Зустріч у «нормандському форматі»: експерти назвали можливі сценарії розвитку подій після 9 грудня

У суботу, 7 грудня, відбудеться закрите засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), присвячене майбутній зустрічі в Парижі у "нормандському форматі" та питань реінтеграції Донбасу. Ситуація непроста, практично будь-який розклад після зустрічі гарантує Україні потрясіння. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи є шанс вийти після 9 грудня на реальне врегулювання ситуації, як владі реагувати на можливі протести частини радикально налаштованого населення, а також, як реагувати на можливі провокації до зустрічі і в процесі зустрічі.

Зустріч у "нормандському форматі": змусити Україну на непопулярні кроки

Політолог Олег Гнатюк впевнений: нині мета Росії – робити так, щоб в гонитві за миром Україна йшла на непопулярні для себе і українського суспільства кроки та компроміси. Як приклад – можлива імплементація "формули Штанмайєра".

На думку експерта, існує висока ймовірність, що 9 грудня на переговорах у "нормандської форматі" Росія буде схиляти Україну до реалізації своїх намірів, а саме:

- прагнення легітимізувати нинішні адміністрації квазіутворень "ЛНР" і "ДНР" у питанні мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, закликати до переговорів українську сторону з їх "керівниками";
— примус Києва відмовитися від спроби контролю над ОРДЛО і прийняти російські умови врегулювання конфлікту на Донбасі;
— внесення змін у закон про "особливий статус Донбасу", надавши широкі повноваження керівникам "псевдореспублік" та можливість проведення виборів на цих територіях на умовах, які суперечать українському законодавству.

"З метою недопущення радикалізації настроїв у суспільстві і можливих подальших акцій протесту, Україна на зустрічі лідерів держав "нормандського формату" повинна зайняти безкомпромісну позицію в питаннях, які лягають в площину її національних інтересів і безпеки", – упевнений Гнатюк.

Серед таких питань експерт позначив:

- роззброєння керованих РФ угруповань у ОРДЛО;
— відновлення Україною повного контролю над тимчасово непідконтрольним ділянкою кордону;
— допуск моніторингової місії ОБСЄ до всієї лінії розмежування;
— відновлення повноцінної роботи на окупованій території українських медіа, правоохоронних органів, громадських організацій, політичних партій, державних інститутів тощо.

"Лише після вищезгаданого можливо проведення місцевих виборів у ОРДЛО – згідно з українським законодавством", – впевнений політолог.

Серед можливих результатів зустрічі Гнатюк називає:

- прагнення сторін вирішити конфлікт на Донбасі може зайти в глухий кут, без досягнення хоча б якогось компромісу;
— сторони не будуть робити різких заяв і не стануть висловлювати жорстких позицій, а лише продовжать нинішню політику спільних дій, поставивши нові завдання для Мінського формату переговорів;
— можуть бути озвучені офіційні результати зустрічі для преси, але при цьому досягнуті "таємні домовленості між країнами з питання врегулювання конфлікту на Донбасі.

Зустріч у "нормандському форматі": проривів чекати не варто

Кандидат політичних наук, політолог Ігор Петренко вважає питання врегулювання конфлікту на Донбасі достатньо контроверсійним для суспільства, зокрема – через значно політизації теми і використання її в інтересах певних політичних гравців.

"Влада намагається змінити градус дискусії, яка відбувається. Вона намагається переконати опонентів, що нормально говорити про різних думках. І підкреслює, що "червоні лінії", які позначені (у тому числі у спільній заяві фракцій "Європейська солідарність", "Батьківщина" і "Голос") – ті ж, які провела для себе сама влада, – підкреслює Петренко. – Тому президент їде в Париж з консолідованою позицією основних українських політичних гравців".

На думку експерта, протестів не уникнути, але вони будуть носити політичні мотиви.

"У цьому сенсі досить розумний хід влади – вказати на те, що зазначені нею і політичними опонентами "червоні лінії" – ідентичні, – каже політолог. – Так що, думаю, на зустрічі в Парижі не буде домовленостей з тих питань, які можна прийняти як відкриту "зраду". Типу – вибори без виводу військ (під дулами автоматів, прямий діалог з ОРДЛО) і так далі".

На думку Петренка, від "нормандської зустрічі" різких проривів очікувати не варто.

"Думаю, що спільне комюніке вже погоджено. І, швидше за все, основними будуть три питання, озвучені раніше Зеленським: реальне припинення вогню вздовж всієї лінії фронту, обмін полоненими (хоч є проблема верифікації – РФ говорить, що у неї значно менше людей, ніж називає українська сторона) і питання модальності місцевих виборів. У будь-якому випадку така зустріч – певне зрушення з "мертвої точки", враховуючи, що з 2016 року таких зустрічей не було", – резюмує експерт.

Зустріч у "нормандському форматі": навряд чи Росія піде на поступки

Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов називає основною проблемою зустрічі в "нормандському форматі" те, що Росія не має наміру йти на поступки.

"Росія прагне зберегти контроль над ОРДЛО, а з допомогою цього важеля ще й впливати на Україну. При цьому і надалі робити вигляд, що "їх там немає". Власне, команда Зеленського прагнула використати останній аспект, максимально виключивши зі своєї риторики згадку окупанта і вважаючи за краще термін "реінтеграція" терміну "деоккупация". У Зеленського створювали для Росії можливість тихо піти з Донбасу", – зазначає експерт.

Зеленський, за словами Стуканов, поїде на зустріч з наміром обговорити виведення російських військ, передачі контролю над кордоном.

"Ми бачимо, що команда президента підготувала і декілька новел, які дозволяють по-новому інтерпретувати терміни, закладені в Мінських угодах, – продовжує експерт. – Приміром, прозвучала пропозиція трактувати як представників ОРДЛО на переговорах у Мінську не тільки представників окупантів, але додати туди і представників переселенців. З'явилися також повідомлення про намір формувати так звану "муніципальну варту" в ОРДЛО з участю українських військових, представників ОБСЄ і місцевих, які не брали в руки зброю".

Зі свого боку українська влада готова навіть до змін до Конституції, що, безумовно, створює великі ризики для України в майбутньому, зазначає аналітик. Росія ж, на його думку, буде наполягати на юридичному закріпленні "особливого статусу" на постійній основі в Конституції. А також – на прямому діалозі офіційного Києва з лідерами бойовиків.

"За фактом, навряд чи вдасться здійснити реальні зрушення в переговорах. Росія не буде обговорювати передачу кордону та виведення військ, поки Україна не внесе зміни до Конституції, погодивши їх з бойовиками, – вважає Стуканов. – Тому після "нормандської зустрічі" буде багато надій, але мало результатів. Втім, я не вірю і в варіант "Стіна", про який згадав Єрмак (помічник президента України Андрій Єрмак нещодавно заявив, що якщо Київ не побачить "готовності з боку РФ йти до мирного процесу, до виконання Мінських домовленостей, що ж, будемо тоді не в фігуральному плані будувати стіну і жити далі", – ред.). Влада на це не піде, принаймні, не в 2020 році. Швидше за все, будуть подальші надії зрушити ситуацію з місця, з поступками Путіну".

Читайте Comments.ua в Google News