Рубрики
МЕНЮ
Сергей Медведев
Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, голова правління БО "Інститут чорноморських стратегічних досліджень" Юрій Смілянський звертає увагу, що представники української влади не в перший раз роблять публічні заяви про готовність і необхідності формування будь-якого формату переговорів у питанні деокупації та звільнення території Кримського півострова.
"І це правильно! Біда в тому, що далі публічних заяв справа поки що не рухається, — підкреслює Смілянський. — Щиро хочеться побажати президенту України успіху в реалізації зроблених заяв!"
За словами експерта, причин, за якими поки що питання Криму знаходиться в стадії виключно струсу повітря, кілька.
Перша причина — це позиція Російської Федерації.
"Поки, в площині публічних заяв, керівництво РФ не бажає вести будь-які розмови про долю Кримського півострова, — зазначає Смілянський. — Кремлю територія Криму потрібна як військова база. Як аргумент-загроза в реалізації своїх геополітичних цілей в Азовському і Чорному морях; щодо України, держав Чорноморського регіону; держав Середземномор'я, північної Африки, Перської затоки, Центральної, Південної та Східної Європи. З цієї причини за територію окупованої Криму Росія буде триматися до останньої можливості. Росія демонструє таку готовність, у тому числі і готовність воювати за територію окупованої Криму".
Друга причина — позиція української влади, яка, на думку Смілянського, до теперішнього часу щодо окупованій території Криму формувала і реалізовувала політику "створення помилкових реальностей".
"Зміна влади в кримське питання поки що змін не принесла. Що це за політика? З одного боку, риторика моделі "Крим – це Україна". З іншого боку, у чинному законодавстві (наприклад, Закон про СЕЗ "Крим") на території окупованого Криму побічно визнається територією іншої держави. А громадяни України, які постійно проживають в Криму – нерезидентами України за територіальною ознакою. Тобто, громадянами, які проживають на території іншої держави, не в Україні", — пояснює експерт.
Третьою причиною Смілянський називає позицію держав — наших Західних партнерів.
"З точки зору наших Західних партнерів, Україна демонструє неготовність і небажання повертати окуповану територію Кримського півострова, — пояснює Смілянський. — Кремль, навпаки, демонструє готовність боротися за Крим. Захід усвідомлює всі загрози походять від Росії з Криму. Але... Який сенс нашим Західним партнерам йти на загострення відносин з Росією, можливо розширювати зону збройного конфлікту, якщо Україні (судячи з її внутрішньої політики) це не потрібно? У такій ситуації досить надалі проводити політику невизнання території".
На думку експерта, говорити про реальність формування формату переговорів щодо окупованій території Криму можна починати говорити тоді, коли влада України сформує і почне реалізовувати прозору, зрозумілу і послідовну політику щодо окупованій території Криму.
"Політику, яка буде демонструвати бажання повернути територію Кримського півострова, формувати умови цього повернення. Тоді і наші західні партнери будуть готові підключитися і допомагати реалізовувати таку політику", — упевнений Смілянський.
Експерт в Українському інституті аналізу та менеджменту політики Володимир Воля впевнений, що у формату переговорів по Криму немає перспектив для реалізації.
"Для створення будь-якого формату потрібно згоду ключових учасників переговорів. А оскільки РФ як ключовий учасник (контролює аннексированный півострів) не згодна обговорювати тему Криму як таку, створення будь переговорної групи з цього питання фактично виглядає безглуздим", — пояснює Воля.
На думку експерта, ідея про форматі Україна-РФ-США з кримського питання виглядає як прояв малого досвіду (в політичному сенсі) президента Зеленського та його команди. Або ж – як умисне формулювання.
"Вони усвідомлюють нереалістичність такого формату, але говорять про нього, щоб показати хоч якусь позицію щодо проблеми Криму, — міркує Воля. — Насправді західні представники вже заявляли, що повернення Криму Україні неможливо в найближчій перспективі. Залишається лише Прибалтійський варіант: коли анексія Радянським Союзом прибалтійських держав (Литви, Латвії та Естонії) не визнавалася Заходом, а самостійність вони набули після розвалу СРСР. В історії з Кримом не обов'язково говорити про розвал РФ. Але зрушення можливі внаслідок зміни російської влади (це – базова умова) і зміну зовнішньополітичного вектора після цього".
Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко впевнена: Україні важливо і потрібно актуалізувати тему повернення Криму в різних міжнародних форматах, робити це системно, використовуючи всі можливості.
"Слід планомірно вести і підтримувати кримські кейси в міжнародних судах. Російська сторона зазвичай негативно реагує на такі спроби і заяви, — каже Тищенко. — Зараз з боку РФ триває всіляка демонстрація політики нібито визнання з боку міжнародного співтовариства російського статусу Криму. Для цього РФ створює міжнародні майданчики, використовує відверті фейки. Так що в інтересах досягнення стійкого миру, відновлення суверенітету і цілісності українська влада справедливо актуалізує кримське питання".
У той же час, відзначає експерт, США, вводячи кримські санкції, вживаючи інші кроки щодо агресії РФ проти України, поки не проявляють відвертої публічної активності в форматі переговорів по Криму з РФ.
"Так що навряд чи 9 грудня будуть багато говориться саме про Крим. Але навіть актуалізація цієї теми, позначення українських пріоритетів у цьому питанні, є важливими", — резюмує аналітик.
Новини партнерів
Новини