Гральний бізнес: експерти назвали плюси і мінуси легалізації

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній переконаний, що необхідно легалізувати бізнес, заборона на який, запроваджена у 1999 році, діє фіктивно (гральні заклад маскуються під лотереї та онлайн-казино).

"В нинішнім вигляді "заборонений бізнес" є джерелом тіньових грошей і "кришується" поліцією та іншими силовиками. Закон дозволить прикрити нелегальні лавочки, які у нас ростуть як гриби після дощу, — зазначає Загородній. — Буде визначено чіткий статус гральних закладів, що додасть грошей в державний і місцеві бюджети. Адже ті, хто одержить ліцензію на здійснення гральної діяльності, будуть платити за неї офіційно".

При цьому важливо, підкреслює експерт, аби казино не були загальнодоступними. І саме такий варіант закону, де прописано, що розміщувати гральні заклади можна лише в готелях (вартість ліцензії буде залежати від кількості номерів), слід приймати, впевнений Загородній. На його думку, легалізація, чітка класифікація різного виду ігор (наземні казино, онлайн-казино, державна лотерея) та управління процесами на державному рівні сприяє виведенню бізнесу з тіні.

"Зрив легалізації вигідний певним силам"

Політичний експерт Андрій Єременко впевнений, що закон буде прийнятий. Але між першим і другим читанням його можуть сильно видозмінити.

"Але приймати закон про легалізацію грального бізнесу, безумовно, треба, — каже Єременко. – В існуючому (нелегальному) вигляді ринок цих послуг не подобається українцям. Неодноразово лунали звинувачення в адресу правоохоронців, які "кришують" цей бізнес. Не виключаю, що сторони, зацікавлені в продовженні діючих правил, будуть намагатися зірвати легалізацію. Це вже робиться – за допомогою ряду альтернативних законопроектів, які гальмують початок легалізації".

За словами Єременко, мова фактично йде про два варіанти закону: легалізувати ті точки, які діють зараз, або визначитися, що гральні зони діють лише в готелях певної категорії або ще в якихось спеціальних місцях.

"Надходження коштів до бюджету від легалізації грального бізнесу – куди краще, ніж надходження їх у кишені злочинних угруповань та їх "даху". Чого не хочеться, так це створення додаткових органів контролю, нагляду, — зазначає експерт. – Важливо, щоб не відбулося розширення штату чиновників, інакше це фактично "з'їсть" запланований можливий дохід. І, звичайно, потрібні чітко прописані правила безпеки. Вилучення гральних зон від шкіл, дитячих садів і так далі... Тому що ті ж охоронці існуючих гральних закладів лякають людей не менше, ніж деякі їхні клієнти".

"Інвестиції або кустарщина"

Фінансовий експерт, експерт інституту Growford Олексій Кущ впевнений, що закон буде прийнятий – і в першому читанні, і (з часом) у другому і в цілому.

"Адже це не тільки ініціатива монокоалиції, але і важливий меседж президента. У Володимира Зеленського не так багато було економічних обіцянок. Але від чітко стояв за продаж землі та легалізацію грального і бурштинового бізнесу. Якщо відсікати ще й ці ідеї, то навіть таких спрощених економічних посилів не залишиться. Так що закон ухвалять", — вважає Кущ.

Серед слабких місць документа він вважає те, що законопроект про легалізацію грального бізнесу не стане новим драйвером зростання ВВП. Хоч  міг би.

"Спочатку владі потрібно було провести переговори з найбільшими девелоперами (фахівцями зі створення об'єктів нерухомості), отримати від них технічне завдання — яким вони бачать конкурентоспроможну модель грального бізнесу в Україні, — впевнений фінансовий експерт. — Ті ж Іспанія, Японія зробили саме так. І Україна повинна була зрозуміти фактори своєї конкурентоспроможності. Чому повинні їхати грати до нас, а не в сусідню Грузію? Але цього зроблено не було".

У підсумку, на думку Куща, з прийняттям законопроекту ми отримаємо запуск "кустарного" грального бізнесу, який буде розвиватися не за допомогою іноземних інвестицій, а так, як буде вигідно місцевим політелітам.

"Прогнозований щорічний дохід від легалізації — від 8 до 16 мільярдів гривень на рік – це мізер від того, що можна було отримати, — упевнений експерт. — Відсутність системних інвесторів призведе до того, що в Україні не буде доходів, пов'язаних з будівництвом нових готелів, ресторанів, бізнес-центрів та іншої, підв'язаною під гральний бзнес інфраструктури. Не буде і нових робочих місць. "Кустарщина" буде проявлятися в тому, що новий бізнес не буде пов'язаний з супутніми інвестиціями".