Засідання ТКГ в Мінську: експерти дали свою оцінку переговорам

У Мінську сьогодні, 18 вересня, збереться Тристороння контактна група (ТКГ) з врегулювання ситуації на сході України. На засіданні нібито будуть узгоджені терміни розведення сил конфліктуючих сторін, а також затверджено і підписано єдина редакція "формули Штайнмайера" (послідовність дій у виконанні Мінських угод). На прохання видання "Коментарі" експерти оцінили ризики та перспективи ситуації.

Військовий оглядач Денис Попович вважає величезним плюсом той факт, що нова українська влада робить кроки в бік мирного врегулювання. Тим більше, що ці кроки супроводжуються звільненням українських громадян.

"Що ж стосується ціни, то поки багато що говорить про те, що способи вирішення конфлікту не зовсім відповідають українським інтересам, — вважає Попович. — Це і розмови про "формулу Штайнмайера" яка передбачає проведення місцевих виборів без виводу російських військ, і взагалі розмови про врегулювання в стилі Мінських угод, які, серед іншого, передбачають широку автономію ОРДЛО і залишення Криму "за дужками". Поки це лише розмови і "промацування позицій", але оскільки Мінські угоди залишаються єдиною "дорожньою картою" врегулювання конфлікту, інших варіантів у Володимира Зеленського практично немає".

"Формула Штайнмайера небажана для України"

Керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат Олександр Мусієнко підкреслює, що зараз в українському суспільстві (в тому числі в експертному середовищі, а також серед патріотично налаштованих громадян) "формула Штайнмайера" сприймається вкрай негативно — і є небажаною для України.

"Моя особиста позиція: підписання подібних формул є односторонніми уступами з боку України державі-агресору — РФ. Це є неприйнятним для нашої країни, — впевнений Мусієнко. — Можна вести розмову про  розведення сил, щоб підконтрольні РФ бойовики на тимчасово непідконтрольній Україні території Донбасу дійсно відводили сили — і це відбувалося під чітким контролем ОБСЄ. До того ж, спостерігачі ОБСЄ повинні отримати доступ до всіх складів, де зберігається військова техніка. При цьому розводити сили можна без повного припинення вогню (режим припинення вогню систематично порушується бойовиками)".

Потрібен свій план

На думку керівника ЦВПІ, наша країна повинна пропонувати свій, український план, а не прикриватися різними формулами – Штайнмайера, Сайдика і Мореля та інших іноземних дипломатів, які нам нав'язують.

"Слід виходити з національних інтересів України. А вони в тому, щоб російські регулярні і нерегулярні військові формування залишили територію України разом з усім своїм озброєнням, а українські ЗСУ та прикордонники разом зі спостерігачами ОБСЄ отримали доступ до держкордону, — каже Мусієнко. — Лише після цього можна говорити про політичну частини Мінських угод – вибори і т. п.".

Голова правління в Аналітичному центрі "Донбаський інститут регіональної політики" Енріке Менендес зазначає, що нова українська влада бадьоро і динамічно почала процес переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі.

"І до минулого у вихідні в Києві міжнародного форуму "Ялтинська європейська стратегія YES-2019", і під час, і після було зроблено багато яскравих, але суперечливих заяв, пов'язаних з Донбасом. Спершу склалося відчуття, що позиція Зеленського та його команди дуже компромісна. Але потім глава МЗС Вадим Пристайко спростував багато з цих заяв, сказавши, що, за великим рахунком, ні зміни до Конституції (щодо особливого статусу Донбасу), ні вибори до виведення військ з непідконтрольною частини запропоновані не будуть. І це вже нагадує позицію Порошенка", — вважає Менендес.

"Мир повинен бути встановлений на справедливих умовах"

На його думку, те, що зустріч у нормандському форматі (глави України, Росії, Німеччини, Франції), схоже, незабаром відбудеться (не було протягом трьох років) — це позитивний знак. Але це поки — просто переговори. Дата яких в даний момент навіть не позначена. Втім, поспіх тут недоречна.

"Занадто швидке просування процесу врегулювання ситуації на Донбасі, без внутрішнього національного діалогу, без підготовки громадської думки і суспільства взагалі до процесу примирення, може принести більше шкоди, ніж користі, — вважає Менендес. — Звичайно, всі ми хочемо миру, але мир повинен бути встановлений на справедливих умовах. І за прийнятною для суспільства ціною. А для цього слід провести досить велику внутрішню підготовку".