Чим обернеться для України співпраця з МВФ: прогнози експертів

Практично через місяць після погашення останньої заборгованості, Україна хоче знову взяти кредит у МВФ

Вчора, 11 вересня в Україну прибула місія Міжнародного валютного фонду. В рамках свого візиту представники МВФ проведуть зустріч з керівництвом Національного банку України, Міністерства фінансів та іншими профільними державними установами. Чого чекати від цього візиту дізналося видання "Коментарі", поспілкувавшись з експертами.

Від реструктуризації до реструктуризації: борги України продовжують зростати

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло зазначає, що загальне "перезавантаження" економічної політики України логічно передбачає і "перезавантаження" взаємовідносин з МВФ.

"Разом з тим, навряд чи можна очікувати істотних змін умов співробітництва: Україна має забезпечити дієвість заходів у сферах фінансового контролю, боротьби з корупцією, оздоровлення фінансів держкорпорацій і розблокування ринку сільгоспземель, - підкреслює експерт. - Потреба в кредитах МВФ також не знята, адже попереду залишаються пікові виплати за зовнішнім боргом, а незабаром настають і зобов'язання по виплаті реструктуризованих у 2015 р. боргів (VRI)".

Найімовірніше, для продовження співпраці Фонду необхідно буде укласти меморандум з новим урядом, щоб забезпечити наступність у згаданих важливих питаннях, вважає Ярослав Жаліло.

"Навряд чи на даний момент Україна готова запропонувати нестандартні методи рішення проблем, які могли б уникнути непопулярних зобов'язань (зокрема, підвищення тарифів). Хоча переговори, які враховували б нові реалії на глобальних ринках енергоресурсів, з зміцненням курсу гривні, могли б враховувати інші інструменти зниження дефіциту Нафтогазу (наприклад, зниження споживання на основі великих програм енергозбереження), були б бажані, - продовжує експерт. - Важливим напрямком переговорів могло б стати формування узгодженої політики по приводу VRI. Невигідність укладеної угоди про реструктуризацію для економічного розвитку України очевидна - і це повинно стимулювати до пошуків шляхів чергової реструктуризації боргу, щоб розвантажити економіку від "податку на економічне зростання"".

Зміцнення курсу гривні може стати загрозою для співпраці України і МВФ

Глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос вважає, що в повітрі витає відмова від майбутнього співробітництва.

"Але давайте відразу зафіксуємо, що це не може статися відразу: потрібно розрахуватися за старе, а також варто знайти подальші джерела масового залучення коштів, - пояснює експерт. - Дуже негативно на поточну місію може вплинути відплив мільярдів на дивіденди Арселорміттал. А ось позитивно – грамотно організовані запозичення у формі облігацій внутрішньої державної позики. Тут і суми зростають, і відсоток знижується. Що разом вказує на визнання зачатків стабільності економіки".

Питанням від місії, на думку Кривоноса, також буде те, що ми будемо робити з валютним курсом: подальше зміцнення створює додатковий ризик експортерам, на яких покладено завдання залучення валюти в країну.

"Ну і в цей вінегрет думок слід додати підготовку до продажу держбанків і подальшу приватизацію, - підкреслює експерт. - Як слідство, в такій плутанині у внутрішніх діях ще більше ризикувати і відмовлятися від співпраці з МВФ не варто. А варто шукати способи балансування припливів і відтоків коштів в економіку країни за рахунок широко спектру джерел, поетапно витісняючи кошти МВФ".

"НБУ – монстр, який нікому не підпорядковується"

Експерт Фонду суспільної безпеки та Центру аналізу економічної політики, фахівець у галузі соціальної політики та макроекономіки Юрій Гаврилечко впевнений, що результатом зустрічі нового українського уряду з місією МВФ стане погіршення економічної ситуації в Україні з одночасним зростанням зовнішнього боргу.

"Нас чекає чергова порція економічних зобов'язань, які український уряд буде брати на себе, лобіюючи інтереси, як вітчизняних олігархів, так і транснаціональних корпорацій, що мають в Україні свої інтереси, - вважає Гаврилечко. – У парламенті сьогодні проголосували за закон про "спліті", який наділяє НБУ фантастичними повноваженнями з регулювання ринку фінансових і страхових послуг. Створюється, по суті, монстр, який нікому не підпорядковується і сам визначає правила гри на цьому ринку. І йому нічого не заваде знищити вітчизняний бізнес, давши можливість зайти сюди іноземцям. Хто заважає в наступний меморандум з МВФ запхати ще ряд подібних лобістських законопроектів? Досить згадати той же ринок землі, відкриття якого зараз також активно лобіюється. При цьому українцям таке відкриття нічого гарного не принесе".

На думку експерта Фонду громадської безпеки, Мінфін і НБУ провернули операцію з надання іноземцям доступу на український ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

"Вклавшись в українські цінні папери, зарубіжні "товариші" отримують тут (при стабільному курсі гривні) за рік в десять разів більше, ніж в середньому на будь-якому світовому ринку цінних паперів, - говорить Гаврилечко. – Так, якийсь час курс гривні буде стабільним. Але, враховуючи негативний торговий баланс, Україні потрібно десь брати гроші. Таких джерел два: українські гастарбайтери і своп-операції, які нам підносять як "кредит МВФ". Хоч насправді, цей фонд нікому в останні десятиліття кредитів не дає. Кредит завжди є цільовим, платним, забезпеченим, зворотнім. Ні цільовим, ні забезпеченим кредит від МВФ не є. Україна ще жодного разу не вклалася в терміни, завжди починаючи наступну програму, не закінчивши попередню. Так що це – більш-менш класична своп-операція. Україна просто гарантує приватним власникам боргу та банківським корпораціям, що поверне їм гроші. А МВФ виступає гарантом повернення грошей тим, хто вклався в наші цінні папери. При цьому їхні гроші на наш ринок не потрапляють. Зате всі програми МВФ, спрямовані на те, щоб зафіксувати курс перетворення України в аграрну та сировинну державу".

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" повідомляло, що Україна повністю погасила борг перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) за програмою "stand-by".