Рубрики
МЕНЮ
Владимир Лавский
Колаж: Д. Романюк/Comments.ua
Трохи історії. Вперше всерйоз про анонімні телеграм-канали в Україні заговорили лише минулого року. Гучними стали "зливи" листувань "Джокера" (одного з піонерів даного руху) з депутатами від "Слуги народу". "Жертвами" пранкерів були Михайло Радуцький, Богдан Яременко і нинішній кандидат у мери Києва Микола Тищенко. Анонім представлявся генеральним прокурором Русланом Рябошапкою і запитував про "внутрішню кухню" партії. Зрозуміло, що, слів особливо ніхто не добирав, що, напевно, й стало приводом для конфліктів у "Слузі народу". Потім список поповнився колишнім заступником міністра транспорту та інфраструктури Олександрою Клітіною і навіть мером Києва Віталієм Кличком. Несподівано "Джокер" взяв паузу на декілька місяців, і повернувся в інформаційне поле лише в лютому, опублікувавши відео з екс-нардепом Максимом Микитасем, який хвалиться зв'язками на Банковій.
На даний момент більші популярність та попит у аудиторії мають телеграм-канали з інсайдами з політичних кіл. Лідерами за кількістю передплатників є "Легітимний" (понад 105 тисяч передплатників на момент написання матеріалу), "Темний лицар" (понад 104 тисяч) і "Резидент" (65 тисяч). Саме з авторами останнього нам вдалося поспілкуватися та почути відповіді на питання, котрі хвилюють найбільше та стосуються роботи каналів.
Для розуміння самого процесу даного інтерв'ю. Підготовка і бесіда тривала більше місяця за допомогою електронної пошти. За допомогою інших засобів зв'язку, як ви здогадалися, отримати інформацію було просто нереально через анонімність авторів телеграм-каналу.
– Давайте почнемо здалеку: звідки і за яких обставин виникла ідея створити анонімний політичний телеграм-канал?
– Ми вирішили створити "Резидент" влітку минулого року, спостерігаючи за зростанням медійної платформи і роботою деяких каналів. Потім порівняли наш ринок з Росією, Білоруссю, і виявилося, що українські канали значно поступаються у цій ніші. Фактично у нас в країні на той момент був лише один політичний канал – "Легітимний". Вивчивши досвід Росії, ми зрозуміли, що за цим за рік-два – майбутнє, а значить, ця ніша вільна і варто в неї входити. Зараз політичні телеграм-канали в Росії коштують набагато дорожче ніж деякі видання, що пов'язано з різницею у сприйнятті інформації і преміум-сегментом користувачів. Канал "Незыгарь" продали за 8 мільйонів доларів, а ще півтора роки тому його купили за 700 тисяч.
– Скільки людей задіяно в роботі над каналом? Це всі знайомі між собою партнери чи є наймані працівники?
– Задіяно три людини, всі знайомі між собою, з різними політичними поглядами, але публікують контент двоє. Третій працює на державній посаді і тільки надсилає нам драфти.
– Чому "Резидент"? Які були ще варіанти назви?
– Назв було багато, але вирішили закласти прихований сенс. Дані, що публікуються на каналі, збираються методами, близькими до розвідки.
– Ваш телеграм-канал вже не раз "знаходив собі власника", якщо судити з публікацій у ЗМІ. Писали, що "Резидент" співпрацює з Андрієм Єрмаком, потім спливали імена Кирила Тимошенка, так й навіть всього пулу Банкової. То на кого ж (або в чиїх інтересах) ви працюєте?
– Спочатку нас чітко відносили до екс-голови Офісу президента Андрія Богдана. Ми публікували частину даних, які знали лише кілька людей на Банковій. Зокрема, коли ставили на голосування в першому читанні законопроект про ринок землі. Або про дзвінок Зеленського Путіну. Але пізніше ми почали публікувати дуже багато інформації по апгрейду Мінських угод, і повністю дали розклад, як бачить цей процес українська сторона. Цими даними володів тільки Андрій Єрмак і близьке коло його оточення, але пізніше стався конфлікт інтересів, а ми перестали приділяти цьому треку стільки уваги, аби не конфліктувати з чинним головою Офісу президента.
З Кирилом Тимошенком все набагато прозаїчніше. Ми співпрацювали з його людиною, він "зливав" інформацію, натомість ми публікували необхідні для нього дані. Сам Кирило – дуже жадібна людина, і не створив жодного каналу (хоча обіцяв Зеленському зробити свою сітку телеграм-каналів і мережі ботів для Фейсбуку). Він просто звик брати на аутсорсинг, ось чому він легко пройшов детектор брехні. Коли в нього запитували, чи належать йому телеграм-канали, він відповів – ні. І це правда. А наприкінці січня – на початку лютого Тимошенко запропонував концепцію нової війни з політичними телеграм каналами, в якій окреме місце виділив для нас.
Спочатку "Резиденту" "зливали" фейкову інформацію, а пізніше цілеспрямовано підключали ЛОМів для дискредитації каналу. Ми це запам'ятали, і в кампанії #Справедливість приділили увагу його корупційним зв'язкам з Герегою/"Епіцентром". Звичайно, його не звільнили (хоча Зеленський був розчарований в ньому), але апаратно він сильно "просів".
Взагалі ми працюємо в інтересах Зеленського, але не входимо в пул Офісу президента, що дуже не подобається багатьом на Банковій.
– Поясніть, що означає "працювати в інтересах Зеленського" у вашому випадку?
– Найголовніше – виявити зрадників в його оточенні, які працюють на знищення рейтингу президента. Друге – розкривати плани певних центрів впливу в нашій політиці, які використовують маніпуляції проти влади для дискредитації Зеленського.
– Одного разу ви згадували, що для розкрутки каналу уклали угоду з іншим телеграм-каналом під назвою "Легітимний" на 30 тисяч доларів. В чому її суть?
– Вивчивши ринок, ми зрозуміли простий факт: є один флагман і десяток хороших каналів. Для швидкого позиціонування ми вирішили домовитися з "Легітимним" про комплексну рекламу, в яку входили взаємне просування, репости та коментарі майже щодня. Так, ціна питання – 30 тисяч за три місяці. Пізніше ми продовжували співпрацювати, але вже на інших умовах.
– Тридцятка "зелені" для більшості українців – дуже значна сума. Це було просто вкладенням для розкрутки чи ви надіялись якось надалі "відбити" цю суму?
– Ми вже сьогодні згадували вдалий приклад – "Незыгарь". Ви розумієте, що гроші, які ми вклали, насправді смішні. На даний момент зі всією рекламою ми витратили 55 тисяч, з них 42-43 – це "Легітимний".
– Я вас правильно розумію, що у планах є бажання продати "Резидент" і на цьому добре заробити? В яку суму ви б зараз оцінили проект?
– На даний момент такої мети немає, але пропозиції надходили. Якщо взимку нам пропонували суму 150-170 тис. доларів, то вже в травні – 320 тисяч. Дивіться самі, наскільки зросла ціна за чотири місяці. Зрозуміло, що до цін, які зараз в Росії, нам ще роки два. Але ми не поспішаємо, нам ще потрібно обійти "Легітимний".
– Яка головна мотивація роботи каналу? Альтруїзм, пошуки і тиражування правди? Чи у вас є також власні політичні мотиви?
– Давайте будемо чесними. Той, хто займається політикою, не може бути альтруїстом – все це дешева маніпуляція. Ми намагаємося публікувати/розкривати соціальні технології, про які знають одиниці в Україні. Ми хочемо, щоб наш читач розумів суть процесів, що відбуваються в країні, у суспільстві, а не вірив брехливим політикам, чиновникам. Найголовніший мотив – створити універсальну медійну платформу, яка допомагає людям самим визначати правду, неправду, маніпуляцію чи "договірняк" в політиці.
– Тепер давайте перейдемо до роботи самого каналу. Багатьом з наших читачів цікаво дізнатися, як до вас доходять інсайди. Розпишіть максимально детально, наскільки це дозволяє анонімність .
– Є три групи інсайдів, які нам надходять, і ми їх публікуємо.
Перший і найнадійніший – наша людина в структурі влади. Але він періодично не може надсилати нам драфти через зайнятість на роботі і пошук "відьми" в Офісі президента.
Друга група джерел – наші партнери, з якими ми співпрацюємо. Вони надають інсайди, натомість ми публікуємо необхідний контент. За такою схемою ми працюємо з низкою урядовців, політиків і політтехнологів. "Інфа" приходить на пошту, а робота вибудовується місяцями. Дуже багато надсилають фейків і заказухи, що потребує додаткової верифікації.
Третій – найпростіший. Це особисте спілкування з політиками, чиновниками, журналістами і громадськими діячами. Інформація найчастіше проста, але для наповнення каналу іноді дуже необхідна.
– Були пропозиції платних інсайдів на каналі? Якщо так, то що вам пропонували, і чи це була явна "заказуха" проти когось?
– Звичайно, багато пропозицій стосуються необхідних інсайдів та відвертої "заказухи". Ми спочатку взагалі всім відмовляли, але посередник, який звів нас з "Легітимним", запропонував нову формулу співпраці. Відправляємо всіх до нього і публікуємо іноді інформацію, яка не суперечить каналу, а він, натомість, вирішує всі наші питання з "Легітимним" та іншими каналами. Плюс організовує нам рекламу на інших майданчиках. Вже після Нового року ми погодилися на цей формат.
– Є інсайди, які "зайшли" і ви ними дійсно пишаєтеся?
– Так, є. І хоча деякі з них у ЗМІ не потрапили, зате вони допомогли позиціонувати наш телеграм-канал. Ну і одне з найулюбленіших це, звичайно, "соросята" (посміхається). Завдяки кампанії в телеграм-каналах цей термін стали вживати всі політики/чиновники і навіть президент. Ну і кампанія #Справедливість, яка повністю сформувала інформаційну порядку в країні і отримала велику підтримку у суспільстві.
– Практично всі ваші пости можна поділити на чотири групи: "відсебеньки" про різні події в країні, інсайди, листи читачів і репости. Наскільки багато листів від розгніваних на життя читачів вас приходить? Були листи, де пишуть, що канал щось робить не так?
– Листів приходить кожен день дуже багато. Люди бачать в нас альтернативний медійний майданчик, який читають політики і чиновники, і де можна не тільки донести інформацію, але й отримати зворотній зв'язок. Іноді надсилають розгнівані листи, ми намагаємося відповідати коректно.
– Як ви вибираєте, що репостити? Суто особистий інтерес?
– Репости вибираємо по-різному. Іноді про це просять телеграм-канали, які нам допомагали в інформаційних кампаніях, іноді – посередник, який зістикований з "Легітимним" та іншими каналами. А буває просто цікава тема, яку ми вважаємо за потрібне "засвітити".
– Продовжуючи тему репостів. Часто у вас на каналі з'являються пости блогера Анатолія Шарія? Ви цілком поділяєте його позиції з ключових питань?
– У нас своя позиція щодо політичних процесів в Україні, але в багатьох інформаційних треках ми згодні з Шарієм. Ми не вказуємо нашим читачам, за кого потрібно голосувати або кого підтримувати. Вважаємо неправильним навіть на підсвідомому рівні формувати таку позицію.
– Багато супротивників Шарія закидають йому аргумент, що той, мовляв, не має права давати оцінку тим чи іншим подіям в Україні, перебуваючи так далеко за її межами. Згодні з цим твердженням?
– Чесно, не згодні. Нашій країні все дають вказівки, як жити. Приміром, МВФ, США, ЄС, і нічого спільного ці вказівки не мають з поліпшенням життя українців. Є ще наша діаспора, яка теж знає, що краще, а що ні. І це при цьому, що ці люди добровільно емігрували. А ось Анатолій у вимушеній еміграції, тому що його переслідують, причому очевидно, що з надуманого приводу. З історії ми знаємо про сотні політичних емігрантів, які продовжували або продовжують боротися за свій народ.
– Тобто, Шарій – один з них?
– Шарій зміг створити політичну партію з горизонтальними зв'язками в областях набагато краще, ніж правляча сила. Ми вважаємо, що його можна порівнювати з політичними емігрантами, які продовжують відстоювати свої принципи навіть з-за кордону.
– Чи є у політичних телеграм-каналів свої "темники"?
– Може, у когось і є. Ми пишемо те, що думаємо.
– Чому більшість телеграм-каналів пропускають діяльність опозиційних проросійських партій? У них немає своїх "зашкварів"? Чи на це є інші причини?
– Кілька тижнів тому ми писали про "зашквар" "ОПЗЖ" в Миколаєві, а якщо вбити ім'я Медведчука у нас у "пошуку", то більшість контенту буде явно не на його користь. Можна подивитися публікації про Ігоря Райніна, коли його призначили головою Харківської "ОПЗЖ". Ми писали, що це – "дно". Та й навіщо приділяти їм багато часу, якщо вони реально мало на що впливають? Але перед місцевими виборами, обіцяємо, ми одразу "проскануємо" всіх кандидатів від "ОПЗЖ" і дамо їм об'єктивну оцінку.
– Одного разу Зеленський наступним чином висловився про телеграм-канали: "У них якийсь хаос, "сюр" і багато граматичних помилок". Варто зауважити, що частка правди в його словах є – публікації часто містять помилки і опечатки. Чому сучасні соцмережі так легковажно ставляться до грамотності? Адже вас читають сотні тисяч?
– Це правда, питання не стоїть у вичитуванні контенту за тієї причини, що допуск мають один-два людини. Друкарські помилки – стандартна проблема всіх політичних телеграм-каналів через те, що найчастіше інформацію пишутьна телефоні і дуже швидко, щоб не потрапити в об'єктив камер. Ви повинні розуміти, що в СБУ створена спеціальна група, яка повинна знайти бенефіціарів всіх політичних телеграм-каналів. Ми більше приділяємо уваги суті та достовірності, аніж помилкам. Хоча це питання теж потрібно вирішувати.
– Що у вашому розумінні поняття "журналіст" і "журналістика"? Ви вважаєте себе журналістами?
– Ми ж знаємо, що сучасна журналістика сдуже сегментована, і у неї багато напрямків. Телеграм, як і фейсбук з ютубом або блогерство – це певні ніші журналістики.
– В Україні, принаймні юридично, офіційні ЗМІ несуть відповідальність за опубліковані матеріали. Чи вважаєте ви справедливим те, що будь який телеграм-канал з потенційною аудиторією на рівні потіжного ЗМІ може опублікувати неправдиву інформацію, обмовити когось, але в підсумку не нести жодної ідповідальності?
– Це складне питання. Наш канал першим виступив проти законопроекту про медіа, коли про його суть ще не знали журналісти. Можна навести приклад: скільки резонансних позовів подано за 2019 рік на ЗМІ? Менше сотні, а часом "заказуха" публікується така, що багатьом телеграм-каналам навіть не снилося. Будь-який серйозний політичний канал ризикує своїм іміджем, коли публікує відвертий фейк, що може призвести до втрати довіри у читачів, а це набагато гірше, ніж позов до суду.
Тут ми залишаємо вибір кожного з наших читачів. У будь-якій ситуації важливо критично підходити до будь-якої інформації, і у цьому сенсі у телеграм-каналів є як свої плюси, так і мінуси. З одного боку – вільний стиль оповіді, іноді навіть із вживанням "міцних" слів. Бо примхливий користувачів часів Інтернету вже, явно, втомився від канцелярської мови і сухий подачі новин. Та й тема сенсацій, постійної недовіри до влади завжди викликала у аудиторії підвищений інтерес. З іншого боку – ніхто до кінця не знає, що з опублікованого правда, а що – ні. Відповісти на це питання можна буде лише з часом.
Нещодавно портал "Коментарі" у власному телеграм-каналі провів опитування серед передплатників, щоб дізнатися, як вони ставляться до інформації, опублікованої анонімно.
Як бачимо, майже половина користувачів дотримується думки "Довіряй, але перевіряй". Іншу половину сформували ті, хто, практично, порівну висловлює свою недовіру або підтримку таких джерел, і лише незначна частина нашої аудиторії не знає про існування анонімних політичних телеграм-каналів.. Такі цифри на сьогоднішній день.
Напевно, всім знають фразу, яку приписують Гіппократу: "Ми те, що ми їмо". Духовної їжі це також стосується. Будьте уважними під час споживання інформації.
Раніше "Коментарі" поспілкувалися з відомим українським пранкером Євгеном Вольновым, який розповів про роботу сайту "Миротворець", своє ставлення до "Джокера" та про результати свого скандального розіграшу після пожежі в російському торговому центрі "Зимова вишня".
Новини партнерів
Новини