Король сокового ринку України Барщовський Тарас Ярославович – що ми знаємо про нього

Згідно даних "Фокус", Тарас Ярославович Барщовський за підсумками 2018 року мав статки у $101 млн. Широкому загалу Тарас Барщовський відомий як засновник компанії "Яблуневий дар" – лідера українського ринку виробництва концентрованих соків та натуральних соків під торговою маркою Galicia. У менш вузькому колі підприємець – знаний організатор грандіозних афер на сотні мільйонів гривень.

Біографія Тараса Барщовського

Розбудову своєї бізнес-імперії майбутній соковий "король" України Тарас Ярославович Барщовський розпочав наприкінці 1990-х років. У 1995-му р. відкрив торгову точку у місті Городок Львівської області, де торгував маслом та м’ясними виробами. Згодом придбав транспортний автомобіль, на якому почав імпортувати в Україну соковий концентрат. У 1999-му році бізнесмен заснував логістичну компанію "Танк Транс", а у 2003-му – "Яблуневий дар".

Протягом наступних 8 років Барщовський Тарас Ярославович став власником плодопереробних заводів у:

- м. Городок (Львівська обл.);
- с. Затишшя (Харківська обл.);
- с. Солобківці (Хмельницька обл.).

У 2011-му магнат вийшов на міжнародний ринок, придбавши ще одне підприємство у польському м. Двікози, та заснував міжнародну групу компаній T.B Fruit. Сьогодні у власності T.B Fruit загалом 8 заводів в Україні, Молдові та Польщі. "Фруктова" група має замкнутий цикл виробництва (від зрощування сировини до реалізації кінцевої продукції) та займається виробництвом: фруктового пюре, ароми, заморожених овочів та фруктів, концентрованих соків та соків прямого віджиму (TM Galicia).

Про особисте життя бізнесмена відомо небагато. Згідно з даними Вікіпедії, Тарас  Барщовський має 2 дітей. Сім’я Тараса Барщовського ні в чому собі не відмовляє. До  прикладу, у 2018 році журналісти з’ясували, що саме Барщовському належить один з найдорожчих позашляховиків, які можна зустріти на українських дорогах  – Rolls-Royce Cullinan.

Оборудки фруктового магната Тараса Ярославовича Барщовського

Дані Тараса Барщовського почали потрапляти до кримінальних хронік у 2015 році, коли фіскали запідозрили його компанії в укладанні фіктивних угод з метою ухилення від сплати податків. Працівники Державної податкової інспекції у Львові з’ясували, що ТОВ "ТБ Сад" з 2013-го по 2014 рр. неправомірно перебувало на спеціальному режимі оподаткування сільгосппідприємств, чим завдало державі збитків на 299,99 млн гривень.

"ТБ Сад" — ще одна компанія Тараса Барщовського. Фірма орендує угіддя, на яких вирощуються: ягоди, яблука, груші, горобина, чорниця і т.д.

Документально аграрне підприємство було оформлене як реальний виробник сільгосппродукції, тому не сплачувало ПДВ на вартість поставлених товарів чи послуг. Утім, як встановила перевірка податківців, насправді "ТБ Сад" не провадило жодної господарської діяльності на орендованих угіддях. Окрім того, за даними матеріалів справи,  підприємство не відобразило у документах продаж товарів та послуг кільком компаніям, у тому числі – "Яблуневому дару".

Та свою головну аферу Барщовський Тарас Ярославович організував у 2015 році, незадовго до ліквідації "Дельта Банку".

З осені 2014, після анексії Криму та окупації Донбасу у ПАТ "Дельта Банк"  розпочалися складнощі. Користуючись ситуацією та враховуючи прострочення за кредитами, посадові особи та засновник (Барщовський) позичальників ТОВ "Яблуневий Дар" та  ТОВ "Танк Транс", з метою неповернення кредитних коштів, уклали договори відступлення прав вимоги з клієнтами банку, які не мали можливості отримати свої кошти та 02.02.2015 року заявили  ПАТ "Дельта Банк" про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов’язань за кредитами.

Загалом, фактично за місяць до визнання ПАТ "Дельта Банк" неплатоспроможним, група компаній ТОВ "Яблуневий Дар" та ТОВ "Танк Транс" вчинили більше десяти операцій із зарахування зустрічних вимог (схлопування) на загальну суму більше 100 млн євро.

Однак незаконність таких дій боржника (компаній Барщовського) підтверджується судовими рішеннями які набули чинності, зокрема:

- 26 вересня 2019 року Західний апеляційний господарський суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Яблуневий Дар" та залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2019 у справі № 914/259/18, яким було задоволено позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" та визнано недійсним односторонній правочин — заяву ТОВ "Яблуневий Дар" № 1 від 09.02.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог і припинення зобов`язань щодо сплати компанією заборгованості перед банком за договором кредитної лінії № НКЛ-200469/2 від 19.07.2012 у розмірі 6,47 млн євро (7,3 млн. дол.) та припинення зобов’язань ПАТ "Дельта Банк" перед ТОВ "Яблуневий Дар" на аналогічну суму за акредитивами, які були видані Банком на користь однієї з міжнародних фінансових компаній та права вимоги за якими перейшли від цієї компанії до ТОВ "Яблуневий Дар".
- Раніше 12 вересня 2019 року Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Яблуневий Дар" та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі № 914/3300/16, якими було задоволено позов Уповноваженої особи Фонду ГВФО на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" та визнано недійсною заяву ТОВ "Яблуневий Дар" № 3 від 09.02.2015 про припинення зобов`язань щодо сплати боргу перед "Дельта Банком" (за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469 від 21.01.2011) на 13,1 млн. дол. США внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог (як зазначалося, ТОВ "Яблуневий Дар" отримало від міжнародної фінансової компанії права вимоги до "Дельта Банку" за низкою акредитивів).

- Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у справі № 914/260/18 та повернув ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до ТОВ "Яблуневий Дар" на суму близько 34 млн євро. На думку суду, взаємні вимоги "Дельти" та  T.B Fruit не можна вважати однорідними, оскільки договори за акредитивами та кредитами були укладені у різних валютах.

У якості застави по кредитах ГК T.B Fruit у "Дельті" виступають, у тому числі, цехи розливу соків, обладнання з виробництва сокового концентрату, земельні угіддя; транспорт "Танк Трансу" та ін.

Усвідомивши невідворотність стягнення боргів, Тарас Барщовський знову взявся за шахрайство: у жовтні нинішнього року оголосив про ліквідацію "Танк Трансу", а 22 листопада 2019 року подав від імені "ТБ Сад" заяву до Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі про банкрутство "Яблуневого дару".

26.11.2019 Господарським судом Львівської області розпочато провадження у справі№ 914/2404/19 про можливе банкрутство ТОВ "Яблуневий дар". Не секрет, що мета боржника — не повертати борг та зберегти майно, ховаючись за мораторій, передбачений в процедурі банкрутства.

Барщовський намагається корупційним шляхом блокувати реєстраційні дії через  судові заборони. Простіше кажучи, "купує" суддів. Показовим прикладом є ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 20.12.2019 у справі № 462/7923/19 по кримінальному провадженню № 42019141090000122. Для розуміння рівня цинізму можна відмітити, що заявником у кримінальному провадженні та потерпілою особою є ТОВ "ТБ Сад", а начебто "злодіями" фізична особа-поручитель та ТОВ "Яблуневий дар". Однак, невиконання фізичною особою зобов’язань поруки не може вважатись шахрайством, а тому це розслідування — відверто замовне. Чого лише варта та блискавичність, з якою працюють правоохоронці і суд: 17.12.2019 відбулась реєстрація заяви про злочин, а вже 20.12.2019 суд своєю ухвалою  традиційно встановлює заборону на реєстраційні дії щодо всього нерухомого майна ТОВ "Яблуневий дар".  Як вам такий "трюк"?

Та далі почалися реальні 90-ті, на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдін М.А., який посвідчував договір відступлення прав вимоги між банком та ФК "Інвестохіллс Веста", почали шалений психологічний тиск. Як тільки нотаріус розпочав робити заміну іпотекодержателя в реєстрі речових прав на нерухоме майно, спочатку до нього одразу навідався наряд поліції з неформальними натяками на "помилковість" його дій, а пізніше вже посеред ночі до офісу нотаріуса вдерлись злочинці та, зламавши віконну залізну решітку, викрали сейф в якому зберігались цінні речі та документи.

Цікавим є також той факт, що Барщовський Тарас Ярославович передав у заставу начебто неіснуюче майно.  В іпотеку надавали шість земельних ділянок загальною площею 20 га для ведення сільськогосподарського господарства, що розташовані в Городоцькій міській раді (за межами населеного пункту), Городоцького р-ну, Львівської обл. Але в реєстрі речових прав на нерухоме майно немає наразі  відомостей по цих земельних ділянках. Рівно як і в публічній кадастровій карті України. Виходить, що була проведена незаконна зміна реєстраційних даних цих земельних ділянок. Очевидно, боржник бажає зберегти їх у своїй власності за будь-яку ціну та обов’язково зашкодити кредитору.    

Не треба мати спеціальних знань, щоб зрозуміти: банкрутство "Яблуневого дару" і "Танк Трансу" є штучним і не може розцінюватись інакше, як декларація Тараса Барщовського про відмову виконувати рішення судів та повертати вкрадене.