Злата Огнєвіч відмовилась від ресторанів, Віталіна Біблів – від таксі: як знаменитості виживають під час війни і на чому економлять

Співачка Злата Огнєвіч, фото - прес-служба співачки

Віталій Козловський, Олексій Суханов, Атоніна Хижняк та інші вітчизняні зірки розповіли, на чому економлять під час війни.

Злата Огнєвіч, співачка

– Як не дивно, зараз у мене зайнятість більша, ніж до повномасштабного вторгнення, – каже співачка. – Окрім виступів перед військовими, які з’явилися в моєму графіку з 2014 року, додалися благодійні концерти. Записую нові пісні. Влаштувала тур Україною під назвою "Світло", під час якого ми збирали кошти на допомогу ЗСУ.

Основний мій заробіток сьогодні забезпечують цифрові майданчики – радіо, YouTube, різні стрімінгові платформи. Є авторські надходження, які отримую кожного кварталу, і блогерська діяльність в Instagram. Звичайно, кількість рекламних проявів значно скоротилася. Але однак погоджуюсь не на всі пропозиції – співпрацюю тільки з брендам, в продукції яких не сумніваюся. Тому відмовилася рекламувати парфюми на розлив, не дуже якісний одяг, товари китайського виробництва і казино.

Залишитися без грошей не боюся. Оскільки я родом з 90-х, мене нічим не злякаєш. У нас в Криму теж вимикали світло, взимку не було ні води, ні опалення, спали в шубах і шапках. Це мене загартувало. Сидіти вдома і нити, що все пропало, – точно не моя історія. Я завжди зможу заробити гроші своїм талантом, освоїти нову сферу діяльності. За останній рік навчилася знімати відео для Instagram, монтувати їх, працювати в різних програмах. Планую піти на курси підвищення кваліфікації, які стосуються створення музичного контенту.

Але економити, звісно, почала, як і всі. Перш, ніж щось купити, думаю, чи потрібно мені це, чи доречно саме зараз. Свідомо розподіляю свої гроші. Наприклад, я  відмовилася від частих походів до ресторану – набагато дешевше харчуватися вдома. Тим більше, що віддаю перевагу незаморочливим стравам – овочевому супчику, запеченим овочам і рибі, веганському м’ясу, смузі, на сніданок люблю гуакамоле з підсушеними тостами. Менше купляю одягу. І зовсім не почуваюсь обділеною. Єдине, чого мені дуже не вистачає, – подорожей. Так круто – сісти в літак у Борисполі і вже за дві години бути на морі! Або у подруги у Відні. Тому на день народження подарувала собі невеличкий відпочинок в Карпатах, на Верховині, – це набагато душевніше, ніж в Таїланді. Я вважаю, ми маємо саме зараз підтримувати свою економіку!

Антоніна Хижняк, актриса ("Спіймати Кайдаша", "Слід")

– Нас врятувало лише те, що перед війною впродовж двох років ми з Сашком (коханий Антоніни -- актор Олександр Боднар. – Прим. авт.) дуже важко працювали. На ці гроші і жили деякий час. Звісно, довелось економити, бо все здорожчало – продукти, одяг, бензин. Але з такою проблемою зіштовхнулись не тільки ми – всі  українці зараз відчувають нестачу ресурсів.

Трохи роботи з’явилося тільки влітку, коли розпочали працювати студії дубляжу та озвучки. У грудні знімали перший за весь час війни серіал "Я – Надія" для каналу 2+2, до речі, прем’єра 24 лютого. До того було лише волонтерство та участь у благодійних проєктах. Навесні почала відшивати прапори, але мети заробити на цьому не було. Я мала комерційні замовлення, проте на усі виручені від продажу кошти та донати купувала тканину і шила безкоштовно для військових та їхніх близьких. Як бачите, бізнесвумен з мене нікудишня. (Сміється)

На щастя, ми не вели розкішний спосіб життя і до війни, тому якось суттєво економити не знадобилося. Приміром, у їжі я невибаглива, люблю щось просте й домашнє. Тож фактично побут наш не змінився. А якби довелося затягнути пасок, економила б точно не на каві. Скільки б вона не коштувала, відмовитися від неї не змогла б. (Сміється) Я кавоман – щодня п’ю не менше трьох філіжанок, а на роботі можу навіть п’ять чи шість. А ще ми з Сашком маємо ранковий ритуал – зранку обов’язково п’ємо каву вдвох.

Віталій Козловський, співак

– З початку повномасштабного вторгнення я був у Києві, маю вже понад 100 концертів для військових, медиків, рятувальників і переселенців. Двічі виїжджав за кордон на благодійні концерти, багато таких було і в Україні, – збирали кошти і на модульні будинки для людей, що втратили житло, і на медицину, і на автівки хлопцям на передову. Це – виключно волонтерська діяльність, з цих концертів я не заробляю грошей. Але іноді думаю, що це найщиріше, що я колись робив, і не розумію, як зараз можна інакше.

Живу в основному з заощаджень. Не скаржусь, бо є ті, кому набагато важче. Якщо це в моїх силах – допомагаю. Мої витрати зараз – виключно в межах необхідного мінімуму. Коли бачу десь в мережі, як люди демонструють розкіш, мені це дико. Зараз взагалі не час шикувати. Є можливість – краще ділитися з тим, для кого зараз це – ціна життя!

Концерти, які розраховані не для військових чи  благодійності, або ті, де під видом благодійності люди просто заробляють, розглядаю на лояльних умовах, але небезкоштовно. Це мій спосіб вижити, допомагати іншим, донатити, підтримувати своїх людей, хоча б щось вкладати у творчість і їздити з цими піснями підтримувати наших. Вдячний команді однодумців, які дивляться зі мною в одному напрямку, розуміють реалії нинішнього часу і думають також про творчість, а не виключно про гроші. Разом реалізуємо ідеї, і ось 10 лютого я випустив кліп і пісню "Про нас".

Віталіна Біблів, актриса ("Будиночок на щастя", Новий канал)

– Роботи під час війни практично немає, додаткових джерел заробітку я не знайша. Але як справжня українська жінка поки що маю кубишку, завдяки якій можу донатити і жити. З кредитами зв’язуватися не хочу – маю неприємний досвід. Колись давно взяла на квартиру доларовий – у банку "Надра", який згодом розвалився…. Це найбільша  травма мого життя! Більше ніколи не братиму кредиту, навіть якщо не буде чого їсти або чим платити за комунальні послуги. Хіба що можна буде купити якусь суперзброю, щоб перемогти росіян. (Посміхається)

Зараз економлять усі, я теж не виключення. Захотілося сукню купити – згадала, що в шафі достатньо одягу, і перехотілося. Продукти купляю на пару днів, а не на місяць, як раніше, бо їсти вдома не завжди встигаю, і потім усе те викидаю. Якщо можна поїхати на метро, а не на таксі, спущуся в підземку.

На чому не економлю – так це на емоціях, які можу подарувати своїм рідним і близьким. Я дуже люблю робити подарунки! Це може бути що завгодно: від шкарпеток до спортивного костюму – щоб тепленько було, книга чи підвіска. Та взагалі будь-що! Кайфую, коли мої рідні й близькі посміхаються. Тому якщо розумію, що заради радості в їх очах доведеться від чогось відмовитися – від того, що, начебто дуже мені потрібно, легко це зроблю. А от те, у чому не хотілося б відмовляти собі, не підлягає монетизації – я маю на увазі сон. Знаю, як це недосипати, спати на сирій землі – чудово пам’ятаю 33 дні в бомбосховищі. Тому зараз, певно, компенсую втрачене…

Наталія Бабенко, актриса ("Папаньки")

– Я вже більше року без роботи, тому, звісно, відчула на собі, що таке фінансова криза.  Добре, що маю звичку відкладати на чорний день – із цих заощаджень, якихось підробітків і допомоги близьких жила. Але останнім часом починаю хапатись за голову. (Сміється) Брати кредит – не варіант, я проти таких позичок. Знайти додаткове джерело доходу не так просто, коли не маєш іншої профільної освіти. Але от нарешті створила свій YouTube-канал Natali Babenko "В чому справа", щоб якось відволіктись і з часом мати можливість додаткового заробітку. На ньому я тестую різні професії: скільки можна заробити, які умови праці і так далі. А поки що перейшла на режим економії. Економлю на всьому: не купую новий одяг, аксесуари, тощо… Їжа простіша і більш необхідніша – раніше балувала себе хамоном, червоною рибкою, тостами з авокадо та різними смаколиками. А тепер від цього відмовилась. Зараз інші цінності, тож можна себе обмежити в будь-яких забаганках.

Олексій Суханов, ведучий ток-шоу "Говорить вся країна" на 1+1 Україна

– Коли закрили телеканал "Україна", для мене це, звісно, стало ударом. Була депресія. Протягом місяця тривав цей стан стресу. Та потім стало зрозуміло – час повертатися до професійної діяльності у спосіб, який можливий тут і зараз. У мене чудова команда, ми завжди підтримуємо один одного. Тож зібралися, обговорили наші ідеї – так народився мій особистий канал на YouTube. А далі у телеродині 1+1 продовжилася і телевізійна історія. Я щасливий бути тут. Вже 27 лютого відбудеться прем’єра ток-шоу "Говорить вся країна".

 Багато хто знає, що в моєму житті ще є театр. Але за вистави ніколи не отримував великих гонорарів, та й не ставив собі за мету в такий спосіб заробляти. Для мене це захоплення, улюблене хобі. До війни, якщо і були гонорари, завжди віддавав їх на благодійність. Допомагаю одеському притулку – маленьким хвостикам, котрі втратили свій дім і господарів. Їм завжди необхідна і їжа, і ветеринарні медикаменти, догляд, доки їм ще шукають новий дім. Впевнений, що це важливий маркер європейського здорового суспільства – приходити на допомогу братам нашим меншим, тим, кого ми приручили і хто не в змозі самостійно себе захистити. Сам увесь цей час живу на заощадження. Не можу сказати, що витрачаю на своє життя багато грошей. Не бачу в цьому необхідності, адже ніколи не жив у розкоші. Поняття статусу мені чуже. Якось спокійно ставлюся до речей – не потребую багато. Особливо зараз. Тільки практичне і необхідне. Час показав, що цінність мають речі, що не вимірюються грошима. Так, я завжди дивлюсь скільки коштує той чи інший продукт. Бо все має свою адекватну ціну, скільки б ти не заробляв. І як усі ми – люблю акції та знижки у магазинах. Якщо є нагода купити щось дешевше, не нехтую нею. Однак коли бачу, що комусь необхідна допомога, і я можу це зробити, – допоможу. На це грошей не шкодую. Мій принцип – ділитися з тим, хто цього потребує. Це і про гроші, і про тепло, про любов і підтримку...