logo_ukra

Coinspot 07.06.2020

BTC/USD

9668.06

ETH/USD

242.45

LTC/USD

46.55

НБУ 07.06.2020

USD/UAH

26.85

EUR/UAH

30.40

RUB/UAH

0.39

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес Датський глухий кут Північного потоку-2: що буде з газопроводом
commentss НОВИНИ Всі новини

Датський глухий кут Північного потоку-2: що буде з газопроводом

Колишній канцлер Німеччини і голова комітету акціонерів фірми Nord Stream Герхард Шредер заявив, що будівництво російського газопроводу «Північний потік-2» гальмується через тиск США на Данію.

10 червня 2019, 11:15
Датський глухий кут Північного потоку-2: що буде з газопроводом

Одна з ділянок газопроводу, що будується, проходить через територіальні води данського Королівства. Копенгаген вже відмовив прокласти ділянку газопроводу по двох маршрутах, зараз розглядається третій варіант через ексклюзивну економічну зону королівства.

Фінляндія, Швеція, Німеччина, через чиї води проходить газопровід, вже дали свою згоду на його будівництво. "Газпром" зацікавлений почати постачання природного газу до кінця 2019 року. Тоді ж закінчується контракт на транзит російського блакитного палива через газотранспортну систему України. Частка правди в словах німецького "друга" президента РФ Володимира Путіна є. Будівництво газопроводу "Північний потік-2" дійсно не вигідно США і окремим політичним колам Європи.

Північний потік-2: американські інтриги датського двору

Як привід для блокування будівництва "Північного потоку-2" через свої води, Данія використовує специфіку національного законодавства, а також політику в галузі захисту навколишнього середовища. У 2017 році в Данії був прийнятий закон, згідно з яким можлива заборона на будівництво газопроводів через територіальні води країни. Незважаючи на те, що третій маршрут передбачає будівництво не в територіальних водах Данії, а в ексклюзивній економічній зоні на південь від острова Борнхолм. Раніше, бар'єром для будівництва "Північного потоку-2" через данські води було неврегульоване питання демаркації морського кордону з Польщею.

У березні 2019 року прес-секретар Енергетичного агентства Данії Туре Фалбе-Хансена повідомив, що демаркація морського кордону з Польщею вже завершена. На думку спеціального радника Енергетичного агентства Данії Мортена Крістенсена, маршрут через ексклюзивну економічну зону в Балтійському морі є найбільш доцільним з точки зору параметрів екології та безпеки. Однак, данці досі не схвалили будівництва ділянки трубопроводу через свої води.

Думку Шредера розділяє міністр енергетики РФ Олександр Новак. Він вважає, що Данія все ж надасть необхідний дозвіл, щоб закінчити будівництво "Північного потоку-2", незважаючи на агресивні спроби США блокувати проект.

Датське Королівство веде обережну гру тому, що з одного боку є загроза введення США санкцій проти компаній і країн беруть участь в реалізації російського проекту. Про ймовірність нових антиросійських санкцій говорив міністр енергетики США Рік Перрі під час візиту до Києва в травні цього року. Трубопровід будують швейцарська фірма Allseas і італійський підрядник Saipem. У фінансуванні проекту поряд з російським "Газпромом" приймають участь німецькі фірми Wintershall, Uniper, французька компанія Engie, британсько-голландська компанія Royal Dutch Shell і австрійська енергетична корпорація OMV. У листопаді 2018 року Перрі закликав європейські країни відмовитися від будівництва російських газопроводів "Північний потік-2" і "Турецький потік".

Між президентом США Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Ангелою Меркель існують розбіжності з приводу будівництва газопроводу. Вашингтон закликає Берлін утриматися від даної ініціативи. Колишній радник Держдепартаменту США з питань європейської енергетичної безпеки Бенджамін Шмітт вважає, що "Північний потік-2" не просто комерційна угода, а проект, націлений на нанесення збитку економічної і стратегічної безпеки України та поширення російського руйнівного впливу на Заході, становить загрозу трансатлантичній спільноті.

Копенганен не хоче псувати відносини із заокеанським союзником по НАТО, оскільки багато в чому покладається на американців в плані забезпечення національної безпеки. У водах Данії часто проводяться військово-морські навчання країн-членів НАТО і американські кораблі нерідко заходять в данські порти. США поставили Данії багатоцільові винищувачі F-16, військові вертольоти MH-60R SeaHawk і навчають місцевих пілотів звертатися з даними машинами.

Після анексії Росією півострова Крим, Данія не збільшила витрати на оборону, незважаючи на заклики Трампа до європейців збільшити відрахування у військовий бюджет до 2% від ВВП. Проводяться спільні навчання між підрозділами внутрішньої гвардії Данії та Національною гвардією США. Датські військові брали участь у військовій операції в Афганістані на боці США. Колишній прем'єр-міністр Данії і генсек НАТО Фог Расмуссен одного разу назвав свою країну найбільшим і в теж час маленьким партнером Америки. Данці не хочуть жертвувати партнерськими відносинами з США заради бізнес-інтересів Росії та Німеччини.

Північний потік-2: енергетичний фактор

Можливо, Данія не поспішає схвалювати будівництво, оскільки разом з Норвегією, Польщею розглядає можливість будівництва Балтійського газопроводу через свої води і територію. Реалізація даного проекту дозволить поставляти 10 млрд кубічних метрів природного газу з родовищ в Норвегії в Європу через систему газопроводів на території Данії та Польщі. В Єврокомісії не підтримують будівництво "Північного потоку-2" і збираються виділити понад 200 млн євро на реалізацію проекту Балтійського газопроводу. Єдиний недолік даного проекту є невелика пропускна здатність порівняно з "Північним потоком-2", який дозволяє поставляти до 55 млрд кубічних метрів природного газу в рік.

США підтримують диверсифікацію напрямків імпорту природного газу Євросоюзу і збираються сприяти для реалізації необхідних для цього проектів. Як варіант, американці можуть підтримати будівництво Балтійського газопроводу.

У березні 2019 року в Палаті Представників Конгресу США був прийнятий законопроект про зміцнення енергетичної безпеки центрально-європейських держав і джерелах диверсифікації напрямків імпорту енергоресурсів. Згідно з документом, американці збираються шукати інвесторів для фінансування газопроводів, газових сховищ та інших об'єктів енергетичної інфраструктури. Сенатори Рон Джонс і Кріс Мерфі запропонували виділити мільярд доларів на фінансування енергетичних ініціатив в ЄС. Одним з таких об'єктів якраз і є Балтійський газопровід. Данія зможе отримати вигоди від реалізації даного проекту і здійснювати транзит норвезького газу в Європу.

У глобальному плані, США вигідно, щоб Росія скоротила обсяги експорту природного газу до Європи. Американські виробники зрідженого природного газу зацікавлені збільшити поставки своєї продукції в Європу. Минулого року Штати поставили понад 130 кубічних футів (близько 4 мільярдів кубічних метрів природного газу в різні європейські країни). На сьогоднішній день близько 20 країн-членів ЄС не підтримують реалізацію проекту газопроводу "Північний потік-2" з побоювань використання Росією їх енергетичної залежності як фактора для політичного шантажу.

Позиція Данії відповідає національним інтересам України. Якщо газопровід "Північний потік-2" буде побудований, то транзит російського природного газу через нашу газотранспортну систему буде зведений до мінімуму. Україна втратить близько 3 млрд дол. доходу від транзиту блакитного палива з Росії. До тих пір поки Данія блокуватиме будівництво "Північного потоку-2", Росія перебуватиме в залежності від України в плані транзиту природного газу до Європи.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Комментарии
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!