Реанімація України: чи допоможе досвід інших країн вивести нашу економіку з карантинної ями

Деякі країни (той же Китай) вже почали реанімувати свою економіку після атаки коронавірусу і карантинних заходів. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що могла б використовувати для себе Україна і вже зараз, і коли ми почнемо виходити з карантину. І як зробити цей самий вихід максимально безболісним.

Ніші для України

Кандидат економічних наук, магістр міжнародного права Олександр Шубін звертає увагу на те, що умови вільного ринку працюють, коли ринок збалансований. А в умовах кризи всі країни починають всіма силами підтримувати свої економіки. Тому Україні важливо направити сили "всередину", а не "поза".

"З моєї точки зору, наші головні точки зростання не на зовнішніх ринках, де боротьба буде дуже жорсткою, а на внутрішньому. У нас немає таких обсягів коштів підтримки своїх виробників, щоб збалансувати ціну, зробити її привабливою для світових ринків. Кон'юнктура на енергоносії, яка є зараз при падінні попиту, дає можливість країнам накопичити енергоресурси, щоб вийти на ринок з максимально привабливою ціною. Плюс – світові лідери вводять програми по нульовому кредитуванню для підтримки національного бізнесу. При таких умовах українським товарам промислової групи буде дуже складно конкурувати з світовими", – зазначає експерт.

Але певні ніші є, підкреслює Олександр Шубін.

"При підйомі тієї ж китайської металургії стане затребуваною українська сировина. Є певний сегмент для експорту залізних руд, феросплавів. Завоювання ринку металу є необхідним. Але важливо торгувати не тільки сировинною продукцією, – підкреслює економіст. – При цьому слід розуміти, що європейський ринок металургійної продукції буде для нас найближчим часом, швидше за все, закритий. У конкурентному плані – так точно".

Хороший ресурс експерт бачить в аграрному секторі. Тим більше після заяви директора Всесвітньої продовольчої програми ООН Девіда Бізлі, що населення більш ніж 30 країн світу, що розвивається на тлі пандемії коронавірусу, може зіткнутися з голодом, а 1 млн осіб вже перебуває на грані голодної смерті.

"Україна як аграрна країна може на даний момент зробити максимум, щоб цей сезон був не таким негативним, як зараз прогнозується в результаті зневоднення ґрунтів, – підкреслює Шубін. – Потрібно докласти максимум зусиль, щоб наші аграрії вчасно отримали добриво, використовували всю наявну сільгосптехніку. Тут є можливість для зростання".

Економіст впевнений, що держзамовлення повинні масово віддавати українським компаніям.

"І має нарощуватися локалізація – використання місцевих, українських матеріалів, – підкреслює експерт. – Яку галузь не візьми, є ґрунт для використання місцевої продукції. "Локалізація" має бути ключовим словом для реалізації тих чи інших проектів. У комунальному господарстві третина квартир не обладнана энерголічильниками. Їх можна робити. Ліфтове господарство, заміна труб – величезний потенціал. Портове господарство – крани. Енергетика – дикий знос потужностей на АЕС і ТЕС. Все це можна і потрібно виробляти в Україні".

Болюче питання – кредитування бізнесу нашими банками. Незважаючи на зниження облікової ставки НБУ (сьогодні – до 8%), кредити для бізнесу зараз – на рівні 16-20% річних.

"Є програма кредитування 5-7-9%, яку ввели для малого і середнього бізнесу. Але було б здорово, щоб ці відсотки видавалися з урахуванням того, що за рахунок цих коштів буде створюватися українська продукція з високим ступенем локалізації. Чим вище локалізація, тим нижче процентна ставка. І добре б, щоб ці ставки отримали і великі підприємства. Наприклад, по виробництву сільгосптехніки. Щоб ми перестали купувати її за кордоном", – підкреслює Шубін.

Експерт акцентує: потрібен комплекс заходів.

"І заходи торговельного захисту від субсидованого імпорту. Та недопущення махінацій на митниці. Та недопущення сірої зайнятості. Важливий комплекс заходів, який і називається економічною або промисловою політикою", – резюмує Шубін.

“Економічного мейнстріму для виходу з поточної кризи не існує"

На думку аналітика, кандидата економічних наук Володимира Коваля, ситуація вкрай важка. І поки уряд з об'єктивних причин не може оцінити реальні втрати економіки.

"Ймовірно, що макропрогноз уряду (ВВП – мінус 3,9%, інфляція 8,7%, безробіття 9,4%) буде переглянутий вже після другого кварталу, – припускає експерт. – Світова економіка, за найоптимістичнішими прогнозами, почне "приходити в себе" не раніше вересня-жовтня. Отже, зовнішні ринки вітчизняній економіці не допоможуть. Необхідно спиратися виключно на внутрішні резерви".

Володимир Коваль вважає, що уряду України в сучасних умовах необхідно вирішувати, по суті, два різновекторних завдання:

– запобігти соціальній катастрофі, яка може виникнути через різкого зростання безробіття;

– стимулювати сукупну пропозицію в економіці.

"Традиційними інструментами грошово-кредитної і фіскальної політики досягти цього дуже важко. При цьому сам процес виходу з кризи може розтягнутися на кілька років, – прогнозує аналітик. – По суті, це справжній виклик для уряду. Тут важливо прийняти стратегічне рішення, пов'язане з методологією виходу з кризи. Найбільш простим способом, на перший погляд, здається банальне вливання фінансових ресурсів в економіку. Але зробити це без додаткової емісії, а отже, зростання грошової маси – неможливо. Апріорі це вкрай збільшує інфляційні та курсові ризики".

Такий спосіб, за словами експерта, був би гарний, коли б економіка України являла собою налагоджений механізм.

"У наших же умовах при падінні виробництва, відсутності масштабних інфраструктурних проектів і падіння споживчого попиту, будь-які додаткові ресурси негайно підуть на валютний ринок – і тоді прощай саме поняття "стабільний курс". Значить, треба шукати інші шляхи. Наприклад, ввести короткострокове бюджетне планування. Таким чином, уряд отримав би можливість оперативно впливати на зміну економічної ситуації", – вважає Володимир Коваль.

Як варіант — створення держфонду фінансування безвідсоткових позичок для дрібного і середнього бізнесу. Проте, підкреслює експерт, враховуючи фінансові та корупційні реалії в Україні, скористатися такою можливістю зможуть далеко не всі.

"Крім того, – продовжує аналітик, – уряду варто було б замислитися над введенням повних податкових канікул для малого і середнього бізнесу, пов'язаного з виробництвом товарів народного споживання і сфери послуг... На жаль, але поки оптимального економічного мейнстріму для виходу з поточної кризи не існує".

План виходу з карантину

Ряд країн, які вводили карантинні заходи, поступово починають пом'якшувати їх. Як правило, мова йде про поетапне зняття карантину, зазначає доктор економічних наук, заступник директора Інституту аграрної економіки Ольга Ходаковська.

"Зокрема, до таких дій поки вдаються Китай, Німеччина, навіть Іспанія та Італія, у яких був зафіксований найбільший спалах епідемії коронавірусу на Європейському континенті, – каже Ольга Ходаковська. – В Україні також заговорили про ослаблення карантину і про необхідність покрокового плану виходу з нього. Правда, такого плану ще ніхто не бачив. А в офіційних повідомленнях йдеться лише про окремі кроки, які, ймовірно, будуть застосовані. Як, наприклад, поетапне відновлення роботи транспорту, відкриття музеїв та бібліотек".

Але вкрай важливо, переконана експерт, мати чіткий і зрозумілий план виходу з карантину, який повинен містити не абстрактно-віртуальні, а цілком реалістичні кроки. Ті повинні одночасно запобігати поширенню вірусу – і мінімізувати негативні економічні, психологічні і фізіологічні наслідки карантину (в ідеалі – не допустити їх прояву взагалі).

Проте, підкреслює Ольга Ходаковська, є надважливі кроки, які потрібно робити вже сьогодні, не чекаючи завершення карантину. І до таких першочергових кроків, на думку доктора економічних наук, відносяться:

1) Відновлення планового лікування в лікарнях.

"Адже коронавірус – не єдина хвороба, яка несе небезпеку і від якої залежить життя людей, – підкреслює експерт. – Якщо робити вигляд, що інших хвороб не існує, це може обернутися загостренням хронічних захворювань, а також збільшенням українців з такими захворюваннями".

2) Відкриття роботи овочевих та агропродовольчих ринків.

"Організм людини, який виснажився після зими (дефіцит необхідних вітамінів, депресії, стреси), потребує повноцінне і збалансоване харчування, – пояснює Ольга Ходаковська. – У багатьох населених пунктах придбати натуральні харчові продукти від виробника можна саме на ринках. Тому це питання сьогодні потребує особливої уваги. Тим більше, що відкриття роботи місцевих ринків дасть можливість не збанкрутувати місцевим фермерам, домогосподарствам, сімейним фермерським господарствам, які орієнтовані на вирощування ранніх овочів і зелені. Уявімо собі, коли для сім'ї єдиним джерелом доходу є виробництво і реалізація ранніх огірків, редиски, цибулі, кропу і іншої зелені. І саме у це виробництво було вкладено кошти попереднього періоду".

Варто розуміти, підкреслює експерт, що людьми вже витрачені великі кошти на обігрів теплиць, їх освітлення, полив, догляд – з надією на те, що навесні фермери зможуть реалізувати вирощену продукцію і повернути вкладені гроші.

"Однак у цьому році через карантинні заходи і непродуману політику уряду вони фактично втратять ринки збуту, – зазначає Ольга Ходаковська. – Як наслідок, страждає і виробник, і споживач. А переорієнтуватися на нові канали реалізації в такі короткі терміни практично неможливо. Тому й маємо зараз тонни викинутого редису вздовж доріг. Він так і не дочекався свого покупця. Селяни не просять допомоги у держави, вони звикли виживати в критичних умовах. Але дайте їм можливість працювати і реалізовувати вирощену продукцію!".

3) Відновлення роботи малого і середнього підприємництва.

"Потрібно адекватно оцінювати вплив обмежень на дохід людей та економічне становище країни, – вважає експерт. – Важливим у даному контексті є відновлення роботи закладів, що належать до сфери обслуговування (ремонтні майстерні, перукарні, хімчистки, майстерні по ремонту одягу тощо). При належному дотриманні санітарно-гігієнічних правил підхопити там вірус складно, адже в приміщенні звичайно знаходиться не більше двох-трьох чоловік... Це стане важливим кроком для відновлення роботи малого підприємництва та збереження його життєздатності. І чим швидше ці кроки будуть зроблені, тим більше шансів на те, що ці бізнеси будуть збережені, не збанкрутують. Зараз потрібно боротися за кожного такого господарюючого суб'єкта".

4) Відкриття парків і скверів, які за великим рахунком не слід закривати взагалі.

"Запровадження адекватних обмежень на пересування людей в громадських місцях при дотриманні правил гігієни та соціального дистанціювання дало б значно більший ефект, ніж повна заборону на їх відвідування, – впевнена Ольга Ходаковська. – Нам варто переймати кращі світові практики. Так, Чехія анонсувала стратегію "розумного карантину" за прикладом Тайваню і Південної Кореї. Думаю, тактика і стратегія "розумного карантину" повинна бути домінантою і для України, щоб не дозволити загнати країну в ще більшу економічну яму. Яка, того гляди, може перетворитися в прірву".

Читайте Comments.ua в Google News