Рубрики
МЕНЮ
Vitalii Rozkariaka
Незабаром в Україні почнуть "садити"
топ-чиновників. Про це днями після засідання комітету Верховної Ради з питань
правоохоронної діяльності заявив генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.
"Вишукані посадки" почнуться вже незабаром. Ми з
колегами з правоохоронних органів вже відпрацьовуємо кілька важливих кейсів. Я
думаю, незабаром ці кейси будуть передані в суд або, принаймні, будуть серйозні
процесуальні зрушення. Мається на увазі пред'явлення підозри, або вчинення
окремих процесуальних дій — обшуки, накладення арешту. Але не можу говорити, в
яких справах ", — сказав він.
Генпрокурор зазначив, що "не має значення,
представником якої депутатської фракції є особа, яка можливо, вчинила
кримінальний злочин".
Видання "Коментарі" поцікавилося у експертів, як
слід сприймати заяву Рябошапки. Ті сходяться на думці, що нова влада
намагається залякати попередників можливими "посадками". При цьому
ТОП-персон, включаючи п'ятого президента Петра Порошенка, "садити",
швидше за все, не будуть.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов
упевнений, що екс-президента Порошенко нова влада чіпати не буде.
"Він їм потрібен саме таким, як зараз. Збитим, але не
знищеним, — вважає експерт. – Навіщо, прибираючи його зі сцени, звільняти
місце для реальних героїв, які створять нову патріотичну опозицію?
Краще тримати на гачку Порошенко як дискредитованого лідера патріотичної
опозиції. І в разі його активізації – "мочити" його Свинарчуками-Гладковськими,
"мародерством", корупцією в "Укроборонпромі". Дуже зручно мати в опозиції з
одного боку Порошенка – корумпованого "патріота", а з іншого –
Медведчука, періодично звинувачуючи його в кумівстві з Кремлем. Так що Порошенко
лякати будуть, будуть ганяти, морально і політично знищувати будуть. Але до
кримінального переслідування не дійде".
"Посадки" ж чиновників рангом поменше можливі, відзначає
Карасьов. І акцентує увагу на важливому моменті.
"Посадки не повинні бути самоціллю. Намагаючись задовольнити
запит на них, влада йде від побудови справедливого правосуддя – в догоду
шоу з показовими судовими процесами", — резюмує експерт.
Більше шантажем і залякуванням політичних опонентів, ніж
реально можливими гучними справами вважає заяви нового генпрокурора
експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Валентин Гайдай.
"Наприклад, Рябошапко заявляє, що є питання щодо
злочинів на Майдані. А багато громадян за останні роки зрозуміли, що там
було все, швидше за все, не зовсім так, як уявлялося спочатку. Яку
роль у дивній історії зі снайперами грали лідери Майдану – Турчинов і Парубій? З ким домовлявся колишній тоді в другій "лізі лідерів" Порошенко?
Не будемо забувати і про гучні корупційні скандали, коли ці люди вже
стали владою. Своїми меседжами Рябошапко дає зрозуміти, що на минулу владу
є певна папка, яку в будь-який момент можна перетворити в кримінальну справу, — каже Гайдай. — Так що думаю, ми бачимо елементи шантажу.
Будете себе добре вести, ми про цю папочку як би забудемо. Буде погано —
почнемо відкривати справи".
При цьому, відзначає експерт УІАМП, для топових персон –
колишніх перших осіб держави – небезпека навряд чи реальна. Їм просто передають
посил, щоб були більш поступливими і менш напористими.
"А ось більш дрібна "риба" може потрапити в "капкан" прокуратури,
— продовжує Гайдай. — На дворі вже осінь, президенту Зеленському треба відпрацьовувати свій імідж принципового лідера. Обіцяв я вам посадки? Скоро
будуть! Так що якісь справи точно будуть відкриватися. Інша справа, що довести
їх до логічного завершення в Україні, як правило, не виходить".
Політолог, співробітник Міжнародного центру перспективних
досліджень (МЦПД) Максим Степаненко вважає заяву про готовність Рябошапки
притягнути до відповідальності топ-чиновників цілком реалістичною.
"Відповідно, можна очікувати, що Рябошапка буде користуватися підтримкою більшості "Слуги народу" в парламенті, щоб
зняти недоторканність з народних депутатів, — зазначає Степаненко — Тим не
менш, для демонстрації ефективної боротьби з топ-корупцією генпрокурору вигідніше довести до кінця кримінальні справи проти екс-народних депутатів,
які вже під прицілом НАБУ і САП. Зокрема, мова може йти про найближче оточення Петра Порошенка, яке залишилося за межами Верховної Ради. Сам
Рябошапка зазначав, що для нього пріоритетом є гучні справи, які
викликали значний суспільний резонанс. Такими справами можна назвати
розслідування фактів корупції в "Укроборонпромі", як за участю Гладковских,
так і окремих схем на підприємстві. Також можна згадати про розслідування корупційної складової у формулі "Роттердам +", бенефіціарами
якої називають оточення Петра Порошенка та Рената Ахметова, або схем
"Центренерго", які пов'язують з Ігорем Кононенко".
Що стосується можливого внесення подання про зняття
недоторканності з Порошенка, то така можливість існує, проте,
здається менш реалістичною, ніж переслідування найближчого оточення екс-президента,
вважає експерт.
"У першу чергу, справи, в яких фігурує Порошенко, не
закінчені, ними все ще займається ДБР. Можна припустити, що це займе
якийсь час. Слідчі процедури, швидше за все, затягнуться до наступного
року, в якому у народних депутатів не буде недоторканності. Це
дозволить уникнути самого голосування в парламенті і, відповідно, звинувачень
в "пособництві" більшості переслідуванням своїх політичних опонентів,
— розмірковує Степаненко. — Перспектива судового вироку Порошенку є
потенційно небезпечною темою, так як може викликати протести з боку суспільства і негативну реакцію з боку міжнародних
партнерів України. Тому в відношенні екс-президента може бути обрана тактика
"виснаження" його постійними допитами і підтриманням публічної риторики про
можливі корупційні злочини Петра Олексійовича".
У цілому, вважає політолог, діяльність нової влади в
напрямку антикорупційних розслідувань буде досить активною.
"Це буде позитивно підігравати "жадобі крові"
топ-корупціонерів з боку українського суспільства, а також дозволить говорити
на міжнародній арені про фактично перші реальні результати у боротьбі з
корупцією, — аргументує Степаненко. — Для цього у нової влади є все необхідне: контроль за правоохоронними органами, антикорупційна
інфраструктура, а також масив справ, які чекають свого логічного завершення.
Крім того, образ "внутрішнього ворога-корупціонера" буде грати роль фактора,
яким можна буде пояснювати можливі невдачі в проведенні реформ. Не
виключені також і показові страти "своїх". Наприклад, деяких депутатів від
"Слуги народу". Це буде позитивно сприйнято в суспільстві, а також дасть
можливість застосувати на практиці принцип "бий своїх, щоб чужі боялися" з подальшим
позитивним ефектом на дисципліну більше 250-ти депутатів пропрезидентської
фракції в парламенті".
Новини партнерів
Новини