Відкриття ринку землі може знизити підтримку громад агрохолдингами — Вікторія Нагірняк, МХП

Таке припущення висловила в інтерв'ю Вікторія Нагірняк, керівник напрями "Корпоративна соціальна відповідальність" агроіндустриального холдингу МХП. На її думку, перехід від довгострокової оренди паїв до купівлі-продажу докорінно змінить відносини агровиробників з місцевими громадами, а деякі з агрокомпаній можуть звести всю свою діяльність до виконання звичайних законодавчих обмежень — не погіршувати якість ґрунту, не завдавати шкоди навколишньому середовищу.

"Глобально, викупивши землю, агрокомпанії не зобов'язані продовжувати нинішню соціальну політику: ремонтувати дороги, лагодити дахи в школах, пропонувати свої ініціативи і т. д.", — припускає Нагірняк.

При цьому вона звернула увагу, що глобальні публічні компанії, які дотримуються світових стандартів діяльності, все ж продовжать тісну взаємодію: "Компанії продовжать допомагати місцевому населенню. З одного боку, їх до цього будуть підштовхувати міжнародні організації, а з іншого — активний осередок місцевого населення.  В таких реаліях бізнес змусять говорити з місцевою громадою", — пояснила вона.

Представниця МХП зазначає, що основними донорами місцевих бюджетів є агрохолдинги, в той час як дрібний фермерський бізнес мало зацікавлений в соціальних проектах.

 За словами Нагірняк, великі публічні компанії, наприклад МХП, акції якого котируються на Лондонській фондовій біржі, постійно перебувають під наглядом як з точки зору виконання загальноприйнятих світових стандартів корпоративної відповідальності, так і під пильним увагою фінансових і технологічних аудиторів. Оскільки холдинг МХП поставляє продукцію на ринки 80 країн світу, його заводи і технологічні ланцюжки регулярно перевіряють органи контролю якості харчових продуктів багатьох країн світу, в тому числі Єврокомісія Євросоюзу.

"Це не тиск, а одна з умов отримання кредитних ліній та інвестицій, і вони прописані в програмі взаємодії. У ній є цілі блоки по роботі з землею. Наприклад, у них прописані класи засобів захисту рослин, які категорично заборонено використовувати. Аудиторська комісія може приїхати в будь-який час і досліджувати поля після обробки пестицидами, наприклад, на 3-й або 5-й день після обприскування. Також аудитори мають повне право зламати, наприклад, качан кукурудзи і забрати з собою на дослідження, а потім порівняти аналізи з показниками нашого підприємства", — навела приклад Нагірняк і зазначила, що громади часто віддають перевагу співпраці з МХП, ніж з абсолютно непрозорими і непідконтрольними дрібними фермерами.

Крім того, за її словами, жоден фермер не має фінансових або організаційних ресурсів, щоб допомагати власним громадам: "Уявімо ситуацію: громаді необхідно на ямковий ремонт 600 тис. грн. Тепер вони не просто просять гроші, а приходять до менеджменту підприємства і кажуть, що за даним проектом учасниками фінансування виступають — місцева влада, районний бюджет та ви як бізнес. В такому випадку всі учасники рівноправні і гострі проблеми закриваються в рази швидше", —пояснила Нагірняк вигоди для громад від партнерства з великими холдингами.

В рамках КСВ-проектів агрохолдинг МХП відомого українського бізнесмена Юрія Косюка інвестував протягом 2018-го і першої половини 2019 року понад 262 млн гривень на розвиток інфраструктури 14 регіонів присутності підприємств 30 групи. Холдинг виділяє кошти на ремонт місцевих доріг, розвиток шкіл та дитячих садків, облаштування соціальної інфраструктури загального користування, організація системи медичної допомоги в селах, матеріальну допомогу молодим сім'ям з дітьми, а також адресну допомогу пайовикам.