Звільнення Супрун: експерти оцінили результати діяльності екс-голови МОЗ

Кабмін офіційно звільнив Уляну Супрун з посади першого заступник глави МОЗ. Один з найбільш неоднозначних міністрів (з приставкою в. о.) викликала масу суперечливих відгуків у свій час роботи. Оцінка досягнень Уляни Супрун, яку висловили виданню "Коментарі" експерти, також була діаметрально протилежною.

"Доступність медицини погіршилася"

Директор "Українського інституту аналізу та менеджменту політики", політолог Руслан Бортник оцінює роботу Супрун як "вкрай низьку".

"Наш УИАМП провів ціле дослідження по реформі медицини, яке вийшло в окремій книзі. Результати шокують. Бюджетне фінансування медицини в період з 2013 по 2018 роки скоротилося фактично в два рази: з 7,7 млрд до 3,93 млрд у доларовому еквіваленті, — ділиться Бортник. — Кількість лікарняних ліжок у перерахунку на 10 тисяч населення зменшилась з 88 до 84. Лише 10 лікарів припадає на 10 тисяч населення. За даними соціологів, 43% госпіталізованих за останній рік громадян були змушені позичати або продавати майно, щоб покривати лікування. При цьому в країні негативне сальдо між народжуваністю і смертністю — 158 тисяч чоловік щорічно".

Політолог підкреслює, що Україна займає лідируюче місце серед країн Європи по дитячій та материнській смертності. Нагадує,

що останнім час у нас вирують масштабні епідемії, в тому числі в зв'язку з тим, що погіршилася ситуація з вакцинацією населення.

"Дифтерія, туберкульоз, кір – те, що в останні роки відбувалося у нашій країні, — перераховує Бортник. – Український ринок відкрився для великих транснаціональних фармацевтичних компаній, які поставляли нам відверто неякісні медичні товари або послуги. Погіршилася доступність медицини. Госпітальні округи, які намагалася формувати Супрун, призвели до того, що багато населених пунктів знаходиться за десятки, а іноді і більше кілометрів від найближчого медзакладу. Було створено фактично міністерство у міністерстві – Державна медслужба, де сконцентрувалися фінансові потоки. Зростаюче навантаження на лікарів, невпевненість у завтрашньому дні призвели до того, що 50 тисяч "людей в білих халатах" залишили країну. Всі це — наслідок реформи медицини імені Супрун".

При цьому експерт підкреслює, що потрібно було медреформу проводити. Але її ядром, на думку Бортника, повинна була стати страхова медицина, чого так і не сталося.

"При цьому всі ті корупційні ризики, які існували при попередниках Супрун, всі схеми – залишилися, — зазначає Бортник. — Незважаючи на те, що ідея реформи медицини була правильною, її неправильна реалізація привела Україну до катастрофи в частині медичної безпеки. Тому я оцінюю роботу Супрун дуже низько".

МОЗ і корупція

Кардинально протилежною точки зору дотримується кандидат політичних наук, політичний експерт Дмитро Гаврилюк.

"Як міністр Супрун була дуже продуктивна. І я кажу не тільки про Фейсбук-активності. Вона показала, що корупційну складову можна прибрати з такого корумпованого середовища як МОЗ, — вважає Гаврилюк. – Багатьом представникам фармацевтичних компаній (т. зв. фармацевтичне лобі) Уляна Супрун не подобалася, тому що ламала їх схеми. Саме тому проти неї велася масштабна дискредитационная кампанія. Вкидалися величезні сили і кошти, щоб очорнити діяльність і самої Уляни, і її команди, та її реформ".

Гаврилюк визнає, що медреформу лише розпочато, але далеко не закінчена. Але навіть початок – це було прорив, упевнений експерт.

"Супрун також підняла найважливіше питання вакцинації дітей, щеплення стали обов'язковими, — продовжує політолог. – І вона йде без скандалів, у тому числі корупційних, як це було з деякими її попередниками (та ж Богатирьова, яка нещодавно вийшла під заставу). Я б оцінив роботу  Супрун найвищою шкалою. Не здивуюся, якщо вона та її команда створять якусь громадську організацію, якийсь інститут, який буде лобіювати раціональні зміни в реформі охорони здоров'я. Така організація, дистанціювавшись від влади і опозиції, могла б приймати якісні рішення, щоб у нас була реальна реформа, не фікція, як багатьом хотілося б".

"Реформа була задумана правильна"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що Супрун була єдиною людиною на чолі МОЗ, який пробував щось зробити.

"Вийшло — не вийшло, це вже інше питання. Але факт в тому, що це стало першою спробою кардинально змінити систему охорони здоров'я, — підкреслює економіст. – Реформа була задумана правильна. Як вона рухалася – інше питання. Були, наприклад, об'єктивні причини, за якими поки так і не запущений другий рівень медицини. Але принцип "гроші ходять за пацієнтом" — правильний. Як і те, що певний набір базових послуг має оплачувати держава".

Олег Пендзин нагадує, що все пізнається в порівнянні.

"Подивимося, яким буде новий міністр. Чи зможе вирішити ті проблеми, з якими зіткнулася Супрун, робота якої була в чомусь гарною, в чомусь- не дуже. За п'ятибальною шкалою я дав би їй міцну "четвірку", — резюмує експерт.