logo_ukra

Coinspot 08.07.2020

BTC/USD

9285.79

ETH/USD

241.03

LTC/USD

44.63

НБУ 08.07.2020

USD/UAH

27.20

EUR/UAH

30.60

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес Металургія стала рятувальним кругом української економіки
commentss НОВИНИ Всі новини

Металургія стала рятувальним кругом української економіки

11 червня 2019, 15:05
Металургія стала рятувальним кругом української економіки

У міжнародному поділі праці за Україною міцно закріпилася роль країни, що поставляє на експорт продукцію агросектору та чорної металургії. Третьою найбільшою позицією у вітчизняному експорті залишається машинобудування.

У 2018 році на частку українських металургів припало 11,613 млрд дол. експортної виручки або 24,6% від сукупного обсягу експорту, у той час як на агросектор припало 18,613 млрд дол.. Ще близько 14 млрд дол. за підрахунками Світового банку, принесли мільйони українських "заробітчан".

Металургія в Україні: велике везіння країни

На території України зосереджені великі запаси всіх потрібних видів сировини для металургійної промисловості, що дозволяє розгортати виробництво металів на внутрішній базі, не залежачи від імпорту, як в енергетичному комплексі трапилося з природним газом чи нафтою.

До 2014 року гірничо-металургійний комплекс України був представлений сотнями підприємств видобували, переробляють сировину і виробляють готову продукцію. Зосереджені вони були в чотирьох основних регіонах: Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

До найбільших підприємств металургійної галузі ставилися комбінат Азовсталь (Маріуполь), Алчевський металургійний комбінат, Арселорміттал Кривий Ріг (Криворіжсталь, місто Кривий Ріг), Єнакіївський металургійний завод, комбінат "Запоріжсталь" (Запоріжжя), Макіївський металургійний завод, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, Нікопольський завод феросплавів, Дніпровський металургійний комбінат та інші.

Про цінності чорної металургії для України говорить той факт, що саме підприємство цієї галузі – "Криворіжсталь" було єдиним, яке реприватизували в 2005 році, йому ж належить і рекорд по сумі вирученої від приватизації – 24,2 млрд грн.

Зрештою, галузь поділили між собою кілька найбільших гравців:

- "Метінвест" Ріната Ахметова;
- "Арселорміттал Кривий Ріг" Лакшмі Миталла;
- "Індустріальний союз Донбасу" Сергія Тарути;
- група "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова;
- "Інтерпайп" Віктора Пінчука.

Світова економічна криза 2008-2009 рр. та бойові дії на Донбасі внесли серйозні корективи в металургійну галузь України, обсяги виробництва якої значно впали.

Так, у передкризовому 2007 році Україна виплавляла 42,83 млн тонн сталі, що у 2013 році виробництво впало до 32,7 млн тонн, а в 2018 році – до 21 млн тонн, що призвело до падіння країни в рейтингу світових виробників сталі за 2009-2018 рр. на 4 позиції – з 9 до 13 місця.

Однак, незважаючи на це падіння, вітчизняна металургія залишається однією з основних галузей економіки. Офіційно металургія дає лише 2,3% від ВВП, спільно з суміжними галузями їх внесок в економіку збільшується до 11,8%.

За офіційними даними Держстату, у вітчизняній металургії працюють 196 тис. осіб, які за підсумками січня-квітня отримують середню заробітну плату в 12 734 грн. у порівнянні 11 054 грн. в середньому по промисловості. Однак, як свідчить світова практика, одне робоче місце в металургії забезпечує роботою 4-7 чоловік, так що загальне число зайнятих у ГМК України сьогодні наближається до 1 мільйону чоловік.

Нарешті, за підсумками 2018 року галузь наростила виробництва:

- чавуну на 4% – до 20,53 млн тонн;
- сталі на 0,3% – до 21,06 млн тонн;
- прокату на 3% – до 18,45 млн тонн.

Однак головним внеском вітчизняної металургії залишається чверть всіх доходів, одержуваних від українського експорту.

Металургія в Україні: метал на експорт

Починаючи з 90-х років вітчизняна металургія залишалася одним із джерел отримання валюти для України, що разом зі зростанням цін на металопродукцію дозволяло нарощувати економіку, штовхаючи її розвиток вперед певним локомотивом.

Все змінила світова економічна криза 2008-2009 рр.., після якої виробництво у вітчизняній металургії стало падати, однак у грошовому вираженні це друге джерело експортних надходжень після аграрного сектора.

За даними Держстату, в 2018 році дохід від експорту продукції металургії склав 24,6% всіх надходжень від експорту або 11,632 млрд дол., що на 14,9% більше, ніж у 2017 році. Основна частка надходжень – 9,937 млрд дол. – припали на чорні метали і 1,109 млрд дол. – на вироби з чорних металів, решта виручки припала на кольорові метали:алюміній, мідь, нікель, свинець, олово, цинк та інше.

Вже за січень 2019 року було експортовано 1,965 млн тонн продукції металургії на 976,6 млн дол. Втім, вже в лютому експортна виручка впала на 31,4% – до 670 млн дол.

Як показує статистика, в основному на експорт український метал відправляється у вигляді напівфабрикату і прокату, труби та інші вироби з металу експортуються набагато рідше.

Власне, диспропорція у виробництві і потреби металу на внутрішньому ринку, 5,388 млн тонн сталі з виробленого 21 млн тонн, не залишає українським виробникам особливого вибору, крім експорту "зайвої" в Україні продукції.

Крім бажання продати метал за кордон, потрібно щоб його купили, а з цим останнім часом в українських виробників справи йдуть не дуже добре.

Проти вітчизняних металургів раз у раз вводять загороджувальні мита:

- Митний союз ще в 2016 році ввів мито для вітчизняних металургів у 9,32%-10,11% строком на 5 років;
- у липні 2018 року Єврокомісія ввела санкції на ввезення низки категорій металопродукції з України, яку відтепер вітчизняні металурги зможуть постачати лише за певною квотою, при перевищенні якої набуває чинності мито в 25% від вартості продукції;
- у 2019 році РФ обмежила ввезення сировини для українських металургів у вигляді антрациту і коксівного вугілля, і експорту в РФ українських труб.

Зворотною стороною зовнішньої торгівлі та експорту української металопродукції є її імпорт в Україну, який також зростає. Так, за підсумками 2018 року імпорт в процентному відношенні виріс навіть більше ніж експорт – на 26,8%, до 1,442 млн тонн.

Металургія в Україні: держпідтримка

На відміну від аграрного сектора, якому з державного бюджету виділяються кошти на дотації, вітчизняні металурги не так розпещені державною допомогою, швидше навпаки – постійно скаржаться на державну політику щодо галузі.

Тут і неефективне використання екологічного податку, і високе податкове навантаження, і недоступність кредитів через високі ставки, зростаючі тарифи на перевезення і багато іншого.

Але все-таки держава намагається допомагати галузі, правда якоїсь системи в цьому зазвичай не проглядається. Так, ще в 2017 році прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про намір розробити план державної підтримки галузі. Втім, заява робилася по "гарячих" слідах після "націоналізації" в "ДНР" і "ЛНР" українських металургійних підприємств і у щось більше так і не вилилася.

Аналогічну "словесну" турботу про металургів проявила і Радикальна партія України, представники якої заявляли про необхідність спеціального розслідування зростання імпорту металу в Україну на 25%. Однак далі заяв справа не пішла.

Але в чому держава і народні депутати допомогли галузі, так це в регулюванні ринку металобрухту: в 2016 році Верховна Рада збільшила мито не експорт брухту з 10 до 30 євро за тонну. Хоча мито вводилася на рік, парламент його постійно продовжував, так що вже в лютому 2019 року парламентарії встановили мито на рівні 48 євро з терміном дії 2 роки. Паралельно, в 2016 році був звільнений від мита імпорт металобрухту в Україну, що дозволило знизити дефіцит на ринку до 2019 року з 9% до 2%.

Металургія в Україні: амбітні плани

Цього року галузь поставила перед собою амбітні плани. Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков вважає, що виробництво сталі зросте на 12,7% проти зростання в 0,5% за підсумками 2018 року – до 23,8 млн тонн. Правда при цьому, на його думку, успіх багато в чому залежить від позиції "Укрзалізниці" – ритмічності її роботи (її відсутність коштувала ГМК в 2018 році виробництва 2 млн тонн сталі і 1 млрд дол. експортної виручки), тарифів, що виросли з 1 квітня ще на 14% та іншого.

У той же час, на думку журналу The Economist, загороджувальні мита США на сталь (25%) і падіння попиту на неї у Китаї при надлишку власного металу, викличуть зниження цін на сталь протягом року до 17%.

Крім того, щодо українського металу діють квоти, загороджувальні мита і антидемпінгові заходи в США, Єгипті, ЄС і ще мінімум в 12 країнах світу.

Але незважаючи на настільки похмурі прогнози експорт українського металу з початку року зростає. Наприклад, експорт прокату за січень-квітень зріс на 2,6% – до 5,34 млн тонн.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Комментарии
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!