"За все гарне і проти всього поганого": експерти оцінили ініціативи "Слуг народу"

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов називає заяви Разумкова риторико-публицистичними в стилі "за все гарне – проти всього поганого".

"А якщо копати глибше, то виникає маса питань, головне з яких – існує у "Слуги народу" взагалі методологія реформ, — каже експерт. — І на які реформи робиться акцент: на прогресивні (які вирівнюють існуючу соціальна нерівність) або на регресивні (які цю нерівність поглиблюють, загострюючи почуття соціальної несправедливості. Чому за СН так масово голосували? Тому що людям набрид політико-олігархічний лад. Але якщо ми хочемо йти по шляху лібертаріанської моделі реформування (який озвучують деякі представники партії влади) – це регрес, поглиблення прірви між багатими і бідними".

Про освіту

Говорячи про реформу освіти, треба ставити чіткі цілі, упевнений Карасьов.

"Які ставляться цілі? Щоб наша молодь їхала на Захід і там застосовувала свої навички? Пріоритетом має стати створення і повернення високотехнологічних робочих місць, — упевнений експерт. — Щоб наука, освіта, виробництво мали замкнутий цикл. Щоб  освіта працювала на нашу економіку, а не на економіки інших країн. Потрібно визначитися: ми йдемо до маркетингової освіти (коли молоді фахівці, як у США, опиняються у борговій пастці) чи будемо зберігати те цінне, що є, додаючи туди щось нове".

Про ринок землі

Вистачає  питань з відкриттям ринку землі. Карасьов нагадує, що в ЄС дві третини дотацій віддають фермерським господарствам. У нас таких ресурсів немає.

"Питання навіть не в ринку землі, а в ефективному землекористуванні, — підкреслює директор Інституту глобальних стратегій. – Можна ж і просто орендувати землю, показуючи прекрасний результат. Я вважаю, що земля не може бути товаром, т. к. не створена працею – це природна даність".

"Наскільки мені відомо, у самій партії "Слуга народу" існують різні думки з приводу вищезазначених реформ. Найбільш проблемна реформа – це відкриття ринку землі, — говорить експерт зі стратегічних комунікацій Владислав Міхеєв. — Вона цілком здатна розколоти партійну єдність. Тому що існує велика різниця між майже офіційною позицією партії  і тієї риторикою, з якої багато мажоритарників від СН обиралися на округах".

За словами експерта, сільський виборець в більшості своїй — проти ринку землі.

"Агробізнес в принципі за, але з застереженням про обмеження для іноземного капіталу, конкурувати з яким українському фермеру практично неможливо, — пояснює Міхєєв. — Висловлюються побоювання, що село його нинішньому вигляді зникне як соціальний феномен. Тому, якщо мажоритарщик збирається ще раз обиратися на своєму окрузі, то він змушений враховувати ці електоральні настрої. Тим більше, що не тільки жителі села, але й міське населення в цілому налаштоване проти ринку землі".

Земля — це не просто товар і не тільки складова і територіального суверенітету, а ще і частина ідентичності, упевнений експерт. І відкриваючи ринок землі, ми вторгаємося в область культурного коду, в сферу архетипового.

"Тобто подібна реформа вимагає не тільки зміни управлінської та економічної моделі, але і потребує значної корекції психології українського етносу, — говорить Міхєєв. — Основне питання – наскільки далеко просунуться тут законодавці, наскільки радикальними будуть їх ініціативи".

Що стосується інших реформ, то конкурентна освіта насправді де-факто існує, зазначає експерт. Інша справа пенсійна і медична реформи.

"Як би не відносилось до них населення, зрозуміло, що стан, в якому вони зараз перебувають, близько до агонії, — продовжує Міхєєв. — Очевидно, що без системного зростання економіки загалом ні медицину, ні пенсійну систему у нинішньому вигляді Україні не витягнути. Тому реформи потрібні. Але тут необхідні дуже швидкі і швидше за все непопулярні заходи, які навіть, якщо дадуть плоди – лише в більш віддаленій перспективі, а у найближчій – будуть однозначно вести до зростання соціальної напруги".

Про лібертаріанство

Політолог, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов підкреслює, що всі ініціативи, про які говорив Разумков, укладаються в рамках лібертаріанського порядку нової влади.

"Коли від представників Зеленського вперше прозвучали тези про лібертаріанство, багато експертів дивилися на це скептично. Однак, надалі стало відомо про те, що в Офісі президента зріють ідеї радикального скорочення всіх соціальних функцій держави, — зазначає експерт. — Так, планується повністю скасувати безкоштовну вищу освіту, створити накопичувальну пенсійну систему, з тим щоб потім скасувати солідарну, і дозволити продаж сільськогосподарських земель з метою їх скуповування транснаціональними агрохолдингами. Зрозуміло, все це буде подаватися під соусом "прогресивних реформ"".

Богатирьов вважає, що нова влада просто приречена на проведення цієї антисоціальної політики.

"У держави немає грошей, щоб підтримувати навіть самі елементарні соціальні функції. Тільки на внутрішніх ринках за півроку уряд зайняло суму, еквівалентну 9 мільярдам доларів. Катастрофічний брак коштів та необхідність повертати борги в найближчі роки неминуче обернеться істотним погіршенням рівня життя населення. І до того, як це станеться, нова влади прагне зняти з себе всяку відповідальність, запровадивши в законодавство принципи найжорстокішого соціал-дарвінізму", — резюмує політолог.