Держмова розбрату: Чи реальна перспектива штрафів за відмову використовувати українську

Урядовий уповноважений із захисту державної мови (мовний омбудсмен) Тетяна Монахова запевняє, що сума штрафів за порушення закону про мову в Україні складе від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3 400 до 11 900 грн). Штрафувати нібито почнуть за два-три роки. Причому не тільки чиновників і суддів, але і працівників сфери освіти (вчителів), послуг (магазинів, ресторанів та інших закладів) — за невикористання в публічній сфері української мови. Експерти на прохання видання "Коментарі" оцінили ці заяви.

Не забувати про "Венеціанку"

Політичний експерт Руслан Бізяєв оцінює заяви мовного омбудсмена "однозначно негативно".

"Це — продовження епохи Порошенка. А все, до чого торкався п'ятий президент (в політичному сенсі) закінчувалося погано, — каже Бізяєв. — Раджу звернути увагу на те, як змінюється ідеологічна складова того ж Інституту національної пам'яті, новий глава якого має намір шукати героїв, які об'єднують, а не розділяють націю. Очевидно, що на посаду "мовного омбудсмена" потрапила не та людина. Заборонами конкуренцію (в тому числі мовну) не виграти".

Експерт нагадує і про нещодавній висновок Ради експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи.

"Венеціанська комісія зробила висновок, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин. Була дана низка важливих рекомендацій, врахувати які закликала сьогодні під час брифінгу і глава Місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер, — зазначає Бізяєв. – Чим швидше ми виконаємо ці рекомендації, тим буде краще для всіх. Це – ті самі демократичні, цивілізаційні норми. Але законами розбрату, подібними мовному, ми ці норми плюндруємо. З моєї точки зору, заяви Монахової йдуть врозріз з раніше оприлюдненою позицією президента. Так само як з позицією людей, які голосували за нього і за партію "Слуга народу" як за тих, хто обіцяє нам мир, в тому числі – мовний".

"Лінгвістичну поліцію" чекають проблеми

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов також упевнений, що зауваження Венеціанської комісії слід вносити в закон. І не тільки їх.

"Мовний омбудмен керується чинним законом. А оскільки він жорсткий, то й вислови – жорсткі. Але норми про ті ж штрафи буде важко імплементувати в життя, — упевнений політолог. – Адже не так просто розмежувати публічну і приватну сферу. До того ж, норми законодавства розмиті, так що і мовної омбудсмен, і вся ця "лінгвістична поліція" зіткнуться з масою проблем".

За словами Карасьова, прийнятий минулим скликанням парламенту наприкінці його каденції "мовний закон" виявився концептуально та нормативно непродуманим, навіть небезпечним, не враховує мовні, культурні та історичні особливості нашої досить різноманітною країни.

Штрафів мало

Політичний експерт Богдан Мірошников зізнався, що ставиться до заяв Монаховой "50 на 50".

"З одного боку, в публічному державному секторі українська мова — обов'язковий і штрафи тут закономірні. Більш того, за свідому неповагу я б і не лише ввів штрафи. Але у сфери послуг, як правило, основний принцип — це спілкування на мові клієнта, — пояснює експерт. — Тому такі рішення для сфери послуг — додаткова можливість розправи із конкурентами для "слуг народу", які займають монопольне становище у владі... Резюмуючи: для публічного держсектору штрафи — ок, для сфери послуг — не ок. Бізнес сам має переходити на українську мову, без усіляких "совкоподібних" директив".

Потрібні привілеї

Політолог Наталія Білоус впевнена, що мовне питання в Україні створений штучно — для розколу суспільства на прихильників західної та східної цивілізації.

"В Україні єдина державна мова – українська. І інакше бути не може. Більшість населення країни – кровні українці, які розуміють і використовують в побуті українську мову. Треба не накладати штрафи на російськомовне населення України, а проводити мирну просвітницьку діяльність для розширення сфери функціонування української мови, — впевнена Наталія Білоус. — Приватні компанії, медіа та інші недержавні структури мають мотивацію отримувати від держави привілеї, за те, що розвивають вітчизняний бренд і культуру".

Політолог вважає, що українським політикам варто показати приклад народу — і говорити українською мовою.

"Але при цьому в Україні ніхто не має порушувати права національних меншин", — підкреслює Наталія Білоус.

Як повідомляв сайт "Коментарі", нардеп Максим Бужанський ініціював скасування закону про державну мову. Глава фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що законопроект Бужанського є особистою ініціативою нардепа.

6 грудня Венеціанська комісія визнала мовний закон таким, що не встановлює належний баланс між українською мовою та мовами меншин. Зазначимо, висновки Венеціанської комісії носять рекомендаційний характер і не обов'язкові для виконання.