Курс долара vs ціни: експерти розповіли, чому при зміцненні гривні ціни не знижуються

Гривня зміцнюється, а ціни в Україні не падають, зокрема, через інерційність: підприємці, імпортуючи товар, закладали значно вищий курс і не переносять ефект на споживачів відразу. Про це заявив заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб. Наскільки це пояснення не відповідає дійсності, і чому при ослабленні гривні ціни зростають, а при посиленні – не змінюються, виданню "Коментарі" розповіли експерти.

Курс долара vs ціни: імпортери у виграші

Керівник відділу аналітики компанії Forex Club Андрій Шевчишин зазначає, що описана практика дійсно використовується ринком.

"Підприємці усвідомлюють тимчасовість поточних рівнів курсу. З одного боку, є досвід попередніх років, а з іншого боку, вони оцінюють інформаційний фон і стежать за прогнозами авторитетних інституцій, які вказують на девальвацію до рівнів 27 грн. за долар, – пояснює експерт. – Проводячи бюджетування раз або два рази в рік, підприємці закладають завищений курс з урахуванням можливих курсових коливань. Імпортуючи товар за долари, підприємці та компанії реалізують його протягом тривалого часу за гривні. У період реалізації може відбутися ослаблення гривні, в результаті чого отриманих коштів для закупівлі нової партії товару може не вистачити, а значить краще закласти завищений спочатку курс в ціну реалізації".

Шевчишин підкреслює, що зміцнення гривні підвищує прибутковість імпортерів. Компанії імпортери з високою оборотністю капіталу або швидким періодом реалізації продукції можуть знижувати відпускні ціни, проводити аукціонні розпродажі, оскільки для них девальваційний ризик обмежений коротким періодом.

"Але навіть такі імпортери, оцінюючи кон'юнктуру ринку і ціни конкурентів, обирають притримувати відпускні ціни, щоб накопичити запас міцності для майбутніх періодів, – підкреслює аналітик Forex Club. – При ослабленні гривні ціни імпортерів, як правило, ростуть, якщо є загроза зміни курсу, раніше закладеного в бюджет. Якщо припустити, що компанія заклала на поточний рік курс 27 грн. за долар, а зараз гривня торгується на рівні 25 грн. за долар, то, швидше за все, до позначки 26,5 грн. за долар імпортери не будуть підвищувати ціни на свою продукцію".

Курс долара vs ціни: складові вартості товарів

Економіст Іван Нікітченко також згоден з поясненнями представника НБУ.

"У ціні будь-якого товару є не тільки його собівартість (купівельна ціна, транспорт, податки, комуналка, тощо), але і ризик. На жаль, в Україні цих ризиків багато. Це і ризик зміни курсу, – підкреслює експерт. – Незважаючи на те, що цього року курс зміцнився, всі добре пам'ятають, що він у нас може "відлітати" дуже різко у іншу сторону. Плюс, навіть уряд закладає в бюджет-2020 курс 27 грн./дол. Бізнесмен, купуючи товар сьогодні, в ціну закладає вартість наступної партії товару – а її він може придбати вже за курсом 27 грн./дол. Додатково, відбувається загальне зростання цін у країні".

Підприємець не живе у вакуумі, він теж ходить у магазин, платить зарплату і т. д. – інфляція відбивається і на ньому, тобто на кінцевій ціні товару, пояснює економіст.

"Тільки після декількох років макроекономічної стабільності, підприємці почнуть закладати в ціну товару менші ризики, і вартість імпортних товарів в магазинах стане точніше реагувати на зміни курсу", – резюмує експерт.

Курс долара vs ціни: у всьому винен ринок

Експерт інституту Growford Олексій Кущ називає пояснення представника НБУ "абсолютно неадекватним".

"Інерційністю підприємців можна прикриватися лише якщо гривня зміцнюється на короткочасному інтервалі. А потім все швидко змінюється девальвацією. Тоді, дійсно, підприємці, незважаючи на міцну гривню, формують негативні курсові очікування – і закладають їх у ціну. Але в Україні зовсім інша ситуація, – говорить Кущ. – Гривня зміцнюється з початку літа. Ми бачимо стійкий тренд до зміцнення. Так що інерційність підприємців могла б спрацьовувати у разі продажу товарів тривалого користування (авто, дорога побутова техніка – те, що коштує досить дорого і продається досить довго). Але все це не має ніякого відношення до продажу споживчих товарів з коротким терміном ринкового звернення. Тих же продуктів харчування".

Фінансовий експерт вважає, що в Україні є дві причини, чому не відбувається адекватного зниження цін.

"Перша причина – монополізація ринків, – говорить Кущ. – Монополії не хочуть втрачати частину прибутку. Якщо намацали певний споживчий попит, то намагаються його максимально довго утримувати ціновий поріг. Класичний приклад монопольного тиску – вітчизняний ринок автомобільного палива. Там утримують ціни і коли гривня зміцнюється, і коли ціна на нафтопродукти у світі падають".

Другою причиною експерт називає тип українського ринку і споживчого попиту.

"У нас досить низький рівень платоспроможності населення – порівняно з розвиненими країнами. Це формує своєрідну маржинальну модель заробітку на торгівлю, – пояснює Кущ. – В економічно більш благополучних країнах торговельні мережі працюють за принципом збільшення обороту, тоді як торгова націнка на товари там невелика. У нас же через низьку платоспроможність населення торгові мережі намагаються заробляти не на обсязі, а на торговій націнці. Вони розуміють, що якщо почнуть різко знижувати ціни, українці, обмежені в засобах, не будуть різко купувати більше товарів. До того ж прискорення обороту товарів – це теж певні витрати. Ось і воліють заробляти на торговій націнці, не особливо звертаючи уваги на такі фактори, як зміцнення нацвалюти".