День виборів: Експерти розповіли, які дані були передбачувані і що стало несподіванкою

В Україні 21 липня відбулися позачергові парламентські вибори. Число українців, охочих здійснити волевиявлення склало 50%. Це надзвичайно низький показник для України, разом з тим варто врахувати те, що вибори проходили в період відпусток.

Експерти розповіли виданню "Коментарі", чим День виборів їх здивував, а які дані не стали несподіванкою.

"Низька явка в районі 50% (рекордно низька – такої ніколи раніше було) прогнозувалася. Літні відпустки, сезонні роботи. Це було очікуваним, — зазначає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

За його словами, досить очікуваними стали і результати за партійними списками. “А ось мажоритарка, де спостерігається тотальна перевага "Слуги народу", стала несподіванкою. В тому числі для багатьох старих політиків, традиційно котрі здобували перемоги в одномандатних округах. Мало хто передбачав саме такий результат... В якійсь мірі несподівано великий результат показала і "Партія Шарія", яка бере близько 3%. Це — відгомін ефекту, який ми бачили на президентських виборах, коли реального кандидата перемагає фактично віртуальний, провідний віртуальну кампанію", — говорить експерт.

Він вважає, що якщо президентські вибори були названі міжнародними спостерігачами чи не зразковими, то в день парламентських було багато порушень на мажоритарних округах.

"Це дає приводи для занепокоєння. І фактично відкидає назад розвиток української демократії, — вважає Леонов. Традиційно мажоритка — проблемний момент. Там йде жорстка боротьба і досить часто — не в рамках закону. Новий Виборчий кодекс, який ліквідує мажоритарку, поки не підписаний президентом. І якщо він цього не зробить, все залишиться як є. І при наявності монобільшості, яка вимальовується – все можливо".

У свою чергу директор "Українського інституту аналізу та менеджменту політики", політолог Руслан Бортник вважає, що день виборів у нас — найбільш чистий день виборчої кампанії.

"Ключові маніпуляції здійснюються, як правило, напередодні виборів-голосування, а фальсифікації – по завершенню голосування. Останнє роблять самі дурні гравці, після чого ми стаємо свідками скандалів. Особисто мене день виборів нічим особливим не здивував. Низька явка пов'язано і з масовою еміграцією українців, а також з величезним відчуженням, невірою в органи держвлади і свою роль у їх формуванні. Як і передбачали раніше, змінюється регіональний і електоральний баланс – на користь нових сил. Все більше людей голосує на сході і півдні, все менше — на заході, який навряд чи найближчим часом буде здатний обрати "свого" президента і "свій" парламент", — сказав він.

На думку Бортника, вибори показали також зміну настроїв на активно голосували півдні і сході України.

"Говорити про них як про тотальний біло-блакитний сегмент електорату вже не доводиться. Крім Донецької та Луганської областей у всіх інших регіонах класичні біло-блакитні партії не виграли ці вибори", — пояснює політолог.

Нагадаємо, що на даний момент всього лише п'ять перших партій, за даними екзит-полу, долають 5-відсотковий бар'єр і проходять у Раду. Офіційні результати виборів ЦВК має оголосити до 5 серпня.

Як повідомляли "Коментарі", Центральна виборча комісія вже опрацювала 50,24% електронних протоколів. Згідно з результатами обробки, у Верховну Раду проходять п'ять партій: "Слуга народу" — 42,44% голосів виборців, "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ) – 12,87%,"Європейська солідарність" – 8,65%, ВО "Батьківщина" – 8,02%, "Голос" – 6,39%.