Скоротити кількість депутатів: експерти проаналізували рішення КСУ

Політтехнолог Олег Постернак звертає увагу, що скорочення кількості депутатів — одна з найбільш привабливих ініціатив з точки зору інтересів виборців.

"Адже серія скандалів з фракцією "Слуга народу" і в цілому скептичне ставлення до народних депутатів цілком вписується в эгалітарні уяви середньостатистичного українця. У правовому розумінні скорочення кількості депутатів — це давня ідея українських президентів, — нагадує експерт. — у 2000 року на всеукраїнському референдумі понад 80% виборців підтримало ініціативу тодішнього президента Леоніда Кучми скоротити кількість депутатів з 450 до 300 осіб. Але Рада так і не проголосувала за відповідні зміни до Конституції. Така можливість буде у парламенту цього скликання, але, думаю, не варто прогнозувати з цим бліцкриг. Останнім часом депутатські групи люблять вступати з Офісом президента у торги з подальшим вибиванням бонусів і профітів".

Також Постернак відзначає, що дана ініціатива має і демографічні підстави.

"У зв'язку із зменшенням чисельності населення України, скорочення депутатського контингенту виглядає об'єктивним явищем", — пояснює експерт.

А ось закріплення пропорційної системи виборів політтехнолог не вважає раціональним.

"Виборчі системи повинні бути динамічними, з часом змінюються обставини і правові умови, ускладнюється суспільне життя і соціальні відносини. Навіщо алгоритми виборчих процедур консервувати на рівні Конституції? Це нерозумно і шкідливо не тільки для концепції Основного Закону, але і для виборчого права", — резюмує Постернак.

"В Україні немає партій, є політичні проекти"

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спірідонов вважає, що з юридичної точки зору претензій до КСУ немає. А ось з практичної – все дуже неоднозначно.

"Пропорційна система виборів — абсурдна для нашої країни. В Україні фактично немає політичний партій. Є лише політичні проекти, — пояснює Спиридонов. — Коли лідером партії "Наша Україна" був Віктор Ющенко, вона набирала рейтинг. Коли він пішов – партія зникла. Те ж саме можна сказати про партію регіонів, про БПП, який став куди менш сильною "Європейською солідарністю". В українських партіях немає ознак, які роблять партії – партіями. Немає чіткої ідеології, немає змінюваності лідера. Тому і партій по суті немає. І незрозуміло, кому ми довіряємо повністю формувати склад Верховної Ради".

Зменшити кількості нардепів, на думку експерта УІАМП, може призвести до того, що в парламент будуть менше проходити несистемні люди, які мають зараз шанси на перемогу в мажоритарних округах. Як наслідок (поряд з пропорційною системою), депутатство стане "становим", коли мандат, умовно кажучи, буде передаватися "від батька до сина", а в Раді будуть засідати лише забезпечені люди при мінімумі реально нових осіб.

"Кардинальних змін чекати не варто"

Глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко наголошує: рішення КСУ ще не означає, що даний законопроект вступить в силу.

"Дане рішення лише дає можливість Верховній Раді розглянути (за винятком пунктів з застереженнями) і проголосувати за цей законопроект, — пояснює експерт. – А для цього потрібна буде конституційна більшість у 300 голосів".

Якщо законопроект все ж таки приймуть, кардинальних змін, на думку Володимира Фесенка, не відбудеться.

"Буде домінувати партійний принцип при пропорційній системі. Хоча можливий варіант, коли мова йде про відкриті списки, що на рівні регіонів ми побачимо якийсь симбіоз мажоритарного та пропорційного принципів, — пояснює голова ЦППД "Пента". – В Раді стане менше депутатів, зміцниться вплив партій. Ті політики і бізнесмени, які раніше могли пройти в ВР самостійно, змушені будуть шукати політичний "дах". Ми побачимо певну оптимізацію Ради, але принципових змін очікувати, гадаю, не варто".

Читайте Comments.ua в Google News