Дірка в 300 мільярдів: як зміни в бюджеті вдарять по українцях

Верховна Рада найближчим часом може аврально проголосувати за зміни до держбюджету. Згідно з попередніми даними, передбачається збільшення дефіциту на 200 млрд грн (майже в три рази – до 298, 4 млрд грн, що становить майже 7% ВВП). Експерти розповіли виданню "Коментарі", чим загрожують подібного роду зміни.

У число тих, кого пропонують "урізати", потрапили:

– аграрії (пропонується зрізати всю закладену підтримку на рівні 4 млрд гривень; у цю суму входить програма пільгового кредитування на купівлю землі);

– все децентралізаційні статті (прибираються, зокрема 2,1 млрд грн субвенцій місцевим бюджетам на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад, 2 млрд закладені на "проведення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій");

– окремі категорії педагогічних працівників установ загальної середньої освіти (мінус 1,6 млрд субвенції на поліпшення їх соцзахисту);

– Фонд енергоефективності (також позбудеться 1,6 млрд гривень);

– частина субсидій та програм допомоги окремим категоріям населення;

– місцеві вибори (судячи з того, що 2,15 млрд, закладених на проведення, пропонують вилучити самі місцеві вибори, заплановані на осінь, можуть бути перенесені).

"Зекономлені" кошти намір направити в т. н. "Стабілізаційний фонд" (124,2 млрд грн.), яким Кабмін зможе розпоряджатися в ручному режимі.

"Урізати бюджет — отримати конфлікт з місцевою владою"

У політичного експерта, соціолога Андрія Єременка пропонований секвестр бюджету викликає ряд питань.

"Чим перекрити зростаючий у рази дефіцит? – запитує експерт. – Звідки візьмуть гроші? Якщо МВФ дасть – зрозуміло. А якщо ні? І головне – у всьому, що робиться зараз аварійно, ми бачимо   відповіді на питання, як ми спробуємо пережити проблеми, пов'язані з коронавірусом, карантином та кризою. Але немає відповіді на головне питання – як ми потім будемо відновлюватися?"

За словами Єременко, щоб виходити з кризи багато інші країни вводять податкові пільги, податкові канікули на роки.

"У нас же скасували маленьку частину податків до кінця карантину. Причому під удар потрапили багато місцевих бюджетів (що спровокує конфлікт з місцевими елітами, який ще більше загостриться, якщо візьмуть певні обрізання в бюджеті). Ніякого стимулу для розвитку економіки не видно, – зазначає експерт – Епідемія рано чи пізно закінчиться... І як ми будемо виходити ситуації з "убитої" економікою і практично знищеним малим і середнім бізнесом? Якщо не підтримати збанкрутілих підприємців, то ми отримаємо мільйони безробітних. Потрібні стимули для появи нових робочих місць, серйозні рішення щодо скорочення податків. Про це, схоже, ніхто у владі не думає".

Говорячи про можливі урезаниях в держбюджеті, Єременко звертає увагу на удар по децентралізації.

"Це – гарантований конфлікт з місцевою владою. Ми вже бачили демарші мера Дніпра Філатова, мера Харкова Кернеса на карантинні заходи. Ну, а після того, як в бюджеті планується утримати 1 млрд гривень, раніше запланованих на проектування і будівництво аеродрому аеропорту "Дніпропетровськ", думаю, Філатов ще більше увійде в протистояння з Києвом. Так фактично всі місцеві еліти можуть показати зуби, – зазначає експерт. – Та можливе перенесення місцевих виборів, також може зіграти проти центральної влади. Чим би потім справа не обернулося – це зарахується. Як пригадали свого часу Партії регіонів гальмування виборів у Києві".

Аграрії, на думку Єременко, також будуть обурюватися відсутністю раніше обіцяних мільярдів.

"Але як раз таки АПК поки не особливо страждає від кризи, – вважає експерт. – Є логістичні проблеми з доставкою людей на поля. Але вони не критичні. Якщо ж приймуть закон про землю (навіть з тими обмеженнями, що озвучені зараз), то великим гравцям буде простіше скупити землю при загальному дефіциті коштів. Втім, зараз всі країни заливають грошима свої ринки. Через якийсь час будуть думати – куди б їх вкласти хоч під якісь відсотки. А історія з купівлею української землі буде для всіх пристойних банків цілком собі доброю підставою, щоб дати пільгові кредити тим, хто зможе здійснити її купівлю".

Заплановане ненадання 1,6 млрд субвенції на поліпшення соцзахисту окремих категорій педпрацівників Єременко вважає передбачуваним.

"Позначається відсутність осудного профспілки, а також – готовність бюджетників виконувати будь-який каприз влади, в тому числі підтасовувати вибори. Так що на цих працівників офіційний Київ традиційно економить без особливого побоювання", – говорить експерт.

Також Єременко звертає увагу, що Кабмін, отримавши можливість в ручному режимі розпоряджатися величезними коштами Стабілізаційного фонду, буде знаходиться під постійним вогнем критики.

"Уряд буде в пожежному режимі "гасити" ті чи інші моменти. При цьому будь-яка транзакція з Стабфонду буде викликати критику суспільства. Типу: ви не туди витрачаєте, ви неефективно використовуєте, ви, ви. Розпорядження такими коштами в ручному режимі – однозначний привід для критики. Як обґрунтованою, так і ні", – вважає експерт.

"Варто чекати великих втрат"

Політолог, голова платформи Єдиний координаційний центр Олег Саакян закликає розуміти: Україна не настільки багата країна, яка може дозволити собі широкою рікою вливати гроші в економіку (як ті ж США), рятуючи її від наслідків кризи.

"Нас однозначно чекають великі економічні втрати. І одна з головних завдань влади – показати інструменти мінімалізація цього падіння, а також виходу із ситуації, – впевнений Саакаян. – Для цього потрібні зрозумілі план і стратегія поведінки держави. І вкрай важливо правильно розподілити витрати. Тому що криза вдарить по всіх – і по малозабезпеченим, і олігархам. І зменшуючи статті витрат за рахунок аграріїв, викладачів, уряд має пояснити, чому вирішив саме так, які будуть компенсатори і так далі... Тоді суспільство, можливо, буде готове пройти цей період без серйозних ексцесів і критичної напруги. Якщо ж буде несправедливий процес (коли одні втратять все, а інші будуть наживатися), це загрожує кризою управління і затяжною політичною кризою".

На думку експерта, зміни, які зараз пропонуються в бюджеті, в певному сенсі – невідворотні.

"Секвестр бюджету – логічний крок в нашій ситуації. Інша справа, що під кожну спрощену статтю повинно бути пояснення, яке включало б у себе середньоекономічний і макроекономічний ефект від цього, – впевнений Саакян. – Як і під програму уряду, який вона має прийняти для підтримки населення та бізнесу. Кожна урізана гривня не повинна спричинити за собою в рази більше падіння від цього скорочення. А перенаправлення коштів в інше русло повинно дати мультиплікаційний ефект. Без таких розрахунків говорити правильно чи ні урізання саме цих статей бюджету – огульно і непрофесійно".

"Продовжуємо жити одним днем"

Заходів щодо суцільної економії і секвестру бюджету дуже складно уникнути в наших умовах, переконаний політичний консультант, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко.

"Проте існує досить відчутна проблема: практично всі програми, які урізаються, – це довгострокові плани розвитку країни в різних аспектах, – говорить експерт. – Таким чином, ми приходимо до ситуації, коли такі важливі в довгостроковій перспективі питання як, наприклад, енергозбереження відкладаються на потім. А в цьому фінансовому році ми продовжуємо жити "одним днем". Проблемною так само виглядає і відмова від фінансування реформи місцевого самоврядування. Фактично це відкладає запуск об'єднаних територіальних громад (ОТГ) як повноцінного ланки на довгий термін. Є загроза всій реформи децентралізації в цілому. Причому це питання множиться ще й на юридичну неврегульованість статусу громад".

Незважаючи на негативні явища секвестру бюджету, на думку Божко, крім масштабної економії, в України практично немає ніяких інших заходів рішення  валу проблем.

Раніше портал "Коментарі" публікував інфографіку, як саме змінювався дефіцит бюджету України за роками.