Онлайн моніторинг грального бізнесу: користь для бюджету або лобістів

Дискусії про законопроект "Про легалізацію грального бізнесу" як у парламенті, так і в професійному середовищі мають напружений і дуже активний характер. Черговим каменем спотикання стало питання про організацію системи онлайн моніторингу грального бізнесу. Ця система використовується для розрахунку валового ігрового доходу (GGR) – це виручка грального закладу, яка розраховується як різниця між сумою ставок гравців і сумою виграшних ставок. Лобісти лотерейного пулу замість встановлення зрозумілої і прозорої системи моніторингу ринку намагаються протягнути в законопроекті надто об'ємні та складні характеристики системи онлайн моніторингу. Чому так?

По-перше, Данило Гетьманцев і іже з ним – теоретики, які не можуть навіть уявити всю необхідну технічну частину під створення запропонованої ними в законопроекті системи моніторингу. Банальне нерозуміння. Представники Гетьманцева хочуть, щоб система моніторингу відстежувала і дані гравців, і всі їх дії, і всю інформацію про організаторів ігор, і контролювала систему, а також інші параметри. При найскромніших підрахунках мова йде про необхідність обліку 200-300 мільйонів транзакцій в день. Який сервер впорається з цим?

По-друге, під прикриттям необхідності створення всеосяжної системи моніторингу вони намагаються "затягнути" це питання. Адже для організації такого моніторингу держава повинна буде виділити велику суму грошей: для знаходження відповідних фахівців, яких в Україні сьогодні практично немає; створення необхідної технічної інфраструктури; організації адміністративної структури, яка буде керувати цим процесом. На все це можуть піти десятиліття. І все це при тому, що для нарахування GGR з системи моніторингу необхідна лише інформація про два параметри – суму ставок гравців і суму виданих виграшів.

Для нівелювання подібних ризиків найбільш логічним було б отримання державою відразу великої ліцензійного платежу (мова про понад 500 мільйонів гривень від одного оператора), ніж дрібних незрозумілих платежів від нарахування GGR, що ґрунтуються на системі моніторингу, яка з об'єктивних причин не зможе адекватно працювати довгий час.

Виходячи з цього, припущення про те, що система онлайн моніторингу вступає в дію навіть через 2,5 роки – виглядає надто оптимістичним. Державі для створення захищеної електронної системи і навчання (залучення) відповідних фахівців необхідний час. І найголовніше, немає ніякого опору з боку операторів азартних ігор створення системи онлайн моніторингу, адже вони, як і держава, зацікавлені у її використанні для захисту конкурентності ринку та прав споживачів.

Але ідеї депутатів з лотерейного гуртка не обмежуються створенням дуже складної системи онлайн моніторингу. На їхню думку, крім цього, оператори азартних ігор повинні використовувати касові апарати. Такий підхід, як не дивно, не сприятиме більшій прозорості ринку, а лише більшому обтяженню галузі, створюючи корупційні ризики у вигляді наявності підрядників з моніторингу та компаній, що обслуговують касові апарати. Про вигоди таких бізнесів-присосок, думаю, пояснювати не потрібно, особливо якщо це будуть монополії. Цілком імовірно, що хтось із масовки лото-забави вже готує собі чудовий стартап.

Що ж слід було б врахувати при побудові адекватної та ефективної системи онлайн моніторингу?

• Дублювання наявності системи онлайн моніторингу використанням касового апарату не має ніякого сенсу, крім як створення компаній-паразитів гральної галузі. Таким чином, якщо використовуємо систему онлайн моніторингу, то тоді відмовляємося від ідеї введення касових апаратів.

• У зв'язку з можливим витоком інформації, дані гравця необхідно передавати в систему моніторингу в неперсоналізованному вигляді.

• Варто замислитися про доцільність передачі інформації в режимі реального часу, адже при такому підході будь-який збій може паралізувати гру і/або поставити оператора в нелегальне становище. Виходом з такої ситуації може бути пакетна передача інформації, яка збирається оператором протягом певного часу, а потім "пакетом" передається в систему.

  
  

Сьогодні зусилля депутатів з групи "МСЛ і всі-всі-всі" спрямовані на те, щоб загнати весь гральний бізнес під дію закону про ліцензування, якому підпорядковуються вони самі, і де їм створені сприятливі умови. Таким чином вони хочуть нівелювати суб'єктність закону про азартні ігри, щоб весь бізнес йшов на загальних підставах, під одну, розроблену ними, "гребінку".

Фактично, закон про легалізацію азартних ігор перетворюється в підзаконний акт іншим технічним за своєю природою законом, наприклад, про ліцензування, про касові апарати, про оподаткування і так далі. І як наслідок, українська держава та її громадяни не отримають на виході створення окремої і самостійної галузі, яка легально стане поповнювати бюджет. Замість цього ми отримаємо клубок сірих і корупційних схем, які в обхід казни будуть доїти операторів азартних ігор. І саме цій меті підпорядкована ідея створення наскільки детальної системи онлайн моніторингу.