Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
У порівнянні з минулим роком наша країна відвоювала
кілька сходинок, але радіти особливо нічому.
Черговий рейтинг
конкурентоспроможності світових економік, підготовлений
Міжнародним інститутом управлінського розвитку (IMD), поставив Україну на 54
місце. У вітчизняних ЗМІ та експертів із незрозумілих причин ця новина
викликала бурхливу радість: чимало видань повідомили, що Україна "зробила
стрибок".
Справді, якщо порівняти з минулим роком, прогрес
очевидний – ми дійсно підстрибнули в списку на п'ять сходинок.
Варто відзначити, що в даному рейтингу фігурують не
200 країн світу, а лише 63.
На думку аналітика Олексія Куща, не виключено, що
радість ЗМІ викликана невеликою плутаниною. Експерт припускає, що даний індекс
деякі переплутали з іншим рейтингом, який, хоча і має схожу назву, все ж є
більш комплексним і значним – The Global Competitiveness Index – і
розраховується в доповіді Всесвітнього економічного форуму.
"У рейтингу The Global Competitiveness Index ми
займали 83 місце зі 140 країн, притому, що якщо країна займає місце нижче
50-го, її можна вважати інвестиційним аутсайдером, – пояснює аналітик. – А
зараз мова йде про Індекс, розрахований International Institute for Management
Development, причому цьому індексу інвестиційне середовище приділяє не надто
багато уваги".
Крім того, продовжує Кущ, в даному випадку, беручи
до уваги, що в рейтингу беруть участь всього 63 країни, для того, щоб вийти зі
списку аутсайдерів, потрібно було як мінімум потрапити в першу двадцятку. Так
що наше 54 місце – зовсім не привід для радості. "А тим, хто продовжує в цьому
сумніватися, варто поставити собі дуже просте питання: чому РФ, буквально
задушена санкціями і не вживає ніяких спроб приєднатися до ЄС і НАТО, займає 45
сходинку – відразу за Італією, а нас підпирає знизу Перу?" – каже Кущ.
Світовий рейтинг конкурентоспроможності IMD вперше
був оприлюднений в далекому 1989 році. Автори рейтингу при його складанні
враховують як "жорсткі" статистичні дані (безробіття, ВВП, доходи, державні
видатки на сфери охорони здоров'я та освіти), так і дані, взяті з опитувань та
досліджень громадської думки (соціальна згуртованість, глобалізація, рівень
корупції тощо).
Найбільш конкурентоспроможною економікою світу цьогоріч
був названий Сінгапур, що обумовлено його розвиненими технологіями, вражаючою
інфраструктурою, наявністю кваліфікованого ринку праці, сприятливим
законодавством, легкістю ведення бізнесу. Гонконг займає другу позицію завдяки
сприятливій податковій політиці, та й "бронза" США – найбільшої економіки світу
– сумнівів не викликає.
Україну обігнали в цьому рейтингу всі, кому не лінь:
Казахстан опинився на 34 місці, Індія – на 43-му, Росія – на 45-му, Румунія –
на 49-му, Мексика – на 50-му. Із пострадянських країн найбільш високе місце в
списку виявилося у Литви (29). Естонія зайняла 35-ту позицію, Латвія – 40-ву.
Що стосується наших найближчих сусідів по рейтингу,
то ними виявилися Колумбія, Словаччина, Перу і ПАР.
"Не можу назвати 54 місце якоюсь сенсаційною новиною,
– зазначає для видання "Коментарі" економіст Андрій Мартинюк. – І не думаю, що в
країні знайдеться багато оптимістів, які досі дивляться на світ крізь рожеві
окуляри і помиляються щодо інвестиційної привабливості України для іноземного
бізнесу. Звичайно, переможні заяви уряду, які час від часу лунали і продовжують
звучати, давали певні надії, але дива так і не сталося. При цьому, треба
сказати, що наше місце в кінці списку не через якісь форс-мажори, всі проблемні
моменти – рукотворні вже набила оскому корупція, економічна, політична і
соціальна нестабільність, нестійка національна валюта, неефективність
держапарату, тощо".
Очевидно, що конкурентоспроможність країни має, без
перебільшення, життєво важливе значення для довгострокового здоров'я економіки.
Залучені високою конкурентоспроможністю інвестиції дають можливість бізнесу
домогтися стійкого зростання, створити робочі місця і, в кінцевому підсумку,
підвищити добробут громадян.
Щоб підвищити конкурентоспроможність, країнам дають
стандартні поради: будувати гнучку економіку, незалежну від форс-мажорів –
причому, як зовнішніх, так і внутрішніх, створювати інноваційну екосистему, а
також сприймати трудові ресурси як джерело економічного розвитку.
За словами голови Нацради економічного розвитку
Олексія Дорошенка, просування в рейтингу вгору завжди позитивно. У даному
випадку на рейтинг орієнтуються іноземні інвестори та бізнесмени, роблячи на
його основі висновки про те, наскільки їм буде легко і комфортно працювати в
країні.
З іншого боку, від того, що Україна потроху
підвищується в рейтингах, бізнесу краще не стає. Грошей у населення немає,
отже, немає і попиту на продукцію, бізнес не має запасу міцності, а банки не
мають ресурсів для кредитування.
Тобто, каже Дорошенко, незважаючи на формальне
спрощення ведення бізнесу з боку держави, і, як наслідок, деяке зростання в
рейтингах, на практиці для конкретних підприємств це нічого не вирішує. Більш
того: тепер бізнес, що працює в Україні, часто отримує підтримку не на
державному, а на місцевому рівні, причому нерідко нітрохи не менш відчутний.
За словами Олексій Куща, причина такої ситуації
криється в тому, що в Україні абсолютизується позиція в рейтингу, прикладаються
зусилля не для цього поліпшення, а для "покращення" на папері. Тим часом, каже експерт, зростання в рейтингу
має стати побічним результатом системних ефективних реформ. І тоді все вийде.
Економісти кажуть: незважаючи на те, що наш результат є найгіршим результатом на пострадянському просторі, це може стати саме тим випадком, коли недолік перетворюється на перевагу. Справа в тому, що в країнах зі стабільною економікою віддача на інвестиції, як правило, низька, оскільки ризики там дуже незначні. Інша річ – Україна, де при правильному управлінні і певній частці везіння (все ж ризики у нас досить високі) можна отримати дійсно високу віддачу від вкладення. І потенційним інвесторам це прекрасно відомо.
Новини партнерів
Новини