Бюджет-2020: що чекає на Україну наступного року

Міністерство фінансів України розробило проект бюджетної декларації на 2020 рік.

Репетиція бюджету-2020

Вже тиждень в пресі активно обговорюється проект бюджетної декларації на наступний рік, яка, фактично, є репетицією майбутнього бюджету.

Бюджетна декларація вважається орієнтиром при визначенні основних параметрів головного кошторису країни і напрямів бюджетної політики на відповідний рік. У МЕРТ відзначили, що вперше даним документом "замахнулися" на кілька років, ввівши середньострокове планування бюджету на три роки.

Згідно з Бюджетним Кодексом, уряд має прийняти декларацію до 1 червня, після чого її потрібно внести в парламент. Були надії на те, що бюджетну декларацію зможуть розглянути 5 червня, але її навіть не внесли до порядку денного. Як бачимо, чиновники напередодні виборів зайняті зовсім іншими справами, так що замість прийнятої бюджетної декларації в наявності є лише її проект.

Як зазначено в документі, доходи держбюджету в майбутньому році складуть 1096,6 млрд грн., витрати – 1185,3 млрд грн., тобто дефіцит бюджету-2020 запланований на рівні менше 100 млрд грн.

Економісти відзначають, що цифри по доходах і витратах досить помірні і припускають, що це неспроста. Мовляв, Мінфін використовує свій звичний прийом: запропонувати мінімальні цифри, маючи на увазі, що в процесі прийняття бюджету депутати все одно їх істотно роздують.

Бюджет-2020: податкові плани

У податкових планах Кабміну значаться зменшення навантаження на фонд оплати праці, посилення вимог до декларування доходів фізосіб, а податкові сервіси візьмуть курс на автоматизацію.

При цьому перспективи податку на виведений капітал досить невизначені. Автори декларації прогнозують, що в разі введення НнВК з 1 січня 2020 року втрати бюджету складуть 65,6 млрд грн. у 2020 році, 101 млрд грн. – в 2021 році і 112,7 млрд грн. у 2022 році.

"До міфів, чуток, спотворення інформації НнВК не звикати, – констатувала на своїй сторінці в Facebook керуючий партнер Аудиторської фірми "Капітал Плюс" Тетяна Шевцова. – Чи відповідає розміщений на "Українській правді" документ оригіналу на 100%? Судячи з коментарів Оксани Маркарової, саме інформація щодо НнВК не відповідає оригіналу, направленому в Кабмін і Міністерства. Але офіційного спростування від Мінфіну так і не сталося...".

Бюджет-2020: як зростатиме економіка

Проект декларації передбачає, що наступного року очікується прискорення темпів зростання реального ВВП до 3,3%. Однак експерти до цієї цифри поставилися досить скептично.

"Зростання ВВП вийшло якимось "відірваним показником", – вважає економіст Олексій Кущ. – Доходи і витрати сплановані так, що в реальності зростання економіки буде менше. На тлі уповільнення світової економіки до 2,6%, єврозони – до 1,7% і ринків країн, що розвиваються, – до 4%, для нас 3,3% зростання абсолютно нереальним в нинішній економічній парадигмі".

На думку експерта, більш реальною цифрою виглядає 2%, але при цьому потрібно розуміти, що в разі реінкарнації світової фінансової кризи, ми підемо в мінус.

"По-перше, зростання української економіки на 3,3% – це просто прогноз, і ніхто не обіцяє його виконувати. І навіть більше того: у нас прогнози завжди помилкові, – зазначив у коментарі МаркерУА президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – По-друге, після виборів буде новий Кабмін і новий прогноз. І, нарешті, по-третє, в будь-якому випадку мінімальне зростання економіки буде, але економічного дива не очікується. 2-3% зростання – це вкрай мало. Нам потрібно економічне диво – тобто, відсотків 12 зростання".

В цілому експерти згодні з авторами документа: зростання економіки в 2020 році буде в першу чергу пов'язаний з тим, які результати вона покаже в 2019-м.

При цьому не варто забувати і про одну вельми істотну сторону зростання вітчизняної економіки після 2019 року-умови "реструктуризації імені Яресько". Нагадаємо, що в 2015 році тодішня глава Мінфіну Наталія Яресько домоглася реструктуризації держборгу, яка передбачала списання 3 млрд дол. і відстрочку платежів за кредитами на 8,5 млрд дол. Важливий нюанс: умови реструктуризації передбачають, що Україна повинна буде віддавати частину приросту ВВП, якщо економіка буде рости більш ніж на 3% в рік.

"Атомна бомба для України від Наталії Яресько, – написав на своїй сторінці в соцмережі аналітик Данило Монін. – Коли новий президент Володимир Зеленський каже, що за 5 років українцям необхідно заплисти трошки жирком, то я сприймаю це як можливість виходу економіки в стійке зростання в 7-10% на рік, що дозволить до 2024 року досягти 270-300 млрд ВВП в доларах при поточних 130 млрд (в 2018-му). У той же час, коли політики сперечаються, чи потрібно брати дорогі зобов'язання в 7-9%, вони не розуміють, яку атомну бомбу вони заклали під Україну в 2015 році до 2040 року. Або залишатися бідною країною зі швидкістю розвитку нижче середнього, або отримати 300% річних у валюті пов'язаним зобов'язаннями".

Бюджет-2020: курс і зарплати

Середньорічний курс долара запланований на рівні 28,2 грн. за долар, до кінця року – 29,4 грн. за долар.

Для соціальних стандартів прогнозується помірне зростання: за прогнозами прожитковий мінімум наступного року збільшиться на 8% – з 2027 грн. до 2189 грн.

Мінімальна зарплата я 1 січня 2020 року складе 4723 грн. (+13,2%), з 1 січня 2021 року – 5003 грн. (+5,9%), з 1 січня 2022 року – 5290 грн. (+5,7%).

"Це фактично перші реалістичні бюджетні прогнозні показники за останні кілька років: ось що відставка животворяща робить, – каже Олексій Кущ. – Під новий уряд роблять "правильні параметри" без перевантаження, з врахуванням зниження дефлятора ВВП і навіть з деяким уповільненням фіскального перерозподілу доходів бюджету через ВВП. Правда, при такому проекті бюджету, зростання соціальних стандартів і середньої зарплати можливе лише на рівні компенсації однозначної інфляції. І тут теж антисоціальний Привіт майбутнім наступникам: ніяких соціальних булочок, все строго і консервативно. Загалом, вибори діють благотворно, так що їх потрібно проводити хоча б раз на два роки".