Рубрики
МЕНЮ
Максим Иванов
В останні кілька місяців однією з найбільш обговорюваних тем українського політикуму є легалізація грального бізнесу. В середині грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2285-д, покликаний нарешті вивести ігрову індустрію з тіні. Але приймати документ в цілому в його первісному вигляді нардепи поки не готові і активно вносять поправки – на сьогоднішній день їх вже понад 3700. Як це часто буває, єдиної думки щодо законопроекту у парламенту немає – в Раді є як супротивники, так і прихильники легалізації грального бізнесу. В той же час є стійка позиція президента Володимира Зеленського, який послідовно виступає на користь легалізації. А ось як на ситуацію дивляться безпосередні учасники грального ринку – журналісти "Коментарів" вирішили поцікавитися у представника TM "Parimatch", генерального директора Всеукраїнської спілки розвитку букмекерства Вадима Місюри.
– Законопроект № 2285-д поки що не взято в розробку до другого читання, при цьому профільний комітет навіть не затвердив його текст. По-вашому, ким гальмується процес і чому?
– Трохи уточню. Законопроект саме зараз проходить підготовку до другого читання. Комітет та його апарат опрацював і систематизував величезну кількість поправок, поданих депутатами (більше 3500), підготував порівняльну таблицю. За період після голосування в першому читанні вже минуло сім засідань робочих груп за участю не лише парламентарів і представників профільних міністерств і відомств, але й учасників майбутнього грального ринку, експертів. Наскільки мені відомо, розглянуто два розділи законопроекту, пройдено понад 1500 правок. Можна констатувати, що сьогоднішній рівень дискусії, як всередині Ради, так і всередині профільного середовища носить напружений і активний характер. І це зрозуміло – багато репутаційних та політичних ризиків для влади, а для бізнесу – встановлення, зміна і визначення правил гри для операторів в майбутньому. Але що радує і дає надію на те, що законопроект буде прийнятий – це єдина думка всіх сторін щодо необхідності легалізації даних видів діяльності.
– І коли ж він може бути прийнятий, по-вашому?
– Природно, що несподівана, гіпертрофована "увага" законодавців до цього законопроекту, виражена в такій кількості редагувань (особливо з боку депутатів фракцій і груп, які апріорі не будуть за нього голосувати), може говорити про можливий процесі затягування. Якщо ми подивимося на характер правок, то вони внесені практично в кожен абзац, частину або пункт кожної статті, що говорить про "небайдужість" до гральної галузі. Можливо, в цьому є інтерес також тих, хто не хоче змінювати усталений після заборони в 2009 р. формат роботи. Але я не став би робити "компліменти" якимось "міфічним" силам і акцентувати на цьому увагу. Чому? Держава! Якщо вона є, якщо в неї є політична воля і СЛОВО його представників носить послідовний характер, то цей процес незабаром буде завершено. Але крім цього, є й об'єктивні фактори. Це, звичайно, "зануреність" парламенту у прийняття закону про землі і перенесення розгляду інших законопроектів, у тому числі № 2285-д, щонайменше до квітня. Але зі свого боку також хотів зазначити, що цей період ми з законодавцями можемо максимально використовувати для роботи над усіма розділами законопроекту, продовження пошуку компромісу між інтересами держави, суспільства та бізнесу.
– Як відомо, "Parimatch" підтримує легалізацію грального бізнесу. Але всі учасники ринку займають таку позицію чи є ті, хто зацікавлені залишатися в тіні? Якщо так, то чому, по-вашому?
– Переконаний, що бажання працювати в тіні – це підхід "вчорашнього дня" і велике гальмо в розвитку і монетизації бізнесу. Всеукраїнський союз розвитку букмекерства, в який входять представники національних брендів Паріматч і Фаворит, послідовно виступає за легалізацію гральної індустрії. Ми бачимо, що журналісти і експерти сьогодні включені в дискусію як у суспільстві, так і всередині ринку, кому цей законопроект більше вигідний. Переконаний, що всім сегментам профільного бізнесу він відкриває нові рівні можливості для розвитку. Але в той самий час, погоджуся з низкою експертів, що законопроект № 2285-д вимагає серйозних доопрацювань і правок.
Наприклад, найбільш гостро стоїть питання фіскального навантаження на майбутню галузь, яка на сьогодні не представляється нам збалансованою, з огляду на пропоновану високу вартість ліцензії та чинне оподаткування. Необхідно внести зміни в податковий кодекс, інакше в Україні буде введена система, відповідно до якої вести гральну діяльність в країні буде в рази дорожче, ніж у державах-сусідах. Це знижує інвестиційну привабливість України.
Також необхідно встановити прозору й зрозумілу систему моніторингу ринку, а оскільки це займе не менше 2,5 років, то галузі необхідний перехідний період, а державі – спосіб адекватно оцінювати обсяг ринку. Для цього потрібно залишити фіксований ліцензійний платіж, але скасувати податок на валовий дохід, який можна буде оцінити тільки коли ринок складеться, а система моніторингу буде адекватно працювати.
Ведуться також і консультації щодо розміщення гральних закладів. У цьому питанні потрібно відмовитися від поспіху і розібратися в специфіці роботи різних видів ігрової індустрії.
Є велика кількість технічних питань, які вимагають ретельного доопрацювання, такі як повноваження майбутньої Комісії з азартних ігор, які необхідно конкретизувати, сертифікація і тестування грального обладнання, звільнити від використання РРО учасників азартних ігор, в його використанні взагалі немає ніякої практичної цінності, так як буде працювати система онлайн моніторингу.
Ці та інші питання сьогодні є центром дискусій на робочих групах в парламенті. Сподіваємося, що законодавці "почують" ринок і багато правок потраплять в законопроект у другому читанні.
– Паралельно з роботою над законопроектом про легалізацію грального бізнесу обговорюється питання змін в Податковий кодекс, які повинні визначити фіскальне навантаження на гральний бізнес. Яка система оподаткування, по-вашому, повинна бути прийнята щодо грального бізнесу і як вам ті пропозиції, які озвучуються в парламенті?
– На даний час зареєстровано 4 законопроекти щодо оподаткування азартних ігор, один основний №2713 і 3 альтернативних законопроекти, всі передбачають різні підходи до оподаткування спеціального податку на доходи від азартних ігор, ставки даного податку варіюються від 0% до 25%, але є один позитивний момент, всі 4 законопроекти передбачають скасування податку з виграшу гравця (скасування податку з доходів фізичних осіб, отриманих від азартних ігор).
Ми виступаємо за збалансований прозорий підхід. Вартість ліцензії може бути прийнятна для букмекерів, якщо цей платіж у розмірі 566 млн гривень (це станом на 1 січня 2020 року, а так як ліцензійний платіж прирівняний до мінімальної заробітної плати, яка з кожним роком збільшується, а це означає, що і плата за ліцензію значно збільшується) буде єдиним ліцензійним платежем, без додаткового податку на дохід від азартних ігор (GGR). Звичайно ж, для цього Верховна Рада повинна внести зміни в Податковий кодекс.
При високій вартості ліцензій справедливо було б прибрати податок на GGR, або знизити вартість ліцензії за податок на GGR. Плюс скасування податку на виграш гравця, який у більшості країн відсутня. Як я говорив вище, законодавці в останньому випадку єдині в думці, що цей податок необхідно скасувати.
Нас, як представників ринку, насторожує позиція представників Міністерства фінансів України та фіскальних органів, які на робочих групах керуються старими підходами у визначенні умов оподаткування гральної діяльності, без обліку специфіки різних сегментів ринку і недієздатної системи проводити якісний фінмоніторинг. Не випадково, за ці півроку, поки готується даний законопроект, представники гральної індустрії жодного разу не були притягнуті для експертної роботи, хоча ще в 2014-2015 такий формат в цьому відомстві практикувався.
– В експертному середовищі звучала думка, що компанії, які будуть платити величезні суми за ліцензію, будуть самі відстежувати і боротися з нелегальними гравцями на ринку. Ви згодні з таким твердженням?
– Після легалізації почнеться природний ринковий процес, в межах якого відбудеться структурування ринку, з'являться реальні гравці. Тягар боротьби з нелегалами повністю ляже на правоохоронні органи. До їх честі, і за їх бажанням, у них це добре виходить, як показали останні події. Також цьому сприятиме кримінальна відповідальність, яку законодавець пропонує посилити (навіть занадто), за роботу "в темну". Але зазначу, що роль інформації в публічному просторі буде також грати велике значення. Саме тому практично всі країни, які пройшли легалізацію, відмовилися від повної заборони на рекламу азартних ігор, залишивши той чи інший формат можливості інформування суспільства, наприклад, через рекламу спонсорства. В даний момент у Верховній Раді України обговорюється повна заборона на рекламу. Чому міжнародний досвід потрібно прийняти до відома? Справа в тому, що повна заборона на рекламу в очах гравця фактично зрівняє легальних операторів ігор і нелегалів, а це означає, що у свідомості людей не складеться публічна картинка тих компаній, які мають право працювати в країні і рекламувати свої послуги, а значить є добросовісним постачальниками послуг. Тому, навряд чи варто очікувати бригади легальних операторів игорки, які будуть боротися з нелегалами. "Невидима рука" ринку зробить свою справу абсолютно природним чином, але для цього парламентарям потрібно зважено підійти до норм закону, які будуть цей ринок формувати.
– Переміщення офлайн-букмекерських контор в 5-зіркові готелі вб'є офлайн-беттінг?
– Звичайно, не вб'є. Швидше, варто розглянути це питання з іншого боку: таке розміщення букмекерських пунктів зменшить кількість ставок, і прогнозований дохід держави від податків. Вболівальники, наприклад, відмовляться від ідеї зробити ставку перед матчем по дорозі на стадіон, якщо пошук п'ятизіркового готелю займе занадто багато часу. Букмекерство являє собою локальну історію, яка пов'язана з місцем постійного проживання людей, а не перебування в готелі. Природа букмекерської діяльності не націлена на людей, які приїжджають в місто і зупиняються на короткий час переночувати в готелях. Тому в усьому світі вони розміщуються в окремо розташованих нежитлових приміщеннях, з певними обмеженнями по площі та іншими параметрами.
Виходячи з існуючих пропозицій парламентаріїв, мало б сенс розмістити букмекерські пункти в окремо розташованих нежитлових приміщеннях квадратурою не менше 500 м кв (букмекерський пункт повинен займати мінімум 50 кв. м), у тому числі в готелях, аеропортах (світова практика).
– Що потрібно зробити, крім власне законопроекту і сприятливої фіскальної політики, щоб букмекерський ринок України зацікавив іноземного інвестора?
– Ми переконані, що встановлення прозорих правил гри сприятиме розвитку грального ринку в цілому, і беттінг, в тому числі. І тут ключовим буде питання – які умови держава зможе запропонувати бізнесу. Друге читання, ми сподіваємося, відповість на багато запитань грального бізнесу і, звичайно, створить ті умови і можливості, які розкриють його інвестиційну привабливість. Але вже зараз у законопроекті немає обмежень по кількості ліцензій на букмекерську діяльність. Це хороший стимул для розвитку здорової конкуренції.
Крім реалістичного бізнес-плану інвесторам потрібна впевненість у цілості своїх інвестицій, а значить в наявності незалежного правосуддя та якісної правоохорони. Це ті системні параметри нашої країни, які безпосередньо впливають на його глобальну та регіональну конкурентоспроможність з точки зору капіталу. Цим займається держава на найвищому рівні, і впливати на це немає можливості, а ось в частині обговорення ринкових рамок у нас є важелі впливу – на робочих групах парламентарії прислухаються до експертів і дискусія рухається у бік компромісу. Дуже сподіваємося, що депутатам вистачить мотивації, щоб врахувати максимальну кількість слушних ідей і пропозицій.
– "Parimatch" був титульним спонсором Української Прем'єр-ліги з футболу, а також підтримує хокейні та баскетбольні ліги. Крім того, "Parimatch" спонсорує низку спортивних клубів в Україні. Як букмекери можуть мати настільки сильний вплив на цілі спортивні змагання і одночасно на кілька клубів, які представляють один турнір? Це не може не наштовхувати на підозри у нечесності змагання. Як ви можете розвіяти ці підозри?
– Абсолютно не взаємопов'язані речі. Навпаки, як раз букмекер зацікавлений у чесній грі. Прибуток цього бізнесу формується від зростання кількості ставок на подію, а роблять їх люди, вболівальники. Якщо вони не будуть упевнені в чесності команди, спортсмена, прогнозованості, в його розумінні, результату події – гравець просто не буде до нас приходити. Одна сторона. А друга, не менш важлива, коли букмекер робить прогноз і виставляє коефіцієнти, то він керується тією інформацією та аналітикою, яка дозволяє йому зробити об'єктивний прогноз, а будь-який "договірняк" – це вже не логічні дії (наприклад, 5 м'ячів за п'ять хвилин або програш топ-команди команді п'ятого дивізіону:), за якими слідує великий програш контори.
Тому, ми й залишаємося активними учасниками просування ідеї легалізації грального бізнесу, і саме букмекери зацікавлені у протидії корупції в спорті – це один з безумовних позитивних ефектів виведення ринку азартних ігор з тіні. Не випадково, ми одні з перших підтримали Закон України "Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень", а в лютому 2019 року взяли участь у семінарі в рамках проекту Ради Європи "Спорт осторонь від злочинності ", який пройшов у Києві.
Недобросовісні ставки і договірні матчі – це не тільки неспортивну поведінку, але і злочин, де потерпілим є саме букмекер: ставка на договірний матч і отримання виграшу за такою ставкою – це крадіжка грошей у букмекера. Тільки після легалізації букмекер стане суб'єктом правових відносин і зможе відстоювати свої права як потерпілого від злочину. Після легалізації в підзаконних актах не можуть міститися норми, які б регулювали використання інформації про дії спортсменів на полі. Разом з букмекерами і киберполіцією спортивні федерації зможуть виявляти організаторів і учасників договірних матчів.
Повторюся, всі підозри букмекерів в маніпуляції результатами матчів – лише говорять про відсутність інформації про букмекерську діяльність взагалі і відповідальну гру як концепцію ведення цього бізнесу. Поки гральна індустрія буде під забороною – такі міфи будуть продовжувати панувати в суспільній свідомості. Ми з цим боремося і будемо боротися.
– Чи правда, що в європейських країнах операторів спортивного беттінгу зобов'язують підтримувати розвиток спорту? Як це відбувається?
– Напевно, правильніше сказати, що у світовій практиці на законодавчому рівні регулюється не тільки сама діяльність, але закріплюється в ряді країн і розподіл відрахувань від грального бізнесу на різні соціальні потреби або сфери діяльності.
Наприклад, у Чехії всі податки від беттінгу і лотерей йдуть на підтримку спорту. Країни створюють різні фонди для фінансування соціальних потреб суспільства. Крім цього, компанії добровільно фінансують спорт, медицину, культуру, підтримують ініціативи місцевих громад, адже гральний бізнес, як беттінг, наприклад – це локальна історія, пов'язана з місцем проживання людей. Так, наприклад, в Британії лідери грального ринку співпрацюють і підтримують організації, які надають допомогу хворим на лудоманію і їх близьким, беруть участь у заходах місцевого співтовариства: відновлюють школи, проводять марафони, готують їжу для дітей, чистять пляжі, підтримують собак-поводирів, і надають допомогу мігрантам.
У проекті закону 2285-д, прийнятого парламентом у першому читанні, також міститься відповідна норма – передбачається створення Фонду підтримки медицини, спорту і культури. Яка саме частина доходів від всієї індустрії, і беттінгу, в тому числі, буде йти на підтримку спорту – проект закону не уточнює. Це вже питання підзаконних актів та регуляцій всередині органів державної влади, яким цей фонд буде підкорятися – мова про відповідні міністерства. В Україні обрали таку, більш холістичну формулу, всередині якої з позиції народних обранців гральна індустрія повинна надавати підтримку не тільки спорту, але і з більш широкого кола соціальних питань. Ця позиція специфічна, і це нормально: наприклад, у Польщі, фонд, який наповнюється держкоштами від грального бізнесу зобов'язаний, крім іншого, підтримувати громадянське суспільство і політичні партії – така культура в польському суспільстві, це для них важливо і вони так визначили соціальну відповідальність бізнесу. У нашому випадку інакше, але далеко не тільки підтримка спорту передбачається.
Звичайно, виникає питання ефективності підтримки – адже простіше домогтися результату, якщо сфокусуватися на одній точці. До того ж, спорт – це профільна діяльність для деяких видів азартних ігор, таких як беттінг, зокрема: люди роблять ставки на спорт, і заробіток букмекера безпосередньо залежить від розвиненості спортивної індустрії. Але в кожній країні свої нюанси, і, на жаль, подобається це нам чи ні, але спорт не представляє собою пріоритету для України.
– Яка участь Parimatch у цьому процесі?
– Торгові марки Parimatch і Favorit Sport, як представники соціально-відповідального бізнесу, за ці непрості для держави роки, постаралися максимально спрямувати свої сили на збереження і підтримку українського спорту. Зокрема, багато в чому завдяки цим брендам живе український хокей, баскетбол, боротьба, змішані єдиноборства. Так і футбольні клуби, національна збірна також отримують системну підтримку букмекерів.
Компанії допомагають студентському та аматорському спорту, проводять різні соціальні ініціативи з дітьми, розвивають олімпійський рух. Важливо також відзначити, що це технологічні компанії, а, отже, розвивають освітній напрямок спортивного маркетингу IT-індустрії та інше.
Букмекери завжди були і залишаться плечем для українського спорту. Головне, щоб легалізація відбулася, запропонувавши ринку зрозумілі і справедливі рамки роботи, а бізнес, я переконаний, сам прийде з конструктивними пропозиціями в ті соціальні ніші, які близькі йому за духом і важливі для суспільства.
Новини партнерів
Новини