КДБісти на службі "Укроборонпрому": реалії України під час війни

Немає аналогів такому державному концерну, як «Укроборопром», адже він один з найбільш відомих у країні своїми корупційними скандалами. Ми звикли чути назву цього підприємства останні роки, але мало хто знає, чим воно займалося двадцять років тому або навіть до війни на Сході України

У даному матеріалі мова піде про досить непублічну особистість в лавах керівного складу державного концерну "Укроборонпром" - Михайла Морозова.

За інформацією ЗМІ: Морозов - уродженець Донецька, в 80-90-х роках проходив службу в КДБ СРСР, а в 1989 році навіть вступив до відомого в колах спецслужб Червонопрапорного інституту імені Андропова у Москві.

В інтерв’ю журналістам Михайло Миколайович повідомляє, що у 1989 його колеги розробили план створення підприємства для вирішення важливих задач. Так в надрах науково-технічної розвідки КДБ УРСР народилося перше підприємство, яке надалі стане одним із спеціальних експортерів України на міжнародному ринку під назвою "Прогрес".

Після роботи в приватному бізнесі у 90-х в 2001 році Морозов був призначений директором тієї самої фірми "Прогрес", що створювалась на його очах. На керуючій посаді Михайло Миколайович одразу розбудовує систему контрактів та ділових взаємовідносин з представниками пакистанського ринку. Одним із таких партнерів став Мохаммад Захур.

Саме на його рахунки Морозов разом зі своїми колегами вивів близько 22 млн доларів впродовж 2001-2007 року під час своєї діяльності. Таку суму пакистанський бізнесмен отримав за надання консультаційної допомоги українському спецекспортеру.

Такий кар’єрний підйом у житті Морозова досить точно відобразився у його електронній декларації, де саме в цей проміжок часу можна спостерігати факти про придбання великих земельних ділянок та квартир родиною Михайла Миколайовича.

Не дивлячись на те, що діяльність українського спецекспортера озброєння у Пакистані мала досить неоднозначний характер та подекуди наносила Україні репутаційних та економічних втрат, колишній співробітник КДБ отримав нову посаду. У 2004-2005 роках його призначають першим заступником генерального директора державної компанії "Укрспецекспорт", а згодом керівником Служби експортного контролю, де він пропрацював лише пару місяців.

З цього часу починається інша схема з залученням посадових осіб “Укрспецекспорту”. Серед них відомий для ЗМІ Голуб Андрій Анатолійович, який був представником державної компанії у Пакистані, а згодом і заступником директора одного з департаментів.

Таким чином колишні українські експерти, що в минулому виступали від імені державних українських концернів ,продовжували підписувати контракти на комерційній основі та тим самим ставали конкурентами для державних виробників.

Одним із задокументованих правоохоронними органами став випадок, коли колишнім працівником ДК "Укрспецекспорт" Голубом А.А., який був на той час працівником комерційної компанії "Raviana", була підписана значна кількість договорів на постачання до Пакистану запасних частин та інструментів до танків Т- 80УД та "Аль-Халід" протягом 2010-2013р. Цікаво, що пан Голуб їх укладав не з державними підприємствами, які є оригінальними виробниками, а з партнером компанії "Raviana" - ТОВ "НВК "ВК Система" (юридична адреса якої зареєстрована у м. Васильків), не дивлячись на те, що специфікація і номенклатура товарів є виключно продукцією ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Надалі вказана продукція могла бути нелегально отримана з ДП "Завод імені В.О. Малишева" та ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування".

Кадрові зміни у керівництві ДК"Укроборонпром" лише сприяли подальшому розповсюдженню корупційних схем . У 2010 році тодішній керівник Саламатін знову призначає Морозова директором державного підприємства "Прогрес". Варто зазначити, що Посольство США в Україні відреагувало на дані оборудки нотою протесту, на яку не отримало належної (відповідно до дипломатичного протоколу) відповіді. Гроші за "послуги" продовжували виводити на підконтрольні Морозову та Захуру фірми. Більш вигідні контракти з іншими пакистанськими колегами були розірвані.

Також цікаво, що у період з 2009 до 2013 представникам фірм Морозова і Захура було заборонено відвідування заводів та підприємств "Укрспецекспорту", про що свідчить звіт СБУ за даний період.

За інформацією ЗМІ, піком діяльності Морозова, що може мати ознаки корупційної, став 2013 рік, коли користуючись посадами та репутацією державних представників, розпочалися переговори про постачання до Пакистану деталей до літаків з приватних російських складів, що пояснюється особистими зв’язками Михайла Морозова у військових колах Росії.

У квітні 2014 року генеральним директором "Укроборонпрому" призначають Юрія Терещенка, який почав спроби повернути фірми Морозова та Захура до засвоєння коштів через надання кунсультаційних послуг державним компаніям. Разом з тим Терещенко призначає раніше скандально звільненого Голуба Андрія заступником директора "Укрспецекспорту". Цікавий факт, що він був звільнений у 2013 році за відкати з Пакситану та згодом продовжував приватну роботу у компанії "Raviana" у пана Захура.

У 2014 Терещенко на тендерах підтримує компанію "Raviana", яка є прямим конкурентом українським підприємствам. Після відмови пакистанської сторони підписувати контракти, Терещенка звільнили. "Укрспецекспорт" з того часу припиняє співпрацю з Морозовим та Захуром, а Голуб був звільнений та повернувся на роботу до "Raviana".

Не дивлячись на високий ранг Михайла Морозова та впливові зв’язки, у 2014 році СБУ починає надсилати листи та офіційні реакції на такі міжнародні договори, вказуючи при цьому на випадки ухилення від сплати експортного мита.

Як бачимо, Морозов завжди знаходився в орбіті впливу та діяльності "Укроборонпрому". До того ж він має великий список матеріальних статків, отриманих впродовж роботи у сфері військово-технічного співробітництва.

Наразі Морозов Михайло обіймає посаду заступника директора з маркетингу та збуту і вже офіційно заявив про реформу спецекспортерів військового озброєння на міжнародній арені.

Пройшло 20 років від співробітництва Морозова з Пакистанськими колегами, але Михайло Миколайович вже виразив бажання повернутись до минулої системи договорів, що означає знищення всіх здобутків українських концернів.

Також, відомим випадком для ЗМІ стала ситуація щодо розірвання контрактів "Укрспецекспорту" з Турцією. Аргументували дану ситуацію малою рентабельністю проекту, що перевищувала 50 % . Врешті решт, контракт пішов до інших експортерів, а Україна в обличчі державних компаній зазнала репутаційних втрат . Реформа, яку розпочав минулий співробітник КДБ та топ-менеджер з 20-річним стажем, вже має тенденцію до погіршення торгових відносин України в сфері ВТС з іноземними контрагентами. Ігноруючи наявні контакти та зв’язки, Морозов намагається перестроїти системи закупівлі на більш невигідні для України, її репутації та економіки формати. Невідомим залишається питання мотивації таких корупційних дій та реакції всіх відповідних органів на наявну критичну ситуацію у сфері військово-технічного співробітництва у світі.

На останок варто зазначати, що кадрова політика керівництва "Укроборонпром" викликає багато запитань з боку громадськості та ЗМІ. І дивно, що жодних публічних запитань з боку вищого керівництва держави.