Україну очікує нова тютюнова криза

Скандальний закон №1210, прийнятий ще 16 січня 2020 р., але досі не підписаний Президентом України, ще більше розширить недовиконання доходів держбюджету з тютюнового акцизу та ще більше віддалить Україну від законодавства і практики оподаткування Євросоюзу.

Про це пише кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування Тетяна Кощук в своїй статті на порталі "УНІАН".

Закон серед іншого передбачає різке (в 4 рази) підвищення акцизу на тютюнові вироби для нагрівання.

"Це нововведення прийнято попри його невідповідність науковим підходам, рекомендаціям Єврокомісії та досвіду країн ЄС щодо оподаткування цієї категорії тютюнових виробів", – пояснює Тетяна Кощук.

Експерт нагадує, що у 2018 р. Єврокомісія оприлюднила Звіт для Ради ЄС щодо особливостей застосування положень європейської Директиви 2011/64/ЄС від 21.06.2011 р. до альтернативних тютюнових виробів та їх замінників.

У цьому Звіті Єврокомісія рекомендує країнам ЄС визначати ставки акцизу щодо стіків (хітсів) для систем нагрівання тютюну у фіксованій сумі за кожен кілограм продукції – в рамках  акцизної категорії "інший тютюн для куріння". Ця категорія, як правило, оподатковується за найнижчими ставками серед тютюнових виробів.

Показово, що всі країни-члени Євросоюзу застосовують щодо систем нагрівання тютюну меншу або суттєво меншу ставку акцизу порівняно із сигаретами. Наприклад, у Німеччині така різниця в акцизному навантаженні становить приблизно 9 разів, в Іспанії – 6 разів, в Угорщині – більш як 3 рази.

З моменту появи на ринку України тютюнових виробів для нагрівання вони оподатковувались акцизом саме так, як рекомендує Єврокомісія. Але закон №1210 перекреслює європейський підхід.

"За 2016-2019 р. через різкі підвищення акцизу на сигарети частка нелегальної продукції зросла з 0,2 до 6,5%. Тепер згадані законодавчі зміни можуть призвести до появи контрабанди і контрафакту вже на ринку систем нагрівання тютюну", – прогнозує Тетяна Кощук.

Експерт нагадує, що через зростання тіньового ринку сигарет, переключення частини споживачів на більш дешеву тютюнову продукцію та падіння виробництва сигарет на 18,4%, план державного бюджету з тютюнового акцизу минулого року був недовиконаний на рекордні 13,7 млрд. грн. або на 24,2% від плану.

Схожу ситуацію економіст прогнозує і щодо оподаткування стіків для нагрівання – падіння доходів держбюджету неминуче через переорієнтацію частини користувачів на традиційні, а також електронні сигарети – у т.ч. нелегальні.

"Проблема ще й у тому, що на відміну від більшості країн Європи ринок електронних сигарет для вейпінгу в Україні поки що є значно менш прозорим, менш структурованим. Це вже створює проблеми і у сфері контролю за якістю товарів для вейпінгу, і з точки зору подальшого податкового адміністрування", – пояснює Тетяна Кощук.

Економіст нагадує, що цим же законом запроваджується акциз на рідини для електронних сигарет — 3000 грн. за 1 л. Але при цьому Тетяна Кощук сумнівається щодо фіскальної ефективності цих змін та їх успішної реалізації в цілому.

Раніше "Коментарі" писали про те, що відбувається на тютюновому ринку України і чого варто очікувати вітчизняним споживачам.