Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Компанія British American Tobacco (BAT) прийняла рішення
переформатувати структуру управління бізнесом у Східній Європі. Зараз Україна
є центром регіону, який включає в себе 12 країн, але вже з нового року український офіс буде включений в інший регіон з центром прийняття рішень у
Румунії.
"Рішення про перенесення центру прийняття рішень з України в Румунію
обумовлено, серед іншого, непрогнозованою фіскальною та регуляторною
політикою уряду України", — повідомили виданню "Коментарі" в British
American Tobacco.
12 вересня 2019 року British American Tobacco p.l.c. анонсувала важливий
крок у напрямку спрощення бізнесу і перетворення ВАТ у більш ефективну,
гнучку і зосереджену на бізнес-цілі організації. У компанії очікують, що
це дозволить максимально відповідати запитам споживачів і працювати над
розвитком нової продукції.
"Моя мета – перетворити ВАТ в більш сильну, просту і швидку організацію,
а також значно прискорити розвиток портфеля нових продуктів, щоб
забезпечити довгострокову стабільність бізнесу", – зазначає виконавчий
директор компанії Джек Боулз.
Про можливі причини переміщення офісу British American Tobacco з України
виданню "Коментарі" розповіли експерти.
Експерт Української фабрики думок, економічний оглядач Юрій
Гаврилечко вважає, що протягом нинішнього місяця українці отримали кілька
цікавих сигналів від держслужб, суть яких зводиться до одного – Україна хоче
обікрасти інвесторів.
"Першим сигналом стали дії Державної фіскальної служби, яка "наїхала" на ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг". Комбінату нарахували 9 млрд грн. зобов'язань, які, по суті, були висмоктані з пальця. Другий сигнал – спроба "протягнути" через парламент законопроекти №1209, №1210, які в кілька разів збільшують навантаження на вітчизняні ГЗК (рентні платежі, розширення бази оподаткування). Досі парламентарії блокують спроби експертного обговорення даних законопроектів, не даючи, у тому числі потенційним інвесторам, висловити свою думку з цього приводу. Втім, у тому ж "Арселорміттал Кривий Ріг" вже заявили, що якщо таке навантаження узаконять і сировина значно подорожчає, може постати питання про закриття комбінату, оскільки працювати стане невигідно", – говорить Гаврилечко.
Експерт також вважає, що був і "третій дзвоник" у вигляді виїмки документів і
допитів, що здійснює Державне бюро розслідувань (ДБР) в
рамках справи про законність укладення мирової угоди між тютюновим
концерном "Philip Morris Ukraine" і Україною. Так, мирова угода мала анулювати претензії українських податківців щодо того, що в 2015
році компанія почала застосовувати спеціальний митний режим переробки на
території України для подальшого експорту продукції.
"Philip Morris Ukraine вийшла на український ринок в 1994 році і в даний
момент входить в топ-5 найбільших платників податків країни. Минулого року компанія заплатила в наш бюджет 14,8 млрд грн. І тут – обшуки... Логічно, що ще
один тютюновий гігант — British American Tobacco – поглянув на цю ситуацію та
вирішив на всяк випадок перенести свій офіс в Румунію, де чудес, подібних тим,
що зараз відбуваються в Україні, не було кілька десятків років", — зазначає
експерт.
Питання для інвесторів заходити чи не заходити в ту чи іншу країну залежить
не стільки від того, в якому стані знаходиться економіка, воює чи не воює
країна, скільки від прогнозованості та послідовності дій влади.
"Бізнес може виконувати найбільш божевільні приписи, працювати під
величезним пресом податків, але він повинен розуміти, за якими правилами працює, і
коли може дійти до точки прибутковості. Якщо це можна прорахувати, інвестиції
в країну приходять. Ну, а якщо ні... Непередбачувана держава буде бачити
лише спекулятивний капітал, як це відбувається зараз з Україною. Інші гроші
до нас заходити не будуть", – говорить
Гаврилечко.
"В силу специфіки франчайзингу як міжнародного бізнесу, мені, керівнику профільної асоціації, завжди доводиться стикатися з думкою ТНК (транснаціональна компанія або корпорація, – ред.) про те, що рішення з того чи іншого питання буде прийматися в офісі в заздалегідь у певній країні. І такі країни, як правило, тяжіють до фінансових центрів або операційних одиниць, які планують працювати максимально довго", – зазначає глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос.
Експерт акцентує увагу на тому, що рішення, які приймаються на підставі
прогнозів на 7-10 років і на строк на 5-15 років. Все, що швидше – це "швидко і
так не може бути". І якщо такий офіс переміщається, то тільки через те, що
щось дуже серйозне сталося.
Кривонос каже, що такі переміщення в одній країні можуть відбуватися раз
на 10-15 років. У той же час в Україні, протягом двох тижнів подібне сталося
двічі. До того ж, через тиждень після початку роботи нового парламенту:
- 11 вересня акціонерам ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" пропонують
виплатити дивіденди, які не сплачували протягом 15 років ;
— 23 вересня British American Tobacco переносить центральний офіс по регіону з
України до Румунії, після 26 років роботи в нашій країні.
"Налякав їх склад парламенту? Чи "шалений принтер", який завівся у
стінах Верховної Ради разом з новими депутатами? Не так страшний такий принтер
по своїй суті, а страшне його неконтрольований законовилив у всіх галузях...
11 мільярдів дивідендів і 16 мільярдів податків на цей рік ми вже втратили від
"скаженого принтера". Може пора зупинитися і подумати?", — задається питанням Кривонос.
Економіст, консультант з питань антикризового управління Михайло Гагаркін
зазначає, що вихід з ринку України великих компаній – це, в тому числі, підсумок
довгої праці Кабінету міністрів Гройсмана. Це вже не перший випадок відходу
великих компаній з ринку України через державні "органи управління". Він
вважає, що в цю сферу повинні приходити люди з великою відповідальністю і розумінням
того, що роблять, а не з бажанням сьогочасної вигоди, як часто відбувається в
нашій країні.
"Лише вдосконалення усіх трьох гілок державної влади в країні
допоможе повернути довіру великих інвесторів, компаній. Внаслідок цього ми
побачимо створення робочих місць в країні, створення додаткової вартості української
продукції та якісну зайнятість українських громадян всередині країни. Але поки
все це виглядає скоріше як фантастика, ніж як реальність", — підсумував Михайло
Гагаркін.
Новини партнерів
Новини