Чи зможе реалізація Мінських домовленостей розв'язати конфлікт на Донбасі: експерти зважили всі «за» і «проти»

5 вересня 2014 року в Мінську був підписаний т. з. Мінський протокол ("Мінськ-1", Мінські угоди), передбачав, зокрема, припинення вогню на території Донецької і Луганської областей України. Експерти, на прохання видання "Коментарі", оцінили необхідність тих домовленостей і перспективи врегулювання конфлікту на Донбасі.

"Підводні камені" Мінських домовленостей

Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин впевнений, що п'ять років тому "Мінськ" став виходом із складної ситуації, в якій опинилися Україна та її збройні сили.

"Так, після "Мінська" ми втратили Дебальцеве, Докучаєвськ, ще деякі території. Але ті угоди були позитивом, т. я. дали нам час зібратися, створити в короткі терміни такі збройні сили, які можуть протистояти агресору, — пояснює Волошин. — Це я кажу як людина, який був свідком і учасником АТО з першого дня. Саме на "Мінську" базуються найважливіші моменти в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі. Той же "нормандський формат" тісно пов'язаний з Мінськими домовленостями".

Але зараз, на думку військового експерта, мінський формат на нас вже "тисне".

"Ми виросли з нього. І тепер він нас більшою мірою обмежує. Його підводні камені (амністія, особливий статус Донбасу) заважають подальшому процесу врегулювання ситуації, роздирають українське суспільство, — впевнений Волошин. — Сьогодні ми такі умови не підписали б, тому що стали сильніше і хочемо набагато більшого. Але на той момент нам довелося їх підписувати. В болоті конфлікту саме "Мінськ" є тим відносно твердою ділянкою грунту, відштовхуючись від якого можна вийти на шлях переговорів, які приведуть до справжнього миру".

"Якщо не хочемо надати автономності окупованим територіям, варто відмовитися від Мінських угод"

Військовий експерт, полковник запасу, працівник оперативного управління Генштабу (з 2003 по 2006 рр.) Олег Жданов вважає, що "Мінськ" спочатку був нездійсненний.

"Це було зрозуміло з моменту підписання документа. Для історії цікаво було б дізнатися автора ідеї. Невже нашому керівництву було не зрозуміло, що його виконання (незалежно від пункту) — це наша капітуляція? – запитує Жданов. — З якого б боку ми не розглядали Мінські угоди, вони призводять до федералізації України, порушуючи унітарність держави. Для нас це неприйнятна умова".

За словами військового експерта, якщо ми не хочемо надавати автономії окупованим територіям – слід відмовлятися від Мінських домовленостей або міняти їх політичну частину. "Тоді, — вважає Жданов, — є шанси на успіх. А взагалі щоб зупинити кровопролиття на Сході України, потрібно дати політичну оцінку тому, що там відбувається, а саме — визнати факт збройного конфлікту і чітко визначити другу сторону конфлікту. Якщо це "донбаські бойовики", ми маємо громадянський конфлікт, якщо російські солдати – міждержавний. Коли ми офіційно назвемо супротивника, тоді і буде розуміння (у тому числі у світового співтовариства), кого саджати за стіл переговорів з Києвом".

Реалізація "Мінська" або громадянська війна?

Керівник аналітичного відділу в Центрі контент-аналізу Сергій Стуканов нагадує, що Мінські угоди підписувалися і затверджувалися (в тому числі Верховною Радою) в умовах відкритого вторгнення Росії. І метою їх було призупинити гарячу фазу війни.

"На той момент вони зіграли свою роль: дали нам можливість виграти час і зміцнити ЗСУ, — підкреслює експерт. – З іншого боку, всі розуміють, що цілі України та Росії були діаметрально протилежними, тому ми з ворогом по-різному трактуємо Мінські угоди. Для нас це спосіб, завдяки певному перехідному статусу, поступово повернути ОРДЛО до складу України на правах звичайної області. Для Росії це спосіб федералізації України, збереження контролю над ОРДЛО, блокування нашого вступу в НАТО, спроба на десятиліття створити важіль впливу на Україну".

За п'ять років у цьому сенсі нічого принципово не змінилося, вважає Стуканов. Тому говорити про те, що є підстави для реалізації Мінських угод, було б передчасно.

"Все впирається в послідовність дій, — продовжує експерт. – Саме вона є ключем для реалізації як українського, так і російського бачення. Росія хоче внесення змін до Конституції України (амністія бойовиків, особливий статус) до передачі нам контролю на кордоні (а цієї передачі потім не буде, можна не сумніватися). Для нас же важливо спочатку отримати контроль над кордоном, інакше наш суверенітет буде лише номінальним. Впертість Росії навіть у такому невеликому питанні, як спорудження мосту в Станиці Луганській, свідчить, що РФ не збирається робити ніяких кроків назустріч, якщо Україна не піде на умови (а це обернеться шаленим опором суспільства і ветеранів, буде загрожувати справжньою громадянською війною). Тому якихось зрушень у реалізації Мінських угод найближчим часом не буде".

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" повідомляло, що президент Франції Еммануель Макрон і президент Росії Володимир Путін на переговорах у рамках Петербурзького економічного форуму обговорили питання виконання Мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на сході України і політв'язня, українця Олега Сенцова.

Читайте Comments.ua в Google News