Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
Ударні темпи вчорашніх кадрових призначень (глава Генпрокуратури, голова СБУ, Кабмін у повному складі) мають як сильні, так і слабкі сторони. Про це виданню "Коментарі" розповіли експерти.
"Якщо не вдаватися в персоналії, то всі нові призначення можна розділити на дві групи: кадри, пов'язані з олігархом Коломойським, а так само аффелировані умовним західним лобі (грантоїди), — вважає політолог Кирило Молчанов. — Представників особисто Зеленського практично немає, за винятком Баканова і пари міністрів (і то з натяжкою). Так само варто відзначити, що ці "нові обличчя" є такими, хіба що в парадигмі: "все нове — це добре забуте старе". 90% з них або працювали в попередньому уряді, чи були радниками міністрів, або в громадських радах, грантових організаціях які розробляли реформи тих же самих міністерств з 2014 по 2019 роки".
На думку Молчанова, не залежно від програми нового прем'єра Гончарука, можна вже розуміти, що курс уряду залишиться таким же, як при Яценюку і Гройсмані.
"Це — ставка на продовження неолибиральных реформ, приватизацію, відкриття ринку землі, плаваючий курс гривні, відсутність соціальної справедливості та ринкові тарифи", — говорить політолог.
Аналітик, експерт "Українського інституту майбутнього" Ігор Тишкевич пов'язує призначення нових голів СБУ, Генпрокуратури, МЗС і Міноборони (їх кандидатури вносив президент) з необхідністю продемонструвати "зовнішньому і внутрішньому полю" певні меседжі.
"Зовнішнє поле – наші міжнародні партнери – повинні були зрозуміти, що Україна дотримується обраного курсу на перетворення за європейськими лекалами. А також, що нова влада здатні втримати керованість країною і спокійною вийти з хвилі політичних протиріч. Що ми і маємо, — зазначає Тишкевич. – Смішно думати, що пан Пристайко, колишній главою Місії України при НАТО, буде проводити іншу політику, ставши главою МЗС. Або щось подібне почне робити пан Загороднюк, який брав участь у волонтерському десанті і очолював Проектний офіс реформ Міністерства оборони України. Рябошапка на чолі ГПУ і Баканов на чолі СБУ — з одного боку люди в системі відносно нові. Але вони вже продемонстрували на попередніх посадах (Рябошапка як заступник голови Офісу президента, Баканов все тієї ж СБУ) здатність працювати швидко, рішуче, роблячи акцент на важливості боротьби з корупцією".
Акценти на боротьбі з корупцією дуже важливі в ракурсі міжнародної підтримки України", — підкреслює експерт. І наводить в приклад "кейс Молдови", де недооцінка важливості боротьби з корупцією призвела до посилення впливу Росії на дану територію — при одночасному ослабленні допомоги Заходу.
"Україна стоїть однією ногою над подібною прірвою, — попереджає Тишкевич. – Зараз треба показати, що ми не допустимо помилок молдован. І завдання Баканова з Рябошапкою – боротися з корупцією швидко й чисто, даючи результат у вигляді судових процесів з посадками. Потрібно, щоб були зібрані серйозні докази, дотримані всі процедури, які не дозволять поховати справи".
Для внутрішнього поля всі ці посили також важливі, відзначає аналітик. Але тут є й інший ракурс.
"Те, що нові глави МЗС і Міноборони точно продовжать курс на євроінтеграцію, сприяє зменшенню "зрадомании" в частині суспільства, чутками про "реванш" і про те, що "все пропало". Ну, хлопці, ну який реванш? Дещо комічно виглядає позиція "Європейської солідарності", яка заявила, що йде в опозицію до нової влади. Хоч ще нещодавно Порошенко та інші спікери цієї партії заявляли, що будуть допомагати новій владі, якщо та збереже курс на Євросоюз і НАТО. Курс зберігається. І що? І те, що "Європейська солідарність" раптом заявляє щось в стилі "Баба Яга проти" — і йде в опозицію".
Політолог Віктор Таран підкреслює, що уряд має величезний рівень довіри, який базується на індивідуальному рейтингу президента Зеленського. Але вкрай важливо, щоб новопризначені міністри сформували власні команди.
"Це стосується, в першу чергу, заступників міністрів та керівників департаментів, — пояснює експерт. – Також вони повинні уважно підійти до процесу відбору нових держсекретарів, які реформи держслужби відповідають за організаційно-правові та фінансові процеси в міністерствах. Плюс – уряд повинен бути вільним у своїх рішеннях від зовнішнього впливу та інституту "смотрящих". А для цього потрібно вибудувати свою роботу максимально прозоро, відкрито і через зрозумілі процедури. Окремо це стосується відносин у трикутнику парламент-уряд-президент. Як мінімум, слід якомога швидше затвердити новий закон про Кабмін. На відсутність цього закону в свій час скаржилися Яценюк і Гройсман, коли пояснювали, чому їх робота блокується зовнішніми політичними гравцями".
Говорячи про структуру нового уряду, Віктор Таран підкреслив, що злиття міністерств (у новому Кабінеті міністрів буде 15 міністерств, замість 19: об'єднані Мінекономіки та Мінагрополітики і продовольства; Міненергетики та Мінекології; Минветеранов і Міністерство тимчасово окупованих територій; Міністерство культури і Міністерство молоді і спорту; а Міністерство інформаційної політики скасовано) породжує чимало ризиків.
"Очевидно, що таке злиття пов'язано з короткою лавою запасних команди Зе, — резюмує політолог. – Або, як вчора влучно зазначила одна з опозиційних депутатів, у них не лава запасних, а табуретка запасних".
Експерт пояснює, що кожне міністерство відповідає за конкретний напрямок державної політики, тому при їх злитті може бути порушений баланс стримувань і противаг.
"Вирішити цю проблему повинні Програма і Стратегія уряду, яка повинна складатися з транзи-книг попереднього уряду Гройсмана, передвиборної програми партії "Слуга народу" і програми кандидана в президенти Зеленського. Від того, як їх вдасться об'єднати і реалізувати, багато в чому залежить успіх нового уряду", — резюмує Віктор Таран.
Новини партнерів
Новини