Довгостроковий газовий контракт: експерти оцінили перспективи і ймовірність укладання договору по газу з Росією

Новий прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що Україна має намір домогтися довгострокового контракту на транзит російського газу в Європу. За словами прем'єра, уряд у рамках підготовки до тристоронніх переговорів готує позицію української сторони. Опитані виданням "Коментарі" експерти вважають, що шансів на такий контракт небагато.

Ілюзії і саботаж

Голова Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що сьогодні вже пізно говорити про довгостроковий контракт по транзиту.

"Слова Гончарука – швидше підтримка ілюзії, що переговорний процес триває, — упевнений експерт. – Насправді переговори починалися, тому що не завершилися технічні консультації. У кращому разі можна очікувати домовленостей про контракт на рік-два. Це буде пауза для обох сторін, але не більше від цього виграє в перспективі Росія: запуск Північного потоку-2 і Турецького потоку намічені вже на 2020 рік".

Юрій Корольчук називає позицію НАК "Нафтогаз" протягом останнього часу саботажем переговорів, затягуванням часу і фактично спробою зробити все, щоб з 1 січня 2020 контракту не було, а Росія (хочеш – не хочеш) перекрила транзит, для якого не буде юридичної бази.

"Для чого це робить "Нафтогаз"? Це спроба підіграти США у формуванні уявлення, що російський газ, його постачання – нестабільні, і потрібна альтернатива. Американська, — пояснює голова наглядової ради ІЕС. – Та співробітництво України з Польщею щодо LNG-терміналу – частина таких дій. Тобто, "Нафтогаз" грає на руку США і навіть не приховує цього".

На думку експерта, єдиний варіант різкої зміни подій – заміни керівництва "Нафтогазу" і проведення реального поділу компанії, а не те, що ми бачимо зараз, коли НАК фактично монополізує цей процес.

"Але я в це слабо вірю, — признався він, — оскільки остання ілюзія про появу уряду, який буде проводити незалежну політику (на відміну від "попередників") вже розвіялася. Так що, в кращому випадку, буде контракт на рік – і це лише буде добивати нашу ГТС".

Експерт нагадує, що позиція ЄС – повинен бути контракт на десять років. Але "Нафтогаз" повинен обнулити свої судові претензії не чекаючи рішення апеляційного суду Швеції, вирішити безпосередньо з "Газпромом" проблему в 2,6 млрд. дол, які присудив Стокгольмський арбітраж – що тепер і оскаржує "Газпромом".

Економіка повинна бути в пріоритеті

Гендиректор Української енергетичної біржі Олександр Коваленко також вважає, що підписання контракту сьогодні знаходиться під великим питанням і сильно розраховувати, тим більше, на довгостроковий контракт не доводиться.

"Але, виходячи з логіки, сторони повинні будуть прийти до угоди, — зазначає Коваленко. — І це пояснюється двома факторами. Перший — проект Північний потік 2 не буде завершено до кінця року, а вихід на проектну потужність потребує ще додаткового часу, що дає Україні додаткові пару, а то й більше, років. Другий — Росія має намір скоротити поставки, а не відмовитися від них зовсім. Тому, я думаю, мова на переговорах, якщо вони відбудуться, повинна піти про двох контрактах: короткостроковому (3-4 роки перехідного періоду до запуску "Північного потоку-2") та довгостроковому".

На думку гендиректор КЕБ, це повинно бути комерційне, а не міждержавну угоду.

"І саме з економічних, а не політичних позицій має будуватися діалог, — продовжує експерт. — Україні потрібні обсяги, які забезпечать функціонування нашої ГТС, а Росії – резервний газопровід з ПСГ, щоб реагувати на піки попиту і не залишити Європу без газу. Можливо, пауза з боку Росії – це вже процес торгів, щоб отримати кращі умови для себе".

Олександр Коваленко вважає пріоритетним для України зберегти великі обсяги, ніж, ставити питання щодо тарифів.

"Тим більше, що європейські норми в енергетичному секторі не дозволяють встановлювати довільні ціни на транзит, які шкодять учасникам, — зазначає експерт. — Тому, це питання не політичне, а глибоко економічне, при цьому, інша сторона має більший вплив на процес і може диктувати свої умови".