Рубрики
МЕНЮ
Кречмаровская Наталия
Дмитро Наталуха. Фото портал "Коментарі"
Скандали в Раді, тиск на народних депутатів, підкупи голосів парламентарів, розбіжності з президентом Зеленським — такі новини нерідко з’являються в українських медіа. Портал “Коментарі” звернувся до Дмитра Наталухи, колишнього нардепа фракції “Слуга народу”, а нині голови Фонду державного майна України з проханням розповісти про ситуацію в Раді та у Фонді держмайна.
Питання стосувалися як політичної ситуації та скандалів, так і діяльності Фонду. Відповідь отримали від Фонду держмайна і тільки на питання, які стосувалися організації. Далі наводимо запитання та відповіді, а також запитання, які залишилися без відповіді.
- У 2026 році Ви (Дмитро Наталуха, — ред.) очолили Фонд державного майна. До Вас виконувала обов'язки Голови ФДМУ Іванна Смачило, у якому стані вона передала Вам справи?
- 14 січня 2026 року Верховною Радою України було прийнято рішення щодо призначення Дмитра Наталухи Головою Фонду. На сьогодні Фонд продовжує реалізовувати свої повноваження, визначені законодавством, зокрема здійснює заходи з метою забезпечення виконання пріоритетних завдань, визначених Політикою державної власності, затвердженою Кабміном, а також виконання планового надходження коштів від приватизації державного майна, який встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” у розмірі 2 000 000 тис. грн.
- Як можете прокоментувати інформацію про порушення процедур заміни керівників багатьох підприємств фонду за Вашого керівництва?
- Фонд при призначенні керівників підприємств, які перебувають у сфері його управління, керується вимогами чинного законодавства. Водночас журналістський запит не дає змоги ідентифікувати підприємства, яких стосується порушене питання щодо процедури зміни керівників підприємств.
- В Україні понад 3000 державних підприємств, у кожного держпідприємства є директор, 80% цих підприємств збиткові. Поясніть, чому вони не банкрутують, чому їх не ліквідовують? Чому їх не приватизують?
- Станом на сьогодні у сфері управління Фонду перебуває 2 267 юридичних осіб, з яких 1 729 державних підприємств. Значна частина з яких фактично не здійснює діяльності, а відсутність керівників та первинної документації ускладнює визначення реального фінансового стану й застосування процедур банкрутства або ліквідації. При цьому вони вже перебували в такому стані до їх передачі зі сфери управління суб’єктів управління об’єктами державної власності до сфери управління Фонду.
Фонд уже розпочав роботу щодо припинення таких підприємств, проведено відбір понад 130 підприємств та прийнято рішення про припинення 54 з них. Водночас завершення процедур ускладнюється відсутністю документів, керівників та необхідністю проведення передбачених законодавством заходів.
Із загальної кількості державних підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду, не підлягають приватизації — 1647 підприємств, з яких понад півтори тисячі перебувають в стані припинення та/або розташовані на тимчасово окупованих територіях.
- Поясніть, чому Україна протягом 30 років йде шляхом приватизації, а не корпоратизації підприємств? Це б дало поштовх розвитку ринку цінних паперів в Україні та більш ефективного управління — коли міноритарні власники змогли б впливати на діяльність підприємства.
- До набрання чинності 07.03.2018 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” приватизація в Україні здійснювалась відповідно до чинного на той час законодавства, зокрема, законів України “Про приватизацію державного майна”, “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, які передбачали різні способи приватизації державного майна.
Водночас відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 “Про корпоратизацію підприємств” та постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 “Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств” уповноваженими органами управління здійснювалася корпоратизація підприємств, які перебували у сфері їх управління.
Відповідно до вищезазначеного Указу Президента України № 210/93 після прийняття рішення про приватизацію корпоратизованих товариств їх засновники передавали акції цих товариств для приватизації (продажу) державним органам приватизації.
На сьогодні відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" усі державні підприємства, що перебувають у сфері управління уповноважених органів управління, підлягають перетворенню в господарські товариства або ліквідації.
Державні підприємства, які не будуть перетворені уповноваженими органами управління в господарські товариства, за рішенням Уряду підлягають передачі до сфери управління Фонду, крім єдиних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.
- Головне слідче управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідує кримінальне провадження за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Йдеться про приватизацію ТРЦ “Оушен Плаза”. Ви заявили про намагання зірвати приватизацію “шляхом бєспрєдєлу” на прикладі вказаного ТРЦ. Якщо, за Вашими словами, Фонд не впливає на вартість лота та результати торгів, то хто, на Вашу думку, може вплинути на прозорість проведення аукціону по цьому лоту та під час наступних продажів держмайна?
- Рішенням Вищого антикорупційного суду від 20.03.2023 у справі № 991/1914/23 у дохід держави стягнуто частку розміром 66,65 % у статутному капіталі ТОВ “ІС “Либідь” (ТРЦ “Оушен Плаза”), управління якою здійснює Фонд.
1 лютого 2026 року набрала чинності постанова Уряду від 21.01.2026 № 75 “Деякі питання реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції”, згідно з якою затверджено Порядок реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”.
Реалізація державної частки ТОВ “ІС “Либідь” здійснюватиметься Фондом відповідно до зазначеного Порядку реалізації активів, через електронну торгову систему “Прозорро.Продажі”, що забезпечить відкритість, прозорість, конкурентність та рівний доступ потенційних покупців до участі в електронному аукціоні.
Портал “Коментарі” надсилав Дмитру Наталусі наступні питання:
- Дмитре Андрійовичу, Ви до середини січня 2026 року були народним депутатом найбільшої фракції у парламенті “Слуга народу”. Розкажіть, які протистояння виникали в парламенті.
- Чи існує в Раді фактична монобільшість, чи існувала принаймні до середини січня 2026 року, коли Ви ще були народним депутатом? Чи існує в Раді опозиція?
- Як збиралися голоси в Раді під складні законопроєкти?
- За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, після початку повномасштабної війни "зарплати в конвертах" народним депутатам зросли від 1-2 до 5 тисяч доларів. Розкажіть, який розмір зарплат у конвертах у парламенті? Від чого залежав розмір таких зарплат? Хто виплачував зарплати в конвертах народним депутатам?
- Президента Володимира Зеленського пов’язують із фракцією “Слуга народу” — саме на депутатів монобільшості він спирається в парламенті. Скажіть, які важелі впливу застосовував Володимир Зеленський до народних депутатів фракції задля ухвалення непопулярних і відверто скандальних законопроєктів? З ухваленням яких законопроєктів виникали найбільші складності? Як вирішувалися суперечки всередині фракції?
- Розкажіть про конфлікт між фракцією “Слуга народу” та президентом?
- Поговорюють, що у президента Зеленського є два рішення — своє і неправильне. Чи вдавалося народним депутатам, чи Вам особисто переконати президента у хибності його рішення, якщо це стосувалося інтересів держави? Які це були питання?
На гострі питання, які цікавлять багатьох українців та показали б реальну ситуацію з управлінням країною, Дмитро Андрійович Наталуха, колишній народний депутат найбільшої парламентської фракції, на жаль, не відповів.
Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, що Раді вимагають терміново скасувати.
Новини партнерів