали, а працівників скоротили.

Віктор Гольдський: — Давайте, друзі, по одному коментарю чи по одному питанню і будемо закруглятися.

Юрій Гаврилечко: — КРАЇЛ — це єдиний центральний орган виконавчої влади який регулярно використовує елементи соціального маркетингу. Такого немає більше ні в кого. Зокрема, щодо освітньої функції. Я не знаю Більше жодного нашого центрального органу виконавчої влади, який не просто надає пояснення, а просвіщає)

Микола Мельник: — Ну завжди хотілося б відходити від того щоб ефективність певного органу оцінювали по тому, скільки грошей він приніс. Основним є саме розвиток безпосередньо галузі. Поки що, як я бачу, наші оператори – це останні самураї, які несуться в бій з мечами, а з кулеметами їх зустрічають окремі наші депутати і вони іх відстрілюють регулярно. А КРАЇЛ намагається переконати один та інших сідати за стіл переговорів. Я за те, що ми маємо відштовхуватися від критеріїв успішності галузі. Вибачте, ковід, велике вторгнення, загальна корупційна система в державі... Не дивлячись на це все, є розвиток і це величезний показник. Чи є проблеми? Чи можна їх вирішити?  Щось можна, щось не можна, щось КРАЇЛ може зробити самостійно, а в більшості випадків не може. Тому я мрію щоб, 2024 рік став роком комунікації, коли всі один одного почують.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів


Новини

?>
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!