Промисловий безвіз: що це таке і чому вигідно для України

11 червня, до другої річниці отримання безвізу з ЄС, українські парламентарії перейнялися іншим безвізом – "промисловим", якому дали "зелене світло" прийняттям законопроекту № 10183.

Промисловий безвіз: шлях довжиною 14 років

Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції або Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products (ACAA) – механізм, який може дозволити українським виробникам обходитися без європейської сертифікації. Досить буде наносити на свою експортну продукцію знак СЕ і продавати її в Євросоюзі без проходження додаткових процедур сертифікації товару.

За словами експертів, це дозволить не тільки полегшити доступ на європейські ринки до 20% вітчизняного експорту в країни Євросоюзу, але і поліпшить конкурентні позиції нашої країни при виході на інші ринки і зробить більш інвестиційно привабливою економіку.

З іншого боку, на Україну це накладає зустрічні зобов'язання у вигляді вільного ввезення в нашу країну продукції інших країн точно так само маркованої знаком CE.

В цілому подібний обмін вигідний для України і шлях до підписання Угоди в рамках ACAA наша країна почала ще в 2005 році з Плану дій з підготовки до угоди АСАА. Те ж саме передбачено і статтею 57 Угоди про асоціацію з ЄС, згідно з якою дія АСАА повинно було поширюватися на 27 категорій промислової продукції.

В рамках приєднання до АСАА Україні належало привести у відповідність з європейськими власні:

- законодавство;
— стандарти якості та органи, що здійснюють контроль якості;
— скасувати регуляторні режими, що не відповідають європейським вимогам до аналогічних видів продукції.

До 2014 року процес всіх цих змін відбувався неспішними кроками і активізувався після Євромайдану. Більшість необхідних законодавчих актів були прийняті в 2015-2016 роках, в 2018 році до них додалися документи, що стосуються технічних вимог до устаткування.

В результаті, до 2019 року залишилися два законопроекти, які, за словами віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе, повинні були зробити можливим укладення Україною угоди АСАА.

Промисловий безвіз починається з провалу Закону

Ще 24 березня 2017 року до Верховної ради надійшов законопроект № 6235 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності" і мав привести вітчизняні вимоги у відповідність до європейських.

Доля законопроекту була непростою: вже у квітні документ відкликали на доопрацювання і прийняли в першому читанні лише у березні 2018 року, а в лютому 2019 року вручено таблицю поправок. 28 лютого прийняття документа в другому читанні було провалено – знайшлися 173 голоси "за" замість 226 необхідних.

Іванна Климпуш-Цинцадзе вельми емоційно відреагувала на результати голосування у власному Facebook.

"Є така абревіатура АСАА. Це угода, яку ми ніяк не укладемо з ЄС, тому що Верховна Рада ніяк не може прийняти два закони. 2 (!) закони, один з яких №6235 провалили тільки сьогодні. Він стосується адаптації національного законодавства в частині технічних регламентів та оцінки відповідності законодавству Європейського Союзу. Його прийняття є умовою боку ЄС для початку офіційної процедури оцінки готовності України в цій галузі, щоб відкрити шлях для укладення АСАА. Але ця угода не потрібна ділкам, які звикли десятиліттями заробляти в каламутній воді українських реалій і делегували деяких в будівлю під куполом захищати свої інтереси, гальмуючи розвиток країни на роки", – написала віце-прем'єр.

За словами чиновниці "АСАА зробила б для наших виробників експорт в ЄС та інші ринки простіше і дешевше, а це вам і зростання економіки, і робочі місця, і зарплати з пенсіями".

Втім, на думку ЗМІ, особливих супротивників законопроект не мав, але не мав і прихильників-лобістів, що й пояснювало його тривалу долю – цілий рік на прийняття в першому читанні, перерва в підготовці на рік і провал при голосуванні у другому. Але, що найгірше, через процедуру голосування провал документа означав необхідність його реєструвати за новою і знову проходити колишню процедуру.

Проте це можна було обійти, зареєструвавши "законопроект-копію", що і було зроблено 25 березня.

Цього разу розгляд документа зайняв набагато менше часу. 25 квітня законопроект був прийнятий у першому читанні, а 6 червня – у другому, давши "зелене світло" промислового безвізу. Своїм рішенням 230 нардепів внесли зміни до півтора десятка вітчизняних законів і підзаконних актів, приводячи їх у відповідність з європейськими нормами.

На думку авторів законопроекту, його прийняття дозволить позитивно вплинути на дерегуляцію і поліпшити бізнес-клімат в країні, оскільки законопроектом вирішується завдання по усуненню тих вимог законодавчих актів, реалізація яких призведе до покладання надмірного адміністративного тягаря на господарюючі суб'єкти".

Промисловий безвіз вже у 2020-му році

Ще в березні віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила про можливості промислового безвізу для України з наступного року. Про це вона повідомила під час зустрічі зі студентами і викладачами Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.

"Сподіваюся, що зареєстрований позавчора (26 березня – "Коментарі") євроінтеграційний законопроект у сфері технічного регулювання народні депутати ухвалять у квітні. Відповідно, після цього ЄС повинен прийняти рішення про оціночну місію, що зробить можливим вже у 2020 році вийти на підписання Угоди АСАА", – навів слова віце-прем'єр-міністра сайт Кабміну.

За словами чиновниці "Україна вже досягла технічної сумісності з ЄС у трьох пріоритетних промислових секторах економіки і на черзі – робота над досягненням такої сумісності і в інших секторах".

Втім, експерти проекту "Громадська синергія" налаштовані не так оптимістично, як віце-прем'єр-міністр України, стверджуючи, що ЄС поки не дає сигналів про близькість цієї перспективи, заявляючи, що АСАА – це "питання майбутнього", без уточнення, якого.

Така неясність формулювань, на думку експерта проекту "Громадська синергія" Дмитра Луценка, змушує задуматися: а чи буде угода АСАА взагалі підписана в осяжній перспективі.

Крім того, на думку експерта, Україні слід прийняти законопроект №7123 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію", який був зареєстрований у вересні 2017 року і відкликаний у березні 2018 року. Законопроект  "Про внесення змін до Закону про ринковий нагляд" який також слід прийняти навіть не зареєстрований у ВР.

Промисловий безвіз: порятунок для економіки України або самообман

Незважаючи на те, що прихильники промислового безвізу і заявляють про його надзвичайну корисність для української економіки, про яку конкретно матеріальну вигоду в цифрах може йти мова – невідомо.

Згідно з даними офіційної статистики, товарообіг України з ЄС постійно зростає, у тому числі і експорт. Так, в 2018 році за даними митної статистики Державної фіскальної служби обсяг зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС зріс на 12% в порівнянні з 2017 роком і склав 44,446 млрд дол. Правда на експорт з цього обсягу припадає менша частина – 20,159 млрд дол. (приріст на 15% в порівнянні з 2017 роком).

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, зростання експорту в ЄС не компенсує вітчизняній економіці втрат, понесених внаслідок обвалу експорту в Російську Федерацію.

Так, якщо в 2013 році експорт в ЄС і РФ становив 16,848 млрд дол. і 14,787 млрд дол. відповідно, то в 2018 році це 20,159 млрд дол. і 3,7 млрд дол.

Читайте Comments.ua в Google News