Шкода або політична воля: експерти оцінили ідею продажу Криму води

Не всі експерти побачили негатив від можливого продажу прісної води до анексованого Криму

Україна розглядає варіант з продажем води до анексованого росіянами Криму, повідомив член бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Арістов. Опитані виданням "Коментарі" експерти неоднозначно поставилися до подібних планів.

Користь для України

Народний депутат України IV і V скликань, директор Українського центру соціальної аналітики Євгеній Філіндаш упевнений: "Рішення перекрити воду в Крим, прийняте попередньою євромайданною владою, зайвий раз підтверджує, що та влада, незважаючи на всі свої ритуальні завивання: "Крим – це Україна!", насправді розглядала кримчан не як громадян своєї країни, а як своїх ворогів, яким потрібно перекривати воду, електрику і так далі".

В результаті перекриття надходження води по Північно-Кримському каналу в Крим ця вода з каналу тепер просто зливається в Чорне море, зазначає директор УЦСА.

"Ніякої користі для України від такого рішення немає. Тому будь-які варіанти, спрямовані на відновлення надходження води в Крим можна тільки вітати, – підкреслює Філіндаш. – Зрозуміло, що необхідно врегулювати всі економічні питання, пов'язані з постачанням води, але тут немає нічого складного – була б політична воля. Варіант з відновленням надходження води в Крим був би правильним з будь-якої точки зору – від гуманітарної до економічної".

Кремль натиснув

На думку політолога Віктора Тарана, ідея продавати в Крим воду є не просто шкідливою, а й такою, що загрожує національним інтересам України.

"Адже ключовою метою, яку ставила собі українська влада в 2014 році, коли перекривала воду, було подорожчання ціни для окупанта по утриманню захопленій території, – пояснює експерт. – І подібні складнощі сприяють прискоренню повернення Криму Україні. Це – інструмент прямого тиску на російську владу. І судячи з подій, які відбувалися (і відбуваються) на півострові, – план діє, Крим відчуває проблеми з водою. Її не просто не вистачає, мова йде про знищення цілих галузей сільського господарства. Відчуваються і проблеми на побутовому рівні".

Політолог наголошує: якщо нова українська влада почне подавати воду, будь-які дискомфортні умови для кримчан пропадуть. І поліпшення ситуації вони будуть пов'язувати не з Україною, а з Росією, яка "натиснула на Київ – і той почав постачати воду".

"В результаті ми програємо в інформаційному просторі. До того ж це відсуне повернення Криму, – каже Таран. – Не варто забувати і про те, що за ці п'ять з гаком років канал, по якому подавали воду, вже не є транспортабельним. Для його відновлення потрібні чималі час і кошти".

Єдиний реальний козир

Експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО "Інститут чорноморських стратегічних досліджень" Юрій Смілянський відзначає, що ті, хто розробляв і організовував операцію по збройному захопленню території Криму (вона почалася в лютому 2014 року), був слабо знайомий з особливостями водозабезпечення півострова і функціонування системи Північно-Кримського каналу.

"З цієї причини в деяких місцях північних районів Криму були заміновані підходи до цієї системи водопостачання, – пояснює експерт. – Активна фаза захоплення території Криму збіглася з періодом, при якому мала здійснюватися підготовка системи до експлуатації в наступаючому сезоні. Тобто підготовка до пуску дніпровської води в Крим. Справа в тому, що в цілях збереження каналу і економії ресурсів на його ремонт щоосені після закінчення основних сільгоспробіт (кінець жовтня – листопад) канал звільнявся від наявності води. Потім на наступний рік, залежно від погодних умов, заповнювався знову в кінці березня – початку квітня. І так кожен рік".

У 2014 році підготовчих робіт проведено не було. І в квітні дніпровська вода в Крим не прийшла.

"Перші негативні наслідки відсутності в Криму дніпровської води окупований півострів відчув відразу – в 2014 році рисівництво як економічна галузь припинила своє існування на півострові, – продовжує Смілянський. – З кожним роком ситуація тільки погіршується. На сьогоднішній день аграрний бізнес, що базується на поливному землеробстві, в окупованому Криму практично відсутній. Площі зрошуваних земель скоротилися приблизно в 10 разів (оцінка 2017 року). Крим вже практично повернувся в стан до 1975 року".

Експерт нагадує, що будівництво каналу для приходу дніпровської води на півострів здійснювалося поетапно. У 1963 році цілюща волога прийшла в Красноперекопськ, в 1965-му – в Джанкой; в 1971-му – на Керченський півострів; в 1975-му – в Керч.

"До цього прісна вода в Криму була на "вагу золота". Вона надходила за графіком, а полив овочів на присадибній ділянці здійснювався в основному вночі, коли в крані вода. І це я зараз про ситуацію в найбільш водозабезпеченому районі Криму – Бахчисарайському, – підкреслює Смілянський. – Легше було тим, хто жив біля гірських річок. У підземних горизонтах є прісна вода, але добували її через артезіанські свердловини дуже і дуже економно з метою збереження балансу та родючості ґрунтів... Все змінилося після приходу дніпровської води. Графік подачі води став здебільшого історією. Артезіанські свердловини – нормою. Дніпровська вода "напоїла" Крим і стабільно поповнювала підземні горизонти. А потім відбулася окупація, а з нею – вакханалія з викачування підземних прісноводних горизонтів, насильницької перекидання прісної води з одних регіонів Криму в інші. Був повністю порушений водний баланс, який склався в Криму".

Не дивлячись на риторику в стилі "самі впораємося, нам дніпровська вода ні до чого" окупаційна влада, за словами експерта, швидко зрозуміла проблему.

"За деякими даними, пропозиції для українських чиновників у допомозі вирішення питання щодо забезпечення окупованій території Криму дніпровською водою складали суму в районі 20 мільйонів доларів США. Готівкою, – підкреслює Смілянський. – В 2019 сума була вже набагато більшою. Тому що вирішення проблеми забезпечення прісною водою Кримського півострова не існує, крім одного варіанта – дніпровська вода через Північно-Кримський канал. З цієї причини спокушання українських чиновників з боку окупантів буде продовжуватися".

При цьому, відзначає експерт, дніпровська вода – це на сьогодні єдиний реальний український козир для можливих переговорів з деокупації Криму: "звільнення території в обмін на воду".

"Прийняття рішення про продаж прісної води в окупований Крим для вирішення бюджетних проблем (або чогось подібного) буде дорівнювати прийняттю керівництвом України рішення про відмову від території Криму на користь Росії", – упевнений Смілянський.

Варто відзначити, що раніше народний депутат від "Слуги народу", радник президента Данило Гетманцев висловив переконання, що Україна зайняла деструктивну позицію, відключивши анексованому Криму воду.