Прожитковий мінімум в Україні запрацює по-новому: експерти оцінили ініціативу уряду

Уряд України підготував законопроект, який змінює роботу прожиткового мінімуму як показника, який впливав на заробітну плату. Це нібито стане першим кроком до підвищення прожиткового мінімуму в 2020 році. Експерти оцінили для видання "Коментарі" ці ініціативи, а також пояснили, яким повинен бути прожитковий мінімум, і що зробити, щоб він відповідав нашим реаліям.

Прожитковий мінімум в Україні: суть урядової ініціативи

У планах уряду, як запевняє міністр соціальної політики Юлія Соколовська, відв'язати частина різних виплат від прожиткового мінімуму.

За її словами, будь-яке підвищення прожиткового мінімуму автоматично підвищує всі інші показники. А сьогодні прив'язані до прожиткового мінімуму понад 150 видів виплат. Наприклад, максимальний розмір допомоги становить два прожиткових мінімуму, а посадовий оклад суддів Верховного Суду – 55. І коли прожитковий мінімум піднімається на 100 грн., то для одержувачів соціальної допомоги надбавка буде в 200 грн., а для суддів ВС – 5,5, тис. грн.

На думку Соколовської, якщо рухатися поетапно до визначення сутності "фактичного прожиткового мінімуму". Можна дійти до того, що він буде становити не менше 30-40% від розміру середньої заробітної плати. Зараз для різних категорій населення мова йде про 3-4 тис. грн.

Також міністр повідомила про плани ввести поняття "мінімального посадового окладу в системі оплати праці" (до цього показника, який буде встановлюватися законом про держбюджет, хочуть "прив'язати" зарплати і оклади працівників бюджетної сфери та система оплати праці в держсекторі), а також понять "розрахункова одиниця" і "штрафна ставка" (будуть застосовуватися для визначення розмірів штрафів та стягнень).

Прожитковий мінімум Україні: немає конкретики

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначає, що текст закону про прожитковий мінімум поки немає, тому про щось говорити предметно важко. Зате можна говорити про ймовірні проблеми з МВФ.

"Все це нічого не варто, поки не будуть внесені зміни в державний бюджет на наступний рік, де стоїть прожитковий мінімум 2100 гривень, – вважає експерт. – Як тільки будуть зроблені зміни в 4200 грн., різко збільшаться соціальні виплати за тими напрямами, які відірвати від прожиткового мінімуму неможливо. А це – і виплати по безробіттю та на дітей і по інвалідності та допомоги малозабезпеченим. І тоді ми подивимося, яким буде реально дефіцит бюджету, і що "заспіває" МВФ".

Прожитковий мінімум Україні: не нова ініціатива

Рерівник Центру аналізу стратегій Чаленко Ігор зазначає, що ігри урядів України з прожитковим мінімумом почалися далеко не сьогодні.

"З останнього згадується прийом уряду Гройсмана у 2017 році, коли з-за впровадження ініціативи підняття мінімальної зарплати відразу в два рази (до 3200 грн. в місяць), зробили ряд правок до законодавства – з переорієнтацією ряду виплат з мінзарплати на прожитковий мінімум, – говорить експерт. – Це ще більше посилило значимість останнього показника і зацементувало небажання влади приводити його до адекватного розміру".

Прожитковий мінімум, за словами Чаленко, був відірваний від життєвих реалій ще в середині двохтисячних років – із-за недотримання законодавчих вимог до його визначення.

"Але саме в останні роки ситуація просто катастрофічна, – продовжує експерт. – Наприклад, розмір мінімальної пенсії дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян (на сьогодні – 1638 грн., що більш, ніж у два з половиною рази менше фактичного прожиткового мінімуму). Чинне уряд подає свою ініціативу як бажання лише зменшити штрафи, плату за деякі держпослуги і посадові оклади топ-чиновників, наприклад суддів ВСУ. Але, зауважте, ніде не йдеться, наприклад, про заробітну плату тих же народних депутатів, які також прив'язані до прожиткового мінімуму".

Ркерівник Центру аналізу та стратегій відноситься до даної ініціативи двояко.

"З одного боку, я підтримую бажання уряду йти шляхи визначення реального прожиткового мінімуму та відмови від маніпуляцій з даним показником. Для того, щоб розпочати лікування, треба поставити правильний діагноз, – пояснює Чаленко. – З іншого – в нинішніх умовах впровадження мінімального посадового окладу в системі оплати праці без прив'язки до базового соціального стандарту (як прожитковий мінімум) може згодом загальмувати зростання зарплат вчителів, лікарів і всіх представників держсектора. У результаті доходи громадян можуть просто не встигнути за збільшенням цін на найнеобхідніше".

Експерт прогнозує, що надалі влада дійсно буде підвищувати розмір прожиткового мінімуму до реальних розмірів.

"Але від цього, наголошую, його вплив на соціальний сектор буде зменшуватися через поступової відв'язування 150 виплат від даного показника, – говорить Чаленко. – У підсумку та ж доля чекатиме і розмір мінімальної пенсії. Потрібно бути реалістами: з теперішнім рівнем економічного розвитку уряд (це і наступні склади) буде більше цікавити збалансованість держбюджету, а не крен у бік забезпечення соціальних стандартів життя".

Прожитковий мінімум і реалії в Україні

Міжнародний експерт, економіст в Економічному дискусійному клубі Ігор Гарбарук впевнений: щоб прожитковий мінімум відповідав реаліям нашого життя, повинна працювати економіка країни. Яка зараз ледь дихає.

"Просто підняти прожитковий мінімум – номінально, на папері, це нічого не дасть, нічого не варто. У кращому випадку, зростуть штрафи і відірвуть соцвиплати від прожиткового мінімуму, – каже Гарбарук. – Все значно глобальніше. Потрібно думати про розвиток національної економіки. Але судячи з макроекономічного прогнозом Кабміну, про це ніхто не думає. Промвиробництво продовжує падати. Негативне сальдо у торгівлі стоїть на 2022 рік у розмірі понад 25 млрд дол. Для порівняння – в 2018 році ця цифра дорівнювала 8,8 млрд дол. Тобто, уряд і надалі планує з допомогою імпорту видавлювати національного виробника. Тут треба думати не про тих чи інших варіантах з прожитковим мінімумом (який, по-хорошому, повинен дорівнювати зарплаті і мінімальним пенсії), а про порятунок економіки країни. Але для цього в уряді повинні бути не теоретики з бізнес-школи, а практики, минулі і бізнес, і держслужбу".