Перегляд Угоди про асоціацію з ЄС: що чекає економіку України

Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Мова йде, зокрема, про необхідність перегляду квот на поставки українських товарів в Євросоюз, більшість з яких вже не влаштовують нашу країну. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи можливий перегляд і на чому повинна в такому разі наполягати Україна.

"Прив'язування" української економіки

Угоду про Асоціацію Україна-ЄС почали розробляти ще в 2007 році, а текст був остаточно готовий в 2012-му, нагадує директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко.

"Звичайно, за такий тривалий термін змінилася економіка І країн ЄС, і України, – підкреслює експерт. – Україна стала одним з найбільших експортерів аграрної продукції в ЄС, і по багатьом позиціям наші підприємства вичерпують квоти ще в січні-лютому (мед, солод і пшенична клейковина, виноградний та яблучний соки, цукор, м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці, яйця, ячмінь, — ред.). У той же час, Україна майже не використовує квоти по баранині, яловичині і свинині, цукровому сиропу, грибам і іншим".

ЄС вже висловлював готовність переглянути квоти. Але не варто очікувати, що Європа різко підвищить квоти і зніме обмеження – їм важливо захищати своїх виробників, впевнений Іван Нікітченко.

"Однак ЄС потрібна економіка України – як ринок для збуту своєї продукції і "прив'язування" до нас економіки ЄС, щоб не допустити "розвороту" України на Схід, – пояснює експерт. – Саме між цими двома завданнями і буде балансувати ЄС на переговорах з Україною. А Україні треба запропонувати такі умови для ЄС, щоб той максимально лібералізував можливість торгівлі для нашої країни. Мова може йти про зниження мит на європейські товари з боку України і так далі".

Шанси на перегляд

Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт в Економічній експертної платформі Ілля Несходовський підкреслює: життя показало, що розміри квот – недостатні для українських виробників.

"Питання квотування продукції не в тому, що в ЄС забороняють ввозити ті чи інші обсяги, – зазначає експерт. – Йдеться про податкові і митні пільги, за якими можна ввести певний обсяг. Наприклад, до 10 тисяч тонн ви можете ввозити за пільговими ставками. А інше – вже за повними".

На думку Іллі Несходовського, збільшувати чи ні квоти для української продукції, в ЄС вирішать після відповідних розрахунків. Адже для країн Євросоюзу головне, щоб не були втрачені робочі місця всередині самого ЄС у сфері, де виготовляється подібна до української продукція, доступ до якої на європейський ринок можуть полегшити. Насамперед, мова йде про агропродукцію.

"Якщо їм це буде вигідно, наприклад, для зменшення цін для споживачів без погіршення умов для своїх виробників, вони на це підуть, – пояснює експерт. – Але за умови, що і ми підемо на якісь поступки. Так, наприклад, було з курятиною. Українські виробники знайшли лазівки, які дозволили постачати окремі товарні групи цієї продукції на європейський ринок фактично в необмежених кількостях. Європейці переглянули свої позиції з курячої продукції – зробили певні обмеження, але і збільшили певні квоти. Якщо б ми не пішли тоді на перегляд умов, то показали б себе ненадійними партнерами".

Ілля Несходовський резюмує: "Перегляд угоди можливий лише якщо в ЄС побачать вигоди від ввезення нашої продукції. Але орієнтуватися там будуть виключно на власні потреби, не особливо враховуючи наші. І тут вже завдання української сторони – грамотно відстоювати власні інтереси".

"З ЄС можна і потрібно домовлятися"

Україна не вперше піднімає питання про перегляд квот. Адже деякі позиції, особливо ті, що стосуються сільськогосподарської продукції, вітчизняні експортери закривають протягом 1-2 кварталів, пояснює аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль.

"Євросоюз виходить виключно з економічних міркувань. Він періодично йде на поступки – і квоти підвищує. Але підвищує несуттєво, – каже Володимир Коваль. – Наприклад, в минулому році ЄС запровадив для України квоти відразу по 18 сільськогосподарським позиціях. Однак це збільшення в силу незначного масштабу (наприклад, квоти на постачання м'яса птиці збільшилися на 4%, на постачання яєць на 11%) не може мати істотного впливу на український експорт до ЄС".

В цьому році, наголошує аналітик, ситуація ускладнюється відразу двома факторами.

"Перше – це, звичайно, коронавірус. І як наслідок – мільярдні економічні втрати європейських країн, – пояснює Володимир Коваль. – Друге – це зростання протекціоністських настроїв в європейському істеблішменті внаслідок економічної кризи. Додайте до цього стурбованість фермерів в ЄС падінням цін на деякі сільгоспкультури. Все це змушує зробити висновок: незважаючи на оптимізм пана Пристайко, можливий перегляд квот – малореальний. Принаймні, у 2020 році".

Крім того, деякі дії, наприклад, одностороннє збільшення мит на брухт чорних металів з 42 до 58 євро/т, створюють загальний несприятливий фон для переговорів, вважає кандидат економічних наук.

"Звичайно, з ЄС можна і потрібно домовлятися. При цьому важливо розглядати питання перегляду квот у контексті загальної стратегії розвитку експорту. Очевидно, що квоти треба переглядати системно, не обмежуватися при цьому лише аграрним сектором або металургією", – резюмує Володимир Коваль.