Фінансова безграмотність: чому українці такі бідні

Наша країна розмістилася на останньому місці в рейтингу, складеному загальнонаціональним дослідженням USAID.

Фінансова безграмотність: перші з кінця

Україна і Польща розділили останнє місце в рейтингу фінансової грамотності населення. Згідно з даними дослідження, наш показник фінграмотності склав всього 11,6 балів, що помістило нас на 30 місце серед європейських країн.

При цьому навіть середній показник інших держава склав 13,2 балів – від 11,6 балів у Польщі до 14,9 балів у Франції. У трійці призерів крім Франції опинилися також Норвегія і Канада, які набрали по 14,6 бала.

Автори дослідження відзначають, що даний індекс формувався з урахуванням декількох факторів:

- знання фінансових базових понять – відсотки, інфляція, тощо;
— ставлення до питань фінансів, коротко – і довгострокове мислення;
— вміння відкладати заощадження і планувати власні фінанси.

Всього в опитуванні взяли участь понад 2 тис. осіб у віці від 18 до 79 років, причому виявилося, що найнижчим рівнем фінансової грамотності відрізняється молодь 18-24 років. На підставі цього автори роботи зробили висновок, що ініціативи з навчання фінансової грамотності в школах були б сьогодні цілком на часі.

Фінансова безграмотність: теорія і практика

В ході дослідження з'ясувалося, що переважна більшість українців знають, що таке інфляція, хоча з такими термінами як диверсифікація або складний відсоток впоралися лише 57% і 42% відповідно.

Втім, це, так би мовити, теоретичні питання, з визначеннями можна і заплутатися. Але справа в тому, що наші співгромадяни не знають елементарних речей, які можуть вилитися їм в серйозну "копієчку". Наприклад, виявилося, що лише кожен п'ятий знає, що Фонд гарантування вкладів фізосіб гарантує повернення депозитів до 200 тис. грн., причому 8% твердо впевнені, що в разі банкрутства банку можуть розраховувати на повернення всіх розміщених коштів. Половина українців знають, що обмежувальна сума є, але не пам'ятають її, причому в більшості своїй вони користуються банківським рахунком.

З практичними завданнями вийшло зовсім сумно – виявилося, що багато хто не бажає використовувати навіть знання, отримані в початковій школі. Наприклад, учасники опитування не змогли порахувати, що телевізор вартістю 10 тис. грн. і знижкою в 1500 грн. виявиться більш вигідною покупкою, ніж цей же телевізор зі знижкою в 10%. 22% учасників сходу вибрали телевізор зі знижкою як найбільш вигідний варіант із запропонованих.

"Як відомо, найкраще теорія закріплюється практикою, а в українців такої практики немає, – зазначив у коментарі "Коментарям" економіст Андрій Мартинюк. – Періодичні кризи, бідність населення, неможливість здійснювати покупки крім щоденних і найнеобхідніших, на жаль, не сприяють ні фінансовій грамотності взагалі, ні відкладанню заощаджень зокрема. Це замкнуте коло: бідність призводить до фінансової безграмотності, а фінансова безграмотність – до бідності".

Слова експерта підтверджуються цифрами: шість з десяти українців охарактеризували рівень свого добробуту як низький. Більше половини наших співгромадян стурбовані своєю нездатністю оплачувати навіть щоденні витрати, а майже 40% хвилюються, що гроші закінчуються набагато швидше, чим би їм хотілося.

Фінансова безграмотність: гроші та фінанси – велика різниця

Відзначимо відразу, що чимало людей поняття "фінансова грамотність" відлякує. Мовляв, особливими фінансами ми не маємо, так що і грамотність нам ні до чого.

Напевно, більший інтерес і довіру викликало б поняття "грошова грамотність", але, пояснюють експерти, це було б вже не зовсім те.

Справа в тому, що "фінанси" і "домашні фінанси" – це більш широке і в той же час більш точне поняття, ніж "гроші" і "домашні гроші". Економісти кажуть, що фінансово грамотна людина сприймає свої надходження та витрати саме як фінанси, а не як гроші, розуміючи, що їх можна не тільки заробляти і витрачати, але і розподіляти, враховувати, оптимізувати, використовувати для створення фондів, інвестувати, резервувати, накопичувати, вкладати.

При цьому експерти кажуть: не варто чекати, коли у вас з'являться гроші, щоб вчитися фінансовій грамотності. Все має відбуватися з точністю до навпаки: тільки після того, як ви станете фінансово грамотною людиною, у вас з'являться гроші.

"Фінанси відносяться до тієї сторони життя, в якій зобов'язана розбиратися кожна людина, оскільки все наше життя нерозривно з ними пов'язане, – каже експерт з роздрібної торгівлі Андрій Куценко. – Практично все у нашому житті залежить від фінансової складової – їжа, одяг, житло, відпочинок, утримання сім'ї. Пішла в минуле навіть така стара істина як "здоров'я за гроші не купиш". Ті, хто стикався з неможливістю оплатити обстеження, лікування або ліки, вже переконалися на своєму досвіді: купується вже і здоров'я, а ось без грошей воно дуже легко губиться".

Фінансова безграмотність: що треба знати

Незважаючи на результати дослідження, наведеного вище, багато українців продовжують вважати себе фінансово грамотними, вважаючи, що маю для цього всі підстави. Мовляв, заробляю, худо-бідно планую бюджет, іноді навіть відкладати заощадження виходить, а на великі покупки беру кредит і справно його виплачую.

Експерти кажуть, що міркувати так, це все одно, що вірити: знаючи, наприклад, алгоритм побудови будинку, ви зможете побудувати його в реальності.

У Мережі є чимало тестів, які запевняють, що з їх допомогою кожен зможе перевірити себе на фінансову грамотність. Більшість з них пропонують відповісти на питання (ще частіше – вибрати із запропонованих варіантів відповідей), що таке сімейний бюджет, рефінансування, банкрутство, інвестиції, інфляція, капітал, ВВП, ліквідність, банківський рахунок, капіталізація, кредитна історія, споживчий кредит, ціна, іпотека, дефіцит, податкові канікули, деномінація, активи, прибуток, тощо.

Зрозуміло, що ці тести – скоріше, для захоплюючого проведення часу. І навіть якщо ви вивчите напам'ять весь словник економічних термінів, це зовсім не означає, що ви тут же станете фінансово грамотною людиною.

Насправді управління фінансами – це наука, яку потрібно не просто розуміти і вивчати, а й впроваджувати на практиці.

Економісти відзначають, що фінансова грамотність включає в себе кілька аспектів:

- уміння заробляти гроші (отримання активного і пасивного доходу);
— уміння витрачати гроші (за будь-яких умов витрачати менше, ніж заробляєте);
— вміння економити (не затискати себе у всьому, а дбайливо витрачати особисті фінанси);
— вміння планувати (складати короткострокові та довгострокові фінансові плани);
— уміння оптимізувати (грамотно розподілити витрати в порядку пріоритету);
— вміння користуватися банківськими продуктами (відрізняти дійсно вигідні пропозиції від невигідних);
— уміння інвестувати (вкладати гроші так, щоб вони приносили ще більше грошей).

Крім того, фінансова грамотність передбачає базові знання економіки. Це необхідно для того, щоб розуміти, як економічна ситуація в країні може позначитися на ваших особистих фінансах і, відповідно, на життя.