Українська Асоціація платіжних систем виступила проти закону "слуг народу" про РРО

Прийнятий 10 вересня Верховною Радою за основу закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлює дискримінаційні умови та порушення конкуренції на ринку переказу грошових коштів. Про це заявили в українській Асоціації платіжних систем.

Як зазначили в організації, зараз у проекті закону про РРО відсутні норми використання реєстраторів розрахункових операцій в банках. Хоча як банки, так і небанківські фінансові установи, що здійснюють діяльність по прийому готівки для подальшого її переказу, підзвітні та підконтрольні єдиному регулятору — Національному банку України. Небанківські фінансові компанії, як і банки, подають регулятору відповідну статистичну звітність, що містить перелік усіх операцій з переказу коштів, у тому числі, ініційованих з допомогою ПТКС.

Також в Асоціації підкреслюють, що поки жоден програмний реєстратор розрахункових операцій не впроваджено в промислову експлуатацію і не внесений до реєстру дозволених до використання реєстраторів розрахункових операцій.

"Державна податкова служба України ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, в яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій повинен передавати інформацію на сервер контролюючого органу. Тобто, поки відсутні будь-які нормативні вимоги до таких рішень, — зазначають в Асоціації. — До того ж, терміни, які передбачає цей законопроект — 6 місяців з дня опублікування. Це залишає для бізнесу термін в 3 місяці на розробку і впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій. Якщо навіть зараз бізнес згрупується і розробить якісь аналоги, гарантії того, що такі рішення будуть внесені в реєстр РРО в стислі терміни і їх можна буде використовувати, немає".

У зверненні також йдеться, що суми штрафів, зазначених у цьому законопроекті, є неприйнятними і неприпустимими для бізнесу. Так, президентом України Володимиром Зеленським був скасований указ, яким встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни.

"Як було представлено в пресі, скасування даного штрафу було пов'язана з тим, що він "заважав бізнесу працювати". І що ми бачимо тепер? Законодавці встановлюють за фактично таке ж порушення, нову суму штрафу у розмірі 150% від вартості неоприбуткованої суми (мінімум 850,00, хоча можна було обмежитися сумою 500,00 грн.). У разі вчинення повторного правопорушення (повторне звернення клієнта до фіскальної служби із скаргою), сума штрафу становить 250% від вартості неоприбуткованої суми. Тобто, те що декларувалося президентом Зеленським раніше, поки вкрай порушується законопроектами, які вносяться на розгляд у Верховну Раду України", — кажуть в Асоціації платіжних систем.

Звертається увага і на ту обставину, що норми даного законопроекту дозволяють контролюючому органу здійснювати додатковий тиск на бізнес."

Адже сума штрафу досить велика, кожне звернення громадянина це перевірка й штраф, а контролюючий орган хоча і перебуває в стадії реформування, але його співробітники (в своїй більшості) залишаються на своїх місцях. Де гарантія того, що вони надалі не будуть зловживати своїми новими повноваженнями? Бізнес вже бачив не одну трансформацію фіскальної служби, однак поки змін у напрямку доброчесності, справедливості та виваженості в застосуванні штрафів не вбачається", — сказано у зверненні.

На закінчення Асоціація звертає увагу законодавців на те, що перед тим, як впроваджувати "колосальні" штрафи за невиконання нормативного документа, необхідно створити нормальні умови для ведення бізнесу.