Стратегія економічного зростання України: експерти розповіли про перспективи урядового проекту

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов презентував 17 лютого урядову стратегію економічного зростання України. Експерти оцінили для видання "Коментарі", що було представлено і як можливо реалізувати дану стратегію.

В економічній стратегії мало оптимізму

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що під час презентації було багато оптимізму і мало реалізму.

"Милованов каже, що українські засоби виробництва зношені на 60%. І щоб їх відновити на 10-15% потрібно 50 мільярдів доларів у наступні 5-10 років. Це тільки на реконструкцію. І тільки на озвучені відсотки. Так, нам треба піднімати потужності. Але нинішні легше різати на металобрухт. Безглуздо по ряду обставин відновлювати. Простіше будувати з "нуля". І вся стратегія в стилі "от якщо", "може бути", "треба". Ми побачили красиву презентацію, яка не має нічого спільного з реальністю", – впевнений Охріменко.

Економісту також не сподобалося, що міністр говорить про сільське господарстві як важливої галузі для залучення інвестицій.

"Потрібно говорити не "сільське господарство" (яке передбачає лише харчову промисловість), а "аграрно-промисловий комплекс" (де вже ув'язані хімічна промисловість, машинобудування і так далі). Комплексно АПК – куди більш привабливий для інвестицій", – пояснює експерт.

На думку Охріменка, було багато загальних фраз про важливість розвивати середній клас.

"Але це неможливо в країні з тіньовою економікою. А що у нас роблять для боротьби з тіньовою економікою? Питання риторичне, тому що ситуація вигідна для певної категорії громадян", – резюмує економіст.

Цікавий проект

Голова Національної Ради економічного розвитку і Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає представлену стратегію досить цікавою. І реалістичною, якщо уряд сприятиме тому, щоб бізнес не пішов у тінь. На даний же момент, зазначає експерт, бізнес підтискають, як наслідок – ВВП щомісяця скорочується.

"Безумовно, наявність програми – це вже добре. Раніше Кабмін критикували як раз таки за відсутність подібної стратегії, – зазначає експерт. – Радує, що приділено увагу технопаркам. Сім вже внесені до реєстру, всього планується, що їх буде більше 40. Технопарк – це хороша можливість для інвестора прийти на вже готову ділянку землі, з підключеними комунікаціями або можливістю зробити це за прийнятну плату. Вже через півроку виробництво не працює... Але потрібно розуміти, що практично в кожному регіоні не перший рік намагаються узгодити ідею технопарків. Ось тільки зрушень немає".

Дорошенко пояснює, що ідею технопарку можна реалізувати лише в тісній співпраці центральної та місцевої влади. І тут можуть бути не менші проблеми і ризики, ніж з битвою за закони про працю, землю.

"Добре, що залишили ті цифри, які раніше називав прем'єр Гончарук – 40%-ве зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в найближчі п'ять років, один мільйон нових робочих місць. Погано те, що це навряд чи вийде, враховуючи нинішній стан нашої економіки і умов ведення бізнесу, – каже експерт. – У програмі декларують те, про що говорили раніше. Та ж дерегуляція. Але поки цього не відбувається".

У заслугу уряду можна поставити запущену програму кредитування бізнесу (5-7-9%). Але, як зазначає Дорошенко, закладені в бюджеті на це два мільярди гривень – вкрай мало. До того ж, ці кошти просто "відщипнули" з грошей, раніше призначених аграріям.

"Однозначно до заслуг можна віднести концесію морських портів. Два практично перейшли ("Херсон" та "Ольвія"). Вони можуть показати успішність подібних економічних кроків, – вважає експерт. – Решта поки – плани, прожекти. Потрібно працювати, засукавши рукави, замість того, щоб у турборежимі приймати не особливо важливі закони... Ще мене бентежить зацикленість на іноземних інвесторів. А як же наші? 12 мільярдів доларів заробітчани перерахували в Україну в минулому році. Люди готові вкладати у свою країну. Але їм потрібно дати для цього можливість".

Краще, ніж нічого

Глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос впевнений: будь-яка стратегія – краще, ніж відсутність стратегії. Тому факт наявності такого плану у Кабміну – вже добре. Однак такий документ, впевнений експерт, повинен був з'явитися ще в момент призначення уряду, а не через півроку його роботи.

"Проведена презентація зафіксувала наявні побажання президента і його партії. Хоча суспільство вимагає подробиць. Зі стратегії не ясно, як ми маємо намір досягати за п'ять років 40% ВВП, 1 мільйон робочих місць, 50 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), – зазначає Кривоніс. – Кілька наведених прикладів: порти, приватизація, земля, інфраструктура, медицина – не створюють загального розуміння, хто є дієвими драйверами економіки".

Серед слабких місць стратегії експерт окреслив наступні: немає пріоритетних галузей, немає виділення питань Донбасу і Криму, немає опису потреб у ресурсах для реалізації такої стратегії. Деталізація таких положень, впевнений Кривоніс, зробить стратегію дійсно планом до виконання, а не описом бажань.

"Окрема дискусія – ПІІ і повне ігнорування внутрішнього інвестора. Гроші, які вже є в економіці, ігноруються, – підкреслює експерт. – Навіть ставлення до вже працюючих грошей в економіці незручне: кредити зводимо до іпотеки, залучення коштів – тільки глобальні проекти, думаємо виключно великими сумами. І повне ігнорування потенціалу накопичень і ефективного використання наявних ресурсів".

Між тим, вважає Кривоніс, саме внутрішні ресурси можуть стати базисом для реалізації стратегії в частині зайнятості. І саме за рахунок внутрішнього інвестора досягти одного мільйона нових робочих місць – дійсно можливо.

"Тому чекаємо другий крок після презентації – план дій на виконання", – резюмує експерт.

Раніше "Коментарі" писали, що однією зі статей фінансування з державного бюджету для держави залишається підтримка конкретних галузей економіки, які мають стратегічне значення для країни. У всякому разі, так свою позицію пояснюють чиновники. На ділі ж в умовах України це залишається одним з механізмів перекачування бюджетних коштів і так небідні кишені українських олігархів.