Анбандлинг по-українськи: експерти дали оцінку новому закону

Документ представив нардеп від "Слуги народу", глава енергетичного комітету Андрій Герус, який пояснив, що в даній моделі анбандлингу "підземні газосховища залишаються у Укртрансгаз, а управління газотранспортною системою (ГТС) буде здійснювати держава в особі Міністерства фінансів. Експерти розповіли виданню "Коментарі", у чому сенс прийняття даного законопроекту.

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич пояснив, що сертифікація оператора ГТС необхідна для того, щоб вести переговори з "Газпромом" про підписання нового транзитного контракту.

"Дані зобов'язання Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Тепер же "Газпром" заявляє: якщо Україна зобов'язалася, то повинна виконувати. Ось така якась пастка виходить. Але, враховуючи, що відповідний закон ухвалили, нам є з чим виходити на нові переговори про транзит газу", — каже Дмитро Марунич, підкреслюючи, що це зовсім не гарантує успішного результату до 31 грудня, коли закінчується термін попереднього контракту.

Спеціаліст з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев звертає увагу на те, що умовою, яку висунула українська сторона для підписання нової угоди про транзит російського газу (термін попередньої, чинної десять років, закінчується в кінці 2019-го), було його підписання за європейськими правилами.

"Створення оператора ГТС є одним із зобов'язань України"

"А необхідною умовою дотримання європейських правил було виділення з структур НАК "Нафтогаз" незалежного та кваліфікованого оператора ГТС, сертифікованого за європейськими правилами. До створення такого оператора висувати вимоги про підписання угоди на європейських умовах, було з нашого боку, щонайменше, дивно, — підкреслює експерт. — І російська сторона не пропускала можливості нагадати про це. Мовляв, вони готові підписати угоду, але з ким його підписувати, якщо в Україні не існує такого оператора".

Крім цього, створення оператора ГТС є одним із зобов'язань України в рамках угод з європейськими партнерами (в тому рахунку — про приєднання до договору про створення європейського енергетичного співтовариства).

"Для виконання цих зобов'язань уряд України затвердив план дій, згідно з яким всі роботи в цьому напрямі повинно бути завершені до 31 грудня, — продовжує Геннадій Рябцев. — Розробка законопроекту про анбандлинге за обраною схемою, його ухвалення ВР, є лише одним з пунктів цього плану. Так що шлях до підписання угоди з "Газпромом" ще не відкрито. Багато буде залежати від того, наскільки добре і швидко буде реалізований прийнятий вчора закон. На жаль, дії попередніх органів влади свідчать, що як правило, ми зупинялися на півдорозі, не завершуючи розпочатих реформ. Досить згадати, що реалізація рішення про анбандлинг була запланована ще на 2013 рік".

"Для України отримати незалежного оператора ГТС до кінця року є стратегічно важливим завданням"

Член Біржового комітету Української енергетичної біржі (КЕБ) Інна Щербина звернула увагу на те, що найбільш обговорюване положення Третього енергопакету ЄС – це структурне реформування вертикально-інтегрованих нафтових компаній (ВІНК) з метою відділення (unbundling — анбандлинг) природних монополій (транспортування) від конкурентних видів діяльності (виробництво, продаж).

"Це необхідно, щоб уникнути дискримінації інших, не афілійованих з TSO компаній. Сертифікацію всіх TSO передбачалося завершити ще в березні 2013 року, однак, зараз цей процес ще не завершений, — каже Інна Щербина. – Для України отримати незалежного оператора ГТС до кінця року є стратегічно важливим завданням. Це питання отримання нового контракту з Росією на умовах європейських директив. І в цьому випадку російська сторона не зможе сказати, що Україна не готова працювати за європейськими правилами".

Що стосується самої моделі ISO, то це варіант, який обрала меншість європейських країн, пояснює експерт КЕБ. Але саме він може бути і перевагою при проходженні сертифікації, оскільки, наприклад, при моделі OU у Єврокомісії часто буває багато претензій щодо структури власності та недостатнього контролю.

"Критикується також нестача джерел фінансування і розвитку мережевих операторів, невизначеність функціоналу, залежність менеджменту і поганий розподіл компетенцій з міністерствами країн (особливо для тих, де зберігається висока частка участі держави у власності операторів, як у нас), — продовжує Інна Щербина. — В моделі ІТО занепокоєння Єврокомісії викликають відносини між операторами та їх колишніми материнськими компаніями, що вимагає постійного зовнішнього контролю".

За словами експерта, Українська енергетична біржа вітає прийняття цього закону.

"Це дуже хороший знак для ЄС. І доказ того, що реформи в Україні відбуваються, незважаючи на велику кількість втраченого раніше часу. Європейським газовим правилами таки бути на українському ринку!" — резюмує Інна Щербина.

Читайте Comments.ua в Google News