Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про позбавлення українських громадян можливості володіння землею в тимчасово окупованому Криму. В МЗС України закликали міжнародне співтовариство "продовжувати посилювати тиск на державу-агресора, у тому числі шляхом введення санкцій". Але міжнародному співтовариству, яке бореться з коронавірусом і кризою, зараз явно не до санкцій. Експерти розповіли виданню "Коментарі", як може цим скористатися РФ, і чи здатний світ їй якось в цьому перешкодити.
На думку політичного експерта, дипломата Вадима Трюхана, нічого дивного в прийнятому в Росії рішенні немає.
"Це – елемент політики видавлювання із захоплених територій всього українського, – підкреслює експерт. – Так у всі часи діяли будь-які окупанти. Нічого не змінилося. І боюся, що нічого вдіяти з цим в короткостроковій перспективі не можна".Разом з тим, впевнений Вадим Трюхан, опускати руки теж не потрібно.
"Українська держава має використовувати кожен привід, подарований Кремлем, для того щоб подавати нові позови в міжнародні та іноземні суди, – вважає дипломат. – Ціна за незаконну анексію Криму і Севастополя повинна стати непідйомною для путінської Росії".
Економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, Голова правління БО "Інститут чорноморських стратегічних досліджень" Юрій Смілянський підкреслює, що Путін підписав указ про заборону на володіння землею в окупованому Криму "для іноземних громадян". В число яких включили і громадян України.
"Днями міністр закордонних справ РФ звернувся до світової спільноти з проханням зняти "дуже корисні для Росії" санкції. Мотивуючи таке прохання необхідністю у спільній боротьбі з пандемією. Але, у черговий раз таке звернення зроблено по-російськи. Звучить це приблизно так: "Давайте обнулимо ситуацію. Те, що ми вже окупували – це наше. А далі ми будемо з Вами для російської вигоди". І як ілюстрація до такого звернення – указ президента Росії з питань регулювання права власності на земельні ділянки в Російській Федерації", – зазначає Смілянський.
На думку експерта, російське керівництво продовжує створювати зі своєї держави "обложену фортецю".
"Це – одна з причин появи такого указу змісту, – вважає Смілянський. – У прикордонних регіонах (Архангельська область, Калінінградська область і окупована територія Кримського півострова) вводиться заборона на володіння земельними ділянками для іноземних громадян та іноземних компаній. Як додатковий захід щодо забезпечення національної безпеки і територіальної цілісності РФ. В СРСР таке вже було".
Другою причиною експерт називає продовження політики легітимації окупованої території Кримського півострова як території Російської Федерації.
"Йде сьомий рік війни, – нагадує Юрій Смілянський. – Сьомий рік територія Криму знаходиться в окупації. І весь цей період керівництво РФ всіма можливими способами намагається підштовхнути міжнародне співтовариство до визнання факту анексії Кримського півострова".
Коментуючи звернення до міжнародної спільноти з боку українського МЗС, експерт зазначає, що будь-яка медаль, як відомо, має дві сторони.
"Так і з цим зверненням про необхідність посилення тиску на державу-агресора, введення додаткових санкцій. Одна сторона – це правильне поводження. Будь-яка спроба агресора щодо легітимації окупованій території Криму має бути карана, – зазначає Смілянський. – З іншого боку, це звернення – факт створення чергової удаваної реальності в українській політиці у відношенні до окупованій території Криму. Всі шість з зайвим років окупації українська влада формувала і реалізовувала щодо окупованого Кримського півострова політику створення помилкових реальностей. В цій політиці проголошувані гасла і прийняті рішення перебували на протилежних полюсах. Сьогодні окупований Крим в українській внутрішній політиці забутий. І міжнародна спільнота це чітко бачить і розуміє. Всі скандали навколо питання водопостачання окупованій території Криму, що виникли в 2020 році, нашими західними партнерами почуті, помічені й також не забуті".
Експерт підкреслює, що звернення МЗС озвучено на тлі підписання чергових ганебних документів в Мінську, де держава-агресор (РФ) Україна позиціонується як держава-миротворець.
"І практично одномоментне звернення до міжнародного співтовариства ввести додаткові заходи покарання для тієї ж держави з кримських питань. Подібна спроба "всидіти на двох стільцях" навряд чи принесе Україні позитивний результат, – впевнений Смілянський. – Було б набагато зрозуміліше для наших західних партнерів, якщо б Україна зі свого боку спочатку ввела б великий додатковий пакет санкцій проти держави-агресора. У тому числі в питанні присутності російського капіталу в українській економіці. А потім зверталася за підтримкою і допомогою до міжнародного співтовариства. Було б набагато зрозуміліше для наших західних партнерів, якщо б Україна була однозначною і послідовною у формуванні своєї позиції у відношенні до Російської Федерації – як до держави-агресора. А не у ситуації сьогохвилинної ілюзорної вигоди".
Експерт упевнений: від такої, м'яко скажемо, неоднозначної і непослідовної позиції української влади у відношенні до Російської Федерації світове співтовариство вже втомилося.
"А в добавок до цієї втоми – пандемія, що потребує уваги, часу, ресурсів і певною мірою відособленості, – продовжує Смілянський. – Керівництво Російської Федерації вважає, що це сприятливий час для чергової спроби легітимації окупованої території Криму в якості російської території. Що вважає керівництво України, як зазвичай, – невідомо і незрозуміло. Якщо судити з дій і прийняття рішеннь... Чи може міжнародне співтовариство протистояти агресивним діям Росії на території України? Так, може. Але в першу чергу протистояти повинна Україна – це її інтерес забезпечення національної безпеки і територіальної цілісності. Міжнародна спільнота може допомогти Україні в цьому протистоянні".
Західному світу на тлі епідемії коронавірусу і накритті економіки новою хвилею глобальної економічної кризи зараз точно не до нових санкцій проти РФ, вважає політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі.
"Серед країн, де кількість інфікованих максимальна, присутні всі головні партнери України в протистоянні з РФ за свій суверенітет і окуповані території – Німеччина, Франція, США, – зазначає політолог. – Ось такий небезпечний для нас збіг. Однак варто врахувати, що і в РФ коронавірус, незважаючи на великий кордон з Китаєм, з певним запізненням, але проник. І зараз, як і в Україні, продовжує поширюватися набагато активніше офіційних даних. Особливо в Москві. Місцеві чиновники і медики все голосніше говорять про необхідність введення карантину в столиці. Більш того, днями Путін навіть переніс голосування по "обнулення" своїх президентських термінів та інших поправок в Конституцію РФ у зв'язку з поширенням коронавірусу. Що говорить про серйозність проблеми та її загрозу для самої Росії".
Враховуючи все це, Максим Ялі передбачає, що у Кремлі не зважаться скористатися зручним моментом для анексії нових територій.
"Особливо на тлі найнижчих починаючи з початку століття цін на нафту, від яких дуже сильно залежить російська економіка, – продовжує експерт. – Іншими словами, Саудівська Аравія нещодавно вже ввела економічні санкції проти РФ, спровокувавши війну на нафтовому ринку. Збитки від якої, якщо ціни протримаються досить довго на нинішньому рівні, будуть для Росії набагато катастрофічніше, ніж всі санкції Заходу за останні 6 років разом узяті... І допомогти Кремлю посадити за стіл переговорів молодого, але гарячого наслідного принца Сальмана зараз може тільки одна людина – президент США Трамп. І створювати йому додаткові проблеми перед прийдешніми виборами в листопаді для Путіна було б надто необачно".
Раніше "Коментарі" повідомляли, як МЗС України відреагувало на те, що Путін заборонив українцям володіти землею в Криму.
Новини партнерів
Новини