В результаті агресивної політики НБУ з ринку було виведено понад 100 банків з 180, діючих станом на 1 січня 2014 року. Керівництво Центробанку в особі Валерії Гонтарєвої переконувало в правомірності своїх дій, але суди бачать порушення закону.

Сумнівна політика НБУ в питанні виведення банків з ринку

Національний банк свої кроки пояснює тим, що більшість з виведених з ринку під час "банкопаду" фінустанов не розкривали реальних власників, а їх звітність не відображала реального стану справ. Мовляв, на ринку активно працювали так звані "банки-пилососи", "банки-зомбі" та інші "шкідники", створені за суті з метою вигідного перепродажу, що несуть загрозу вкладникам і банківської системі України. У Нацбанку донині запевняють, що ці банки, де-факто, були банкрутами і підтримувалися штучно.

В підсумку ж політика НБУ під керівництвом Валерії Гонтарєвої була поставлена під сумнів. Спочатку самими власниками банків, які засипали суди позовами про незаконність визнання їх установ неплатоспроможними. А потім, власне, і судами. Так, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), на сьогоднішній день стосовно 22 банків, які знаходяться в процесі ліквідації, подані позови про оскарження рішень НБУ і ФГВФО про виведення цих банків з ринку. У загальній складності за цим фінустановам тривають 36 судових процесу. У 10 випадках суди прийняли рішення про відновлення діяльність банків і про скасування рішень про їх виведення з ринку – всі рішення вже набрали законної сили.

Судовий прецедент у спорі між НБУ і "Златобанк" щодо ліквідації банку

"Першою ластівкою" у лютому 2019 року став "Златобанк", який чотири роки тому був визнаний Нацбанком неплатоспроможним. Так, Велика палата Верховного суду визнала неправомірним рішення Національного банку України від 13 лютого 2015 року про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних. Крім того, суд визнав протиправними та скасував рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, про запровадження тимчасової адміністрації та супутні рішення. Також суд зобов'язав НБУ надати "Златобанку" термін для здійснення дій за фінансового оздоровлення, після проведення заходів щодо його ліквідації. Служителі Феміди погодилися з доводами позивача про те, що Центробанк не витримав максимальний 180-денний термін виходу "Златобанк" з проблемного статусу, а отже допустив порушення процедури. Рішення по "Златобанку" стало судовим прецедентом і можна лише здогадуватися, скільки ще подібних рішень візьмуть суди. Нацбанк очікувано подає апеляції і вказує на те, що по десяткам інших справ суди визнавали правомірними дії регулятора.

Чому "банкопад" від НБУ не обвалив ринок

По-різному дії НБУ щодо банківського сектора в 2014-2017 років оцінюються та експертами. На думку одних – "банкопад" є логічним результатом в ситуації, в якій опинився ринок в постреволюційний період. Інші стверджують, що Нацбанк виводив цілком ліквідні банки з метою подальшого продажу їх активів.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло стверджує, що НБУ переслідував мету не виводити банки з ринку, а реагував на фінансове положення цих фінустанов. Він зазначає, що виведені з ринку банки не відповідали ряду нормативів і погрожували своєю діяльністю стійкості всієї банківської системи. Регулятор ж, на думку експерта, був зацікавлений лише у забезпеченні стабільності системи, і цієї мети він успішно досяг.

"Ми повинні розуміти ситуацію, в яку потрапила фінансова система країни 2014 році – це був жорсткий всебічну кризу. Проблема полягала в тому, що існувало безліч "кишенькових" банків різних фінансових груп. В внаслідок системної кризи 2014 року ряд цих груп припинили функціонувати, а банки, відповідно, втратили джерела фінансування. До того ж позначилася втрата зовнішніх ринків, провал експорту більш ніж у два рази, девальвація гривні і багато іншого, в результаті чого погіршилася якість позичальника. У цій ситуації банки опинилися у вкрай неприємних умовах і отримали найжорстокіший удар", — нагадує Ярослав Жаліло.

Відповідаючи на питання, чому банківська система не обвалилася в результаті "банкопаду", експерт вказує на те, що вона базувалася на кістяку банків.

"Є великі банки, які потрібно рятувати будь-якою ціною. На них і тримається банківська система. Що стосується інших банків... Так, страждають вкладники, позичальники, бізнес, але в масштабах економіки це не катастрофічно. Враховуючи ту ситуацію, в якій країна опинилася в 2014 році, порятунок банківської системи від краху – це економічне диво", — переконаний заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Експерт: дії НБУ щодо виведення банків з ринку – удар по всій економіці

В свою чергу, екс-заступник директора Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський впевнений, що політика керівництва Центробанку на чолі з Валерією Гонтарєвої не була виправданою, адже вона завдала величезної шкоди економіці країни. Мовляв, ринок банківських послуг в результаті дій регулятора надійніше точно не став, з урахуванням, що були виведені переважно великі банки з великою кількістю клієнтів і задіяні в багатьох соціальних програмах.

"Думаю, що керівництво Нацбанку розуміло, що робить і до чого приведуть його кроки. Потрібно бути абсолютно безграмотним, щоб в період кризи і спаду постреволюційного почати гробити банківську систему. Рішення приймалися поспіхом, без дотримання необхідних аналізів, аудиторських висновків. Тобто відбувалася якась робота з вибивання найбільш значущих банківських гравців з ринку. Ви знаєте, що на суди в багатьох випадках чинять тиск. Згадайте, наприклад, горезвісне лист Гонтарєвої з погрозами до судів з вимогою не втручатися в процес "очищення" банківської системи. Чи хтось когось цікавили банківські активи, які потрібно було з цих банків "віджати", то це була системна операція, узгоджена на дуже високому рівні. У будь-якому випадку, це було зроблено, на мій погляд, грубо, без дотримання всіх необхідних норм", — коментує ситуацію Раєвський.

В той водночас фінансовий експерт підкреслює, що до початку масового виведення з ринку, в Україні не було абсолютно здорових банків. Причини тому – анексія Криму і війна на Донбасі, які призвели до заморожування або знищення величезних банківських активів.

"Фактично всі банки зазнали досить серйозні втрати, особливо великі, багатофіліальних установи. Крім того, на тлі революції почався стрімкий відтік вкладів. А банківські ресурси складалися з внесків населення на рівні 60%. Всі кинулися рятувати свої вклади, а Нацбанк вчасно не блокував зняття вкладів, як це було під час Помаранчевої революції. Потрібно було зробити так, це в якійсь ступеня убезпечило б банки. У підсумку банки виявилися в складному фінансовому стані, їх треба було рятувати", — говорить експерт.

Костянтин Раєвський каже, що в такі кризові періоди регулятори рятують банки, надаючи їм рефінансування. У нашому ж випадку, за його словами, практично всі фінустанови, які отримали рефінансування, потрапили під виведення з ринку. При цьому НБУ повинен був віддавати собі звіт, що кошти рефінансування у такому випадку можуть не повернутися.

"Головний збитки цього "банкопаду" — падіння довіри до банківської системи, ми фактично повернулися в 90-й рік", — резюмував Раєвський.

Як би там не було, судові рішення, що визнають дії Центробанку неправомірними, не гарантують відновлення діяльності виведених з ринку банків. Вся справа в тому, що законодавство України не передбачає механізму відновлення діяльності банку, у тому числі за рішенням суду. Отже, подальша доля банків і багатомільйонних вкладів стає ще більш туманною, а вихід проглядається лише один – створювати необхідний механізм на законодавчому рівні.