Йдемо на рекорд: в Україні зростає заборгованість із заробітної плати

Сукупна заборгованість по виплаті заробітної плати в країні на 1 травня склала 2,615 млрд грн.

Заборгованість зростає швидше, ніж зарплати

Як свідчать дані Держстату, за період з квітня 2014 року середня заробітна плата в Україні зросла втричі – з 3432 до 10 269 грн., що дозволяє чиновникам постійно заявляти про зростання добробуту українців і плекати думки про зростання мінімальної заробітної плати до 8 тис. грн. Зараз мінімалка в Україні становить 4173 грн. на місяць.

Однак паралельно зі зростанням середньої зарплати зростає і заборгованість з її виплати, навіть більш високими темпами. Так, якщо в січні 2014 року борг становив 753 млн грн., у січні 2019 року це були 2,645 млрд грн., і це без урахування окупованих Криму та частини Донбасу. Антирекорд був поставлений у жовтні 2018 року, коли заборгованість склала 2,889 млрд грн. За зиму 2018-2019 заборгованість із заробітної плати знизилася до 2,447 млрд грн. у березні і знову зросла за 2 місяці.

Половина боргу – на працюючих підприємствах, в лідерах – Донбас.

За даними Держстату загальна заборгованість по заробітній платі у травні досягла 2,615 млрд грн. з яких 54,1% – 1,416 млрд грн. – припадає на економічно активні, тобто працюючі підприємства. На кожного з 97 тис. працівників останніх, яким винні заробітну плату, припадають 14 532 грн. заборгованості.

Більше всього – 2,054 млрд грн. винні в промисловості, а найменше у сфері надання інших послуг – 313 тис. грн.

Щодо регіональних "лідерів" по заборгованості, то перша п'ятірка виглядає наступним чином:

Донецька область – 494,976 млн грн.;
Луганська область – 466,689 млн грн.;
Сумська область – 302,48 млн грн.;
Харківська область – 289,943 млн грн.;
Дніпропетровська область – 195,404 млн грн.

За галузях промисловості найбільше, 553,33 млн грн., винні на виробництві інших машин і обладнання, 476,706 млн грн. повинні у вуглевидобувній промисловості і 333,174 млн грн. складає борг у сфері виробництва автотранспорту.

У формування заборгованості вносить свою лепту і держава – хоча за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів на економічно активних підприємствах і повинні всього 2,889 млн грн., сукупно з боргу працюючих підприємств в 1,416 млрд грн. 19,5% боргу припадає на державні підприємства. Ще 1,8% заборгованості по економічно активних підприємства припадає на комунальні підприємства.

Іншим, опосередкованим внеском держави до зростання заборгованості по заробітній платі, є зростання мінімальної заробітної плати, яка зросла із 1218 грн. на січень 2014 року до 4173 грн. з 1 січня 2019 року.

Заборгованість по зарплати в Україні: винні падіння економіки і зростання мінімальної зарплати

Економічні експерти досить одностайні щодо причин, які викликали зростання заборгованості по заробітній платі – це падіння української економіки в 2014-2015 році і стрибкоподібне зростання мінімальної зарплати, ніяк не синхронізований із зростанням ВВП України.

І дійсно, статистичні дані Держстату цілком вкладаються в дані затвердження.

Так, у 2014-2015 роках в результаті падіння економіки відбулося зниження ВВП на 16%, а заборгованість по заробітній платі збільшилася відразу втричі – з 753 млн грн. до 2,366 млрд грн. за один лише 2014 рік. Наступного року ситуація із заборгованістю дещо покращилася і країна завершила рік з боргом у 2 млрд грн.

2016 рік став для України роком першого зростання економіки і валового внутрішнього продукту, правда, на динаміці боргу по зарплаті це майже не позначилося – він зменшився лише на 6 млн грн.

Зате 2017 рік знову запам'ятався стрибком боргу – з 2,004 млрд грн. до 2,581 млрд. грн., що на одностайну думку експертів стало наслідком зростання мінімальної заробітної плати. Тоді з 1 січня 2017 року "мінімалка" в Україні зросла рівно вдвічі – з 1600 до 3200 грн., а багато фізичних осіб підприємців воліли і зовсім закритися через зростання сум до сплати єдиного соціального внеску.

Зростання мінімальної зарплати на 523 грн. – до 3723 грн. протягом 2018 року, обійшлося бізнесу дешевше – приблизно в 300 млн грн. додаткового боргу по зарплаті, які до кінця року склали 2,819 млрд грн.

Втім, ще однією причиною зростання заборгованості по зарплаті експерти називають відсутність системної роботи правоохоронців щодо притягнення до відповідальності керівників підприємств, адже невиплата заробітної плати в Україні є кримінальним злочином.

Так, за словами економіста Олександра Гаврутенко, першопричин у появи боргів по зарплаті зазвичай дві: збиткова робота підприємства, що потрібно вирішувати за допомогою санації або банкрутства, та зловживання керівництва підприємства. В останньому випадку — це сфера відповідальності правоохоронців.

Борг по зарплаті не критичний, але привід задуматися про реформи є

За думку економіста Олександра Охріменка, зростання заборгованості по заробітній платі в Україні не критичне і це не привід говорити про кризу, однак повинно допомогти в лобіюванні змін до законодавства, на які чекає частина бізнесу.

Так, за його словами заборгованість в 2,6 млрд грн. на тлі річного фонду оплати праці в країні наближається до 1 трлн грн. на рік (79,457 млрд грн. за підсумками квітня за даними Держстату – "Коментарі") – невелика сума, але говорить на користь реформ в економіці, які давно назріли.

"Однією з причиною зростання заборгованості залишається зростання мінімальної заробітної плати, яка йде більш високими темпами, ніж зростання економіки та приріст ВВП. Це служить живильним середовищем для зростання тіньової економіки і так займає значну частку в країні. Бізнес, який працює "по-білому", страждає від зростання мінімалки і якщо держава не хоче синхронізувати зростання заробітних плат зі зростанням економіки, було б правильно допомогти бізнесу і внести зміни в Трудовий кодекс. Справа в тому, що якщо бізнес об'єктивно не може утримувати частину робітників на необхідну законом зарплату, він може їх просто скоротити або збирати борги. Оскільки за чинною законодавчою нормою скоротити дуже важко, просто накопичуються борги по зарплаті, чого можна було б уникнути прийнявши новий, більш сучасний Трудовий кодекс, у тому числі з полегшенням процедури скорочення "зайвого" з економічних причин, персоналу", – зазначає економіст для видання "Коментарі".

Також вважає борг по заробітній платі підставою для реформ і економічний експерт Олексій Кущ. За його словами слід розрізняти борг по підприємствах-банкрутах, за яким вдасться швидше прискорити процедуру їх ліквідації, але навряд чи вдасться домогтися виплати боргів по зарплаті, і працюють підприємства з боргами, особливо державні.

"На сьогодні чимала частина заборгованості по заробітній платі числиться за державою і держпідприємствами, що говорить про неефективність роботи останніх. Особливо це очевидно у вуглевидобувній сфері, що пояснюється небажанням держави вести тут системну роботу. Сьогодні діє схема Роттердам , яка грає на руку великому бізнесу і проти вітчизняної вуглевидобутку. Підсумок – робота шахт у чому збиткова, інвестори йти не хочуть, а в галузі множаться борги. Кращим варіантом вирішення було б створення умов для вигідності вуглевидобутку в країні, створити такий собі Червоноград, зробити шахти прибутковими, позбавити їх від боргів, а в перспективі – приватизувати", – такий рецепт боротьби з боргами по зарплаті наводить для видання "Коментарі" експерт.

Що ж стосується заборгованості у приватному бізнесі – тут слід виконувати свою роботу органів прокуратури.

Читайте Comments.ua в Google News