5G в Україні: актуальний піар і несвоєчасна революція

До повноцінного розгортання мережі 4G в Україні ще далеко (на сьогодні нею користується лише 8% українців), однак влада вирішила не зупинятися на досягнутому і ощасливити населення зв'язком останнього покоління.

5G в Україні: несподівана ініціатива

Нові торги на частоти 5G вже наступного року анонсував на початку травня міністр інфраструктури Володимир Омелян. Він зазначив, що "п'ятірка" буде використана в рамках пілотного проекту "Інтернет речей на дорогах" на ділянці траси Н-01 з другого півріччя поточного року з прицілом на подальше її застосування на всіх автошляхах міжнародного значення. Передбачається, що на проект вдасться роздобути в якості грантів від ЄС не менше 10 млн євро.

Покриття українських мереж 3-4G далеко до ідеального. Тому заява Омеляна, так само як і анонс розробки вітчизняного Hyperloop, спочатку була сприйнята в експертному середовищі досить скептично. Тим більше, що такі питання знаходяться скоріше в компетенції Нацкомісії регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), а не Мінінфраструктури.

Офіційна позиція НКРЗІ стала відома тільки через пару тижнів, коли глава нацкомісії зв'язку Олександр Животовський підтвердив слова міністра інфраструктури, зазначивши, що запуск 5G в кінці наступного року – цілком реальний (хоча ще взимку заявляв, що до питання зв'язку п'ятого покоління можна буде повернутися не раніше 2020 року, оскільки "поки хтось не знайде спосіб, як на цьому заробляти, це будуть лише тестові запуски і PR").

Жирну крапку в питанні впровадження 5G поставив президент Петро Порошенко, який на кінець своїх повноважень підписав указ "Про забезпечення послуг для впровадження системи рухомого (мобільного) зв'язку п'ятого покоління".

На думку консультанта телекомунікаційних компаній Романа Хіміча, головною причиною ініціативи була спроба змусити заплатити державу "справедливу компенсацію" за фактично невикористовувані частоти в діапазоні 3,5 ГГц, права на які належать офшорній компанії "Українські новітні технології". До речі, "першу скрипку" в просуванні ідей про 5G у вищих ешелонах влади зіграла Олена Мініч – радник віце-прем'єра з цифрової економіки і за сумісництвом екс-глава УНТ. Компанія зараз переживає не найкращі часи, а від реалізації затребуваних частот можна було б отримати непогану вигоду за вже накатаною схемою: до цього за відмову від частот в 2600 МГц, необхідних для запуску 4G, УНТ таку компенсацію вже отримала. Втім, плани "технологій" можуть засмутити дії НКРЗІ і можливий провал апеляції у справі про ануляцію прав на невикористовувані частоти.

5G в Україні: реакція операторів

Дії президента, який "підмахнув" перед відходом указ про 5G, Хіміч називає нічим іншим, як "імпровізацією з піар-міркувань", а сам хід – дуже великою несподіванкою для всіх представників індустрії. Як відзначає експерт, минулорічний тендер на 4G вже призвів до того, що Vodafonе був змушений позичати гроші під заставу свого майна для покупки заповітних частот, а lifecell і зовсім відмовився від подальших торгів через відсутність додаткових коштів. Єдиною компанією, якій торги виявилися "по плечу" стала "Київстар". При чистому прибутку в 2017 році в 9,2 млрд грн. "синя зірка" витратила на торги менше половини. Тоді як Vodafone пішов в мінус з лотами за 2,4 млрд грн. при 2,2 млрд грн. річний прибуток. "Новий тендер поповнить бюджет, але не допоможе подолати цифровий розрив", – упевнений Хіміч. Він вважає, що для активізації операторів державі необхідно як мінімум відмовитися від продажу ліцензій, обмежившись платежами за частоти.

Ключові гравці телеком-ринку дійсно сприйняли новину про впровадження 5G без особливого ентузіазму. Директор по регуляторного забезпечення "Київстар" Олександр Когут прозоро натякнув, що для початку було б непогано розібратися з нереалізованим потенціалом 4G, в який з початку минулого року компанією було вкладено понад 8 млрд грн. Закупівля нових радіочастот та обладнання для наступного покоління зв'язку на тлі низького "мобільного чека" абонента і ризиків – сумнівна інвестиція, здатна окупатися довгі роки.

Представники lifecell також відзначили, що без якісного 4G-покриття повноцінний запуск "п'ятірки" просто неможливий, тому існуючих стандартів з головою вистачить на найближчі 3-4 роки. Втім, не так давно компанія спільно зі шведським виробником устаткування Ericsson провела успішний тест 5G, з рекордною піковою швидкістю завантаження в 25,6 Гбіт/с. Правда, на невеликій відстані.

Згодні з колегами і в Vodafone, де підкреслюють, що за правилами зміни технологій, оновлювати їх необхідно не частіше, ніж раз на 4 роки. Це дозволяє відбити витрачені кошти і інвестувати їх в наступний виток розвитку. За словами представників оператора, за останні 4 роки компанія встигла вкласти в інфраструктуру "трійки" і "четвірки" 22,5 млрд грн. і продовжує розвивати свої мережі.

5G в Україні: що вже робиться для запуску

Запустити зв'язок нового покоління в масштабах всієї країни набагато складніше, ніж просто пропіаритися на її анонсі. Тепер Кабінету міністрів разом з НКРЗІ необхідно скласти докладний план запуску 5G, потім звільнити нові частоти і тільки після цього виділяти їх на конкурсній основі операторам.

У Нацкомісії пообіцяли сфокусуватися на низьких діапазонах: 700, 800, 900 МГц, що на даний момент зайняті сигналом аналогових телемовників. Від їх звільнення залежить покриття в селах, на трасах та інших важкодоступних районах зв'язком усіх мереж, починаючи від 3-його покоління. Відключити аналог повинні були ще 4 роки тому відповідно до Меморандуму "Женева-2006", але, мабуть, щось пішло не так. За все це час НКРЗІ так і не змогла вирішити проблему перерозподілу радіочастотного ресурсу. Однак у відомстві запевняють, що тепер все буде по-іншому: потрібні діапазони звільнять, а вартість ліцензій для операторів – збалансують.

Серйозним кроком у цьому напрямку можна вважати запропонований НКРЗІ законопроект про внесення змін до податкового кодексу, що стосуються розподілу радіочастотного ресурсу. У разі прийняття документ повинен усунути дисбаланс, при якому дрібні компанії (нерідко з ознаками фіктивності) платять за частоти в рази менше великих гравців, а також підвищити вартість фрагментованих частот в діапазоні 900 МГц з 45,5 грн. до 3000 грн. за 1 МГц/в місяць. Блоки частот в ньому зараз сильно фрагментовані і належать різним операторам (левова частка "Київстар"), тоді як повноцінне розгортання мереж нового покоління вимагає широких безперервних смуг. За задумом Нацкомісії, саме підвищення тарифів має підштовхнути гравців до взаємного обміну частотами (рефармінгу) і привести до запуску 4G в цьому діапазоні. В цілому, фахівці позитивно оцінюють цей законопроект, однак деякі з них, як, наприклад, експерт інформаційного співтовариства "MZU – Мобільний зв'язок України" Олег Свистун, не виключають можливості подорожчання мобільного зв'язку на 10% через перекладання операторами податкового навантаження на своїх абонентів. Вітчизняні "мобільники" і так постійно нарікають на занадто високі розцінки за право користування частотними ресурсами, "з'їдають" 6-10% від їх доходів, і наводять як приклад Європу, де оператори платять не більше 1%.

Втім, крім адекватної державної стратегії, ставить у главу кута не тільки миттєве поповнення держбюджету, для успішного розгортання 5G необхідно виконання ряду умов:

1. Наявність доступних для більшості населення пристроїв, що підтримують зв'язок останнього покоління, а також зростання добробуту. На сьогодні самий бюджетний смартфон з 5G обійдеться в 13 тис. грн. і далеко не кожен українець зможе дозволити собі таке "диво техніки";
2. Готовність мобільної інфраструктури (обладнання, програмного забезпечення, тощо). 5G вимагає глобальної модернізації мереж і більш щільного розміщення базових станцій. Наприклад, генеральний директор Deutsche Telekom Тимофій Хеттгес оцінює вартість розгортання 5G в Євросоюзі в 400-500 млрд євро. Крім технічних проблем, існують і політичні фактори. Адже Україна досі не визначилася з тим, чий бік зайняти в американо-китайській торговельній війні. У цьому контексті прийняття позиції США загрожує розривом відносин з китайським техногігантом Huawei, що потрапив в опалу. Все б нічого, але більше половини базових станцій в нашій країні були зроблені саме на ньому і відмова від цього обладнання може відкинути вітчизняну телеком-індустрію на роки назад;
3. Реальний запит бізнесу на нову технологію. 5G – це не просто зв'язок з хорошим покриттям і швидким завантаженням відео з картинками. В першу чергу, це ефективний інструмент з широким індустріальним застосуванням, що дозволяє дистанційно керувати різними механізмами (від робототехнічної хірургії до безпілотного транспорту і гірничодобувного обладнання), створювати багатокористувацькі інтерактивні ігри з ефектом повного занурення, об'єднувати цілі фабрики в одну екосистему і ще багато чого ще. Наскільки швидко "дозріють" для використання "п'ятірки" вітчизняні підприємці – окреме питання.